2. Методика планування виробничої програми

План виробничої програми підприємства розробляється на основі плану обсягу продажу (сформованого портфелю замов­лень), але з урахуванням виробничих можливостей підприємст­ва. Вони залежать в значній мірі від наявних виробничих поту­жностей та перспектив щодо їх розширення.

Розробка виробничої програми передбачає декілька ета­пів, що представлені на рис. 2. Розглянемо суть кожного з них більш детально.

Рис.2. Етапи розробки виробничої програми

1-й етап. Аналіз виконання плану виробництва за по­передній період

На цьому етапі порівнюються фактичні та планові обсяги випуску продукції як загалом по підприємству так і за окремими за виробами. Розраховуються їх темп росту та приросту.

Крім того, оцінюється виконання плану за асортиментом, виявляються внутрішні й зовнішні причини його невиконання, визначається фактична структура виробничої програми за номе­нклатурними позиціями та асортиментом.

Аналізується ритмічність виробництва, яка характеризує рівномірність випуску продукції, що передбачена планом виро­бництва. Для цього використовується коефіцієнт ритмічності.

Він розраховується як відношення планового випуску продукції за період у натуральному або вартісному вимірі до фактичного випуску продукції. Оцінка ритмічності дозволяє також визначи­ти впущені можливості підприємства щодо виробництва проду­кції у зв'язку із неритмічною роботою.

Наприкінці даного етапу оцінюються наступні показники: питома вага в загальному випуску нової продукції, сертифікованої продукції, конкурентноздатної продукції; одиничні та ком­плексні показники, що характеризують властивості продукції (корисність, надійність); втрати від браку; штрафи та пеня за неякісну продукцію.

При цьому визначається їх динаміка, виявляються причи­ни зміни та ступень впливу якості продукції на основні показни­ки роботи підприємства (випуск готової продукції, виручка від реалізації продукції, прибуток, ефективність використання ре­сурсів).

2-й етап Планування обсягу випуску продукції на ос­нові плану обсягу продажу

На даному етапі проект плану обсягу випуску (виробничої програми) розробляється тільки з орієнтацією на ринок (попит) без врахування виробничої потужності підприємства. На основі плану обсягу продажу (заявок портфелю замовлень, укладених договорів, виявлених місткості ринку та можливостей підприєм­ства на ринку) формується номенклатура й асортимент випуску продукції, визначається загальний обсяг виробничої програми. Розрахунки здійснюються в наступній послідовності:

• визначення виробу-представника;

• перерахунок асортименту портфелю замовлень на вид продукції, що прийнятий як представник.

1. Визначення виробу-представника. На основі портфелю замовлень обираються види виробів, що займають в ньому найбільшу питому вагу. Асортимент відібраної продукції структурується за певними параметрами (типорозмірами), в кожному отриманому параметричному ряді обирається виріб-представник, що займає в ньому найбільшу частку.

2. Перерахунок асортименту портфелю замовлень на вид продукції, що прийнятий як представник. Спочатку визначається коефіцієнт перерахування як відношення трудоміст­кості кожного виду продукції до трудомісткості обраного пред­ставника:

де Т_і - трудомісткість кожного і-го виду продукції; Т_п - трудомісткість обраного представника.

Перерахунок асортименту здійснюється шляхом визна­чення добутку кількості виробів, яка передбачена планом обсягу продажу та коефіцієнту перерахування. Результати підсумову­ються, а отримана сума є проектом виробничої програми підприємства, що сформований на основі плану обсягу продажу (портфелю замовлень):

де К_vi - кількість виробів і-го виду продукції;

Р_кi - коефіцієнт перерахування для і-го виду продукції.

Приклад. Асортимент продукції підприємства складається з виробів А, Б та С. За виріб-представник обраний виріб А. Тру­домісткість продукції складає: А- 28 н-год, Б- 32 н-год; С - 16 н-год. Річні показники плану обсягу продажу: виріб А – 1,2 тис. шт.; Б- 400шт.; С - 840 шт.. Коефіцієнти перерахування відпові­дно дорівнюють: 1,0; 1,14; 0,57. Виробнича програма у перера­хунку на виріб А складе: 1200 + (400 х 1,14) + (840 х 0,57) =2135 шт.

При розробці виробничої програми значну увагу приділя­ють не тільки обсягам випуску, а й номенклатурі та асортимен­ту. Планова номенклатура продукції повинна не тільки забезпе­чити задоволення споживчого попиту, а й відповідність обсягу випуску продукції виробничій потужності підприємства.

При розробці виробничої програми виникає необхідність прийняття оптимальних планових рішень з метою досягнення підприємством максимальних результатів. Наприклад, визна­чення оптимальної структури виробничої програми щодо асортименту та обсягу випуску, яка б забезпечила максимальний прибуток від реалізації продукції.

3-й етап. Аналіз та планування виробничої потужності підприємства (див. Тема 6)

Проект виробничої програми підприємства, який сформо­ваний на основі портфелю замовлень (плану обсягу продажу) потребує узгодження з можливостями підприємства щодо його реалізації, які визначаються його наявними виробничими потужностями.

4-й етап. Прийняття проекту виробничої програми

Проект виробничої програми підприємства, що сформова­ний на основі портфелю замовлень, змінюють не тільки у відпо­відності до даних планового балансу виробничих потужностей.

В подальшому виробнича програма має бути скорегована на величину зміни залишків готової продукції на початок та кі­нець планового року:

О_вп = О_п - З_п + З_к,

де О_вп - виробнича програма на плановий період;

О_п - проект виробничої програми, що відповідає можли­востям підприємства;

З_п - залишки готової продукції на початок року;

З_к - залишки готової продукції на кінець року.

Запаси готової продукції на початок планового періоду визначаються за їх фактичною величиною на кінець попере­днього (звітного) періоду. Залишки готової продукції на кінець планового періоду визначаються на основі норми запасу готової продукції на складі в днях та одноденного випуску продукції.

Приклад. Показники проекту виробничої програми, дані про запаси готової продукції подані в таблиці 1. Необхідно ско­регувати виробничу програму на зміну залишків готової проду­кції.

Таблиця 1