13

Тема 4. Організація контролю якості продукції. Статистичні методи контролю якості

1. Процес контролю якості.

2. Види контролю якості.

3. Система контролю якості.

4. Методи контролю якості, аналізу дефектів і їхніх причин.

5. Статистичні методи контролю якості.

1. Процес контролю якості

Особливе місце в управлінні якістю продукції займає контроль якості. Від ступеня досконалості контролю якості, його технічного оснащення й орга­нізації багато в чому залежить ефективність виробництва в цілому.

Саме в процесі контролю здійснюється зіставлення фактично досягнутих результатів функціонування системи із запланованими. Сучасні методи контро­лю якості продукції, що дозволяють при мінімальних витратах досягти високої стабільності показників якості, набувають усе більшого значення.

Контроль - це процес визначення й оцінки інформації про відхилення дійсних значень від заданих чи їхній збіг і результати аналізу.

Контролювати можна мету, хід виконання плану, прогнози, розвиток процесу.

Предметом контролю може бути не тільки виконавча діяльність, але і ро­бота менеджера. Контрольна інформація використовується в процесі регулю­вання. Доцільним є об'єднання планування і контролю в єдину систему управ­ління (Controlling): планування, контроль, звітність, менеджмент.

Контроль здійснюється особами, прямо чи посередньо залежними від процесу.

Перевірка (ревізія) - це контроль особами, що не залежать від процесу.

Процес контролю повинний пройти такі стадії:

1. Визначення концепції контролю (всеосяжна система контролю «Controlling» чи приватні перевірки).

2. Визначення мети контролю (рішення про доцільність, правильність, ре­гулярність, ефективність процесу управління).

3. Планування перевірки:

а) об'єкти контролю (потенціали, методи, результати, показники);

б) норми, що перевіряються (етичні, правові, виробничі);

в) суб'єкти контролю (внутрішні чи зовнішні органи контролю);

г) методи контролю;

д) обсяг і засоби контролю (повний, суцільний, вибірковий, ручний, ав­томатичний, комп'ютеризований);

є) терміни і тривалість перевірок;

ж) послідовність, методики перевірок.

4. Визначення значень дійсних і запропонованих.

5. Встановлення ідентичності розбіжностей (виявлення, кількісна оцінка).

6. Вироблення рішення, визначення його ваги.

7. Документування рішення.

8. Метаперевірка (перевірка перевірки).

9. Повідомлення рішення (усне, письмовий звіт).

10. Оцінка рішення (аналіз відхилень, локалізація причин, встановлення відповідальності, дослідження можливостей виправлення, заходи для усунення недоліків).

2. Види контролю якості

Види контролю розрізняють за такими ознаками:

1. За приналежністю суб'єкта контролю до підприємства:

а) внутрішній;

б) зовнішній.

2. За підставою для проведення контролю:

а) добровільний;

б) за законом;

в) за Статутом.

3. За об'єктом контролю:

а) контроль за процесами;

б) контроль за рішеннями;

в) контроль за об'єктами;

г) контроль за результатами.

4. За регулярністю:

а) системний;

б) нерегулярний;

в) спеціальний. .

Контроль якості повинен підтверджувати виконання заданих вимог до продукції, і включає:

- вхідний контроль;

- проміжний контроль;

- остаточний контроль;

- реєстрація результатів контролю й іспитів (документи про результати контролю й іспитів надаються зацікавленим організаціям і особам).

Особливим видом контролю є випробування готової продукції.

Випробу­вання - це визначення чи дослідження однієї чи декількох характеристик виробу під впливом сукупності фізичних, хімічних, природних чи експлуатаційних фак­торів і умов.

Випробування проводяться по відповідних програмах. У залежності від цілей існують такі основні види випробувань:

• попередні - випробування дослідних зразків для визначення можливос­ті приймальних випробувань;

• приймальні - випробування дослідних зразків для визначення можливо­сті їхньої постановки на виробництво;

• приймально-здавальні - випробування кожного виробу для визначення можливості його постачання замовнику;

• періодичні — випробування, що проводять 1 раз на 3-5 років для перевір­ки стабільності технології виробництва;

• типові — випробування серійних виробів після внесення істотних змін у конструкцію чи технологію.

Проходження контролю й випробувань продукції повинно підтверджува­тися наочно (наприклад, за допомогою етикеток, бирок, пломб і т. д.). Ті проду­кти, що не відповідають критеріям перевірки, відокремлюються від інших. Та­кож необхідно визначити фахівців, відповідальних за проведення такого конт­ролю й установити їх повноваження.