МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНБАСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

ІНСТИТУТ «ЕКОНОМІКА, МЕНЕДЖМЕНТ І ПРАВО В БУДІВНИЦТВІ»

КАФЕДРА «ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВ»

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

З ДИСЦИПЛІНИ

“ПЛАНУВАННЯ І КОНТРОЛЬ НА ПІДПРИЄМСТВІ”

ДЛЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ

6.030504 “ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА”

ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ

Макіївка, 2010

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНБАСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

ІНСТИТУТ «ЕКОНОМІКА, МЕНЕДЖМЕНТ І ПРАВО В БУДІВНИЦТВІ»

КАФЕДРА «ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВ»

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

З ДИСЦИПЛІНИ

“ПЛАНУВАННЯ І КОНТРОЛЬ НА ПІДПРИЄМСТВІ”

ДЛЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ

6.030504 “Економіка підприємства”

ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ

ЗАТВЕРДЖЕНО: на засіданні науково-методичної ради Протокол №2 від 22.09.2009 р.

ЗАТВЕРДЖЕНО: на засіданні кафедри Економіки підприємств Протокол №2 від 16.09.2009 р.

Макіївка - 2010

УДК.65.012.2

Конспект лекцій з дисципліни “Планування і контроль на підприємстві” (для студентів спеціальності 6.030504 “Економіка підприємств” денної та заочної форм навчання)/Уклад.: доц. Лук’янченко О.О., ас. Мельникова О.С., ас. Філіппова О.С. - Макіївка: ДонНАБА, 2010. - 134 с.

Укладачі: доц. Лук’янченко О.О.;

ас. Мельникова О. С.;

ас. Філіппова О.С.

Рецензенти: к.т.н., доц. Шеліхова О.В.;

к.е.н., доц. Бойченко Е.Б.

Відповідальний за випуск: доц. Захарченко Д.О.

ЗМІСТ

Навчальний об’єкт: «Системна характеристика планування »
Тема 1 Сутність і особливості планування на підприємстві	5
Тема 2 Система планів підприємства	21
Навчальний об’єкт: «Планування виробництва і збуту продукції »
Тема 3 Маркетингові дослідження, планування збуту і контролю продукції	30
Тема 4 Виробництво продукції	45
Тема 5 Оперативно-календарне планування і контроль	50
Навчальний об’єкт: «Планування ресурсного забезпечення операційної діяльності»
Тема 6 Матеріально-технічне забезпечення виробництва	59
Тема 7 Забезпечення операційної діяльності виробничою потужністю	69
Тема 8 Персонал і оплата праці	74
Тема 9 Виробнича інфраструктура	84
Навчальний об’єкт: «Планування витрат і фінансів»
Тема 10 Витрати виробництва	94
Тема 11 Фінансове планування і контроль на підприємстві	103
Навчальний об’єкт: «Планування розвитку підприємства»
Тема 12 Планування і контроль оновлення продукції	114
Тема 13 Організаційно-технічний розвиток	124
Тема 14 Бізнес-планування	128
Список літератури	133

Навчальний об’єкт: «системна характеристика планування»

Тема 1. Сутність і особливості планування на підприємстві

1. Сутність планування. Форми планування.

2. Необхідність проведення планування в умовах ринку.

3. Методологічні принципи планування

4. Типи планування

5. Види планів, їх класифікація

6. Історичні аспекти виникнення та розвитку планування.

1. Сутність планування. Форми планування

Реалізація будь-якого задуму людини або досягнення пев­ної мети починається з її роздумів про те, що саме вона повинна зробити, до якого терміну та які ресурси при цьому використа­ти. Сутність планування і полягає в чіткому визначенні цілей, засобів та послідовності заходів для їх досягнення, а також порі­внянні поставлених цілей з можливостями та ресурсами.

Життєдіяльність підприємства неможлива без планування, а нерозсудливе прагнення до одержання прибутку будь-якою ціною призводить до швидкого краху. При створенні підприємс­тва, а також в процесі його діяльності необхідно визначити цілі та задачі підприємства, потребу в фінансових, матеріальних, трудових та інтелектуальних ресурсах, джерела їх формування, а також уміти чітко розрахувати ефективність використання ре­сурсів на підприємстві.

Планування - це цілеспрямована діяльність господарю­ючих суб'єктів, що передбачає визначення цілей підприємства на певну перспективу, оптимальних засобів їх реалізації та ре­сурсного забезпечення на основі інформації про організаційне середовище підприємства.

Результатом процесу планування є план, який завдяки ви­користанню певних ресурсів та виконанню певних дій повинен забезпечити досягнення бажаної мети.

План - це документ, що у відповідності до обраних цілей містить систему конкретних дій та заходів їх досягнення, дані про перелік та обсяг необхідних ресурсів, а також послідовність та терміни виконання робіт з виробництва та реалізації продук­ції (послуг). План як категорія може виступати як проект, задум, порядок роботи.

Узагальнено процес планування відбувається в наступній послідовності циклічного характеру: аналіз попередньої діяльності, обробка додаткових інформаційних потоків, визначення завдань на плановий період, розробка варіантів планових рішень, оцінка розроблених варіантів та прийняття остаточного планового рішен­ня, виконання плану, отримання результату (рис. 1).

Інформація про отримані результати по системі зворотно­го зв'язку передається до планової структури, звідки весь цикл планування повторюється.

Керівники багатьох підприємств через прихильність до централізації прийняття управлінських рішень та зайву само­впевненість вважають необов'язковою розробку системи планів для діяльності підприємства. Такий стиль управління може при­звести тільки до нестабільного режиму роботи, зниження якості результату.

Рис. 1 Цикл планування

Планування - це фактично попереднє прийняття рішення з метою досягнення певних цілей в майбутньому та засіб попе­редження помилкових дій, скорочення кількості невикористаних можливостей. Воно спрямоване на активне пристосування об'єкту планування до зовнішніх умов. Стан його в плановому періоді неможливо визначити однозначно, тому що він залежить від великої сукупності взаємопов'язаних мінливих умов та чин­ників, а рішення одних проблем та завдань може викликати по­яву інших (непередбачених).

Планування повинно бути гнучким, постійно адаптуватися до постійних змін як на підприємстві, так і в зовнішньому сере­довищі. Це передбачає корегування плану (планових показни­ків).

Стабільна та ефективна діяльність підприємства можлива лише при наявності плану дій як на короткий термін, так і на довгострокову перспективу. Планування сприяє створенню сут­тєвих чинників для успіху господарюючого суб'єкта.

Планування виконує декілька основних функцій:

• воно є ланцюгом між постановкою цілі та найбільш оптимальним планом її реалізації;

• виявляє потенційні проблеми, нейтралізує вплив нега­тивних наслідків на діяльність підприємства;

• дає можливість оцінити практичні кроки досягнення цілей;

• забезпечує основу для оцінки витрат;

• обумовлює єдність загальних цілей усередині підприємства;

• сприяє зниженню ризику в процесі реалізації планів;

• забезпечує ефективні шляхи досягнення цілей підприємства.

Планування дозволяє визначити найбільш важливі та пріоритетні завдання, раціонально використовувати наявні ре­сурси, отримати оптимальні результати. Ефективне планування значно підвищує ефективність діяльності людини, підприємс­тва, регіону, країни.

За формою прояву та змістом планування може бути:

• директивним;

• індикативним.

Директивне планування передбачає розробку та вико­нання планових завдань з використанням командно-адміністративних засобів.

Характерними рисами директивного планування є:

• директивність планових завдань;

• видання адміністративно-розпорядницьких документів щодо плану та заходів для його виконання;

• обов'язкова реалізація запланованого;

• поточний та кінцевий контроль за реалізацією із застосуванням заходів адміністративної відповідальності виконавців у разі невиконання планових завдань.

Така форма планування не може широко використовува­тися з ряду причин:

• незмінність планових завдань незважаючи на можливі зовнішні відхилення (порушення термінів при постачаннях сировини, матеріалів, енергії), зміни потреб ринку, форс-мажорні обставини;

• зниження мотивації керівництва та трудових колективів до прийняття напружених планів через особисту відповідальність за їх виконання та оцінку праці персоналу лише в залежності від ступеню виконання планового завдання без врахування об'єктивних обставин.

З цих причин широке застосування директивного плануван­ня в державах з ринковою економікою стало неможливим. Воно використовується лише при плануванні окремих напрямів розвит­ку економіки, рішенні найважливіших народногосподарських за­вдань, наприклад, стратегічних державних програм або проектів (космічні дослідження, військові розробки). Його використання в цих випадках зумовлене можливістю концентрації та маневруван­ня ресурсами у великих масштабах, наявністю відповідної методо­логічної бази та організаційно-правової основи.

Індикативне планування координує інтереси та діяль­ність держави у відносинах з господарюючими суб'єктами, по­єднує державне регулювання з ринковим механізмом саморегулю­вання. Воно широко розповсюджене в країнах з ринковою економікою.

Дана форма планування передбачає розробку системи параметрів чи індикаторів соціально-економічного розвитку країни, а також компле­ксу заходів державного впливу на економічні та соціальні процеси з ме­тою досягнення запланованих параметрів (індикаторів). Основними ін­дикаторами є: показники динаміки та структури економіки, стан фінансів та грошового обігу, показники ринку товарів та цінних паперів, рівень життя народу, зайнятість.

При індикативному плануванні органи державного управління встановлюють певні господарські орієнтири в інтересах всього суспільс­тва, окремих регіонів та кожного суб'єкту ринку незалежно від форми власності. Держава прагне мотивувати зацікавлену участь підприємців та регіонів у виконанні важливих суспільних планів.

На відміну від директивного індикативний план включає обме­жену кількість обов'язкових до виконання завдань носить спрямовую­чий, рекомендаційний характер. У держави залишається система прямих і непрямих регуляторів у вигляді пільг, ліцензій, квот, бю­джетних субсидій, дотацій, податків.

Основні завдання індикативного планування:

• інформування господарюючих суб'єктів про перспективи соціально-економічного розвитку;

• непрямий вплив на суспільне виробництво через фінансово-кредитний і податковий механізми;

• реалізація прямого впливу на соціально-економічні процеси та суб'єкти ринкових відносин через кошти державного бюджету, за допомогою розробки цільових комплексних програм;

• визначення мінімального або максимального рівня показників плану (індикаторів).

Успішна реалізація індикативного планування можлива при законодавчому забезпеченні економічного розвитку: відпо­відності між економічною політикою держави та змістом планів; мотивації суб'єктів господарювання для досягнення поставлених цілей; дотриманні законності органами влади та суб'єктами гос­подарювання.

Директивна форма планування використовується в тих випадках, коли уряд виділяє державні кошти на конкретні цілі, встановлює їх адресність, обсяги і терміни освоєння, контролює хід виконання поставлених завдань, наприклад, при надзвичай­них ситуаціях (усунення наслідків від небезпечних стихійних лих). В інших випадках планування має форму індикативного, тобто держава визначає основні індикатори соціально-економічної системи, за допомогою прямих та непрямих регу­ляторів забезпечує їх досягнення.