Тема 7. Забезпечення операційної діяльності виробничою потужністю

1. Визначення наявної виробничої потужності.

2. Аналіз ефективності використання потужності підприємства.

3. Визначення планового коефіцієнту використання потужності

4. Розрахунок виробничої потужності підприємства у плановому періоді.

Проект виробничої програми підприємства, який сформо­ваний на основі портфелю замовлень (плану обсягу продажу) потребує узгодження з можливостями підприємства щодо його реалізації, які визначаються його наявними виробничими потужностями.

Виробнича потужність — це максимально можливий об­сяг випуску продукції за певну одиницю часу з використанням прогресивних технологій при повному завантаженні виробничо­го обладнання та виробничих площ

На основі розрахунків виробничої потужності

1. виявляють резерви зростання виробництва,

2. встановлюють обсяги випуску продукції,

3. визначають потребу в збільшенні виробничих потужностей

Аналіз та планування виробничої потужності підприємст­ва проводять в наступній послідовності

1. Визначення наявної виробничої потужності.

2. Аналіз ефективності використання потужності підприємства.

3. Визначення планового коефіцієнту використання потужності

4. Розрахунок виробничої потужності підприємства у плановому періоді.

1. Визначення наявної виробничої потужності

Розрізняють наступні види виробничої потужності:

• вхідну;

• вихідну;

• середньорічну.

Вхідна потужність визначається за обладнанням, що встановлене на підприємстві на початок планового періоду.

Вихідна потужність визначається з урахуванням вибуття та введення потужностей протягом планового періоду. На кі­нець планованого року вона розраховується наступним чином: до потужності на початок року додається її приріст та відніма­ється вибуття протягом року.

При плануванні випуску продукції використовується се­редньорічна потужність, що розраховується за формулою:

де ВП_п - виробнича потужність на початок планованого періоду (року);

ВП_залуч - виробнича потужність, що введена протягом пла­нового періоду;

ВП_ф - приріст виробничої потужності за рахунок планово­го підвищення продуктивності роботи обладнання (організацій­ні та інші заходи, що не вимагають капітальних вкладень);

ВП_виб - зменшення потужності за рахунок її вибуття.

М₁, М₂, М₃- відповідно кількість місяців роботи потужно­стей.

Для розрахунків використовуються наступні вихідні дані: плановий фонд робочого часу одиниці обладнання; кількість обладнання; продуктивність обладнання в одиницю часу; тру­домісткість виробничої програми; досягнутий відсоток вико­нання норми виробітку.

Виробнича потужність підприємства визначається за по­тужністю основного цеху або декількох основних цехів (підроз­ділів). Основними вважають такі цехи, в яких знаходиться біль­ша частина основних засобів та витрачається найбільша кількість праці на виготовлення продукції. Виробнича потужність основного цеху відповідає потужності основної виробничої ді­лянки, величина якої визначається за виробничою потужністю основної групи обладнання.

При розрахунку виробничої потужності приймається до уваги все наявне обладнання, незалежно від того, працює воно чи не працює у зв'язку із несправностями, ремонтом, модерніза­цією. Враховується також обладнання, що знаходиться на стадії монтажу та на складах (призначене до введення в експлуатацію в планованому періоді). При визначенні виробничої потужності підприємства обладнання допоміжних і обслуговуючих цехів не враховується.

Дані розрахунки доцільно проводити за наступним алго­ритмом:

1. визначення потужності обладнання (групи обладнання);

2. визначення потужності виробничої ділянки;

3. визначення потужності цеху (корпусу);

4. визначення потужності підприємства в цілому.

При розрахунку виробничої потужності обладнання верстатного типу спочатку визначається плановий ефективний фонд робочого часу одиниці обладнання. Розрізняють календарний, номінальний і ефективний плановий фонди часу.

Календарний фонд розраховується для безперервного ви­робництва та дорівнює добутку числа днів у році та кількості годин у добі.

На більшості підприємств є певний режим роботи, тому весь календарний фонд робочого часу може бути невикориста­ний. В цьому випадку розраховуються номінальний та ефектив­ний фонд робочого часу обладнання.

Номінальний фонд роботи обладнання визначається на­ступним чином:

Н = (К_ф-ВС)хЗхГ₃,

де К_ф - кількість календарних днів у році;

ВС - кількість вихідних та святкових днів;

З - кількість змін на добу;

Г₃ - тривалість зміни у годинах.

Ефективний фонд робочого часу обладнання:

ЕФ = Н-В_т,

де В_т - планові втрати часу на ремонт, налагодження та переналагодження, знаходження в резерві.

Виробнича потужність одиниці обладнання. Використовують два методи розрахунку:

1. За продуктивністю обладнання.

2. За трудомісткістю виготовлення продукції.

1. За продуктивністю обладнання. Застосовується, як правило, у безупинних виробництвах. Виробнича потужність визначається як добуток річного планового ефективного фонду робочого часу обладнання та його продуктивності в одиницю часу:

ВП_од = ЕФхП_чхК_вн,

де П_ч - продуктивність роботи обладнання в одиницю ча­су;

К_вн - коефіцієнт виконання норми виробітку

2. За трудомісткістю виготовлення продукції. Застосовується переважно в дискретних виробництвах. Виробнича потужність за цим методом визначається на основі трудомісткості виготовлення (обробки) одиниці продукції (частини продукції) за наступною формулою:

де Т_од - трудомісткість виготовлення (обробки) одиниці продукції (частини продукції).

Виробнича потужність ділянки, цеху. Виробнича потужність цеху (ділянки) з однотипним обла­днанням визначається як добуток його середньорічної кількості даного виду обладнання (Ч) та виробничої потужності одиниці обладнання:

• при розрахунках за продуктивністю обладнання

ВП_цеху = ВП_од х Ч або ВП_цеху = ЕФ х П_ч х К_вн х Ч;

- при розрахунках за трудомісткістю виготовлення про­дукції

Приклад. Визначимо виробничу потужність цеху за про­дуктивністю обладнання. Вихідні та розрахункові дані предста­влені в таблиці 1.

Таблиця 1