Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МПР_Змiст_практичних_занят__(1).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.61 Mб
Скачать

Оцінка діяльності посередників у каналах розподілу методом формального об’єднання критеріїв

Провідну роль у оцінці каналів розподілу відіграє аналіз його суб’єктів, тобто посередників. Цей аналіз виходить з того, що такі суб’єкти є незалежними фірмами, а тому, здійснюючи оцінювання, насамперед враховують ступінь контрольованості дій посередників. Так, якщо взаємовідносини між виробником і посередниками ґрунтуються на контрактах, виробник може вимагати будь-яку інформацію. Це також можливо, коли виробник має міцну позицію на ринку.

Відомі два підходи до оцінювання посередників у каналах розподілу: вартісна оцінка та аудит. Вартісна оцінка – це звичайна щоденна фотографія (моніторинг) діяльності членів каналу, яка базується виключно на критерію обсягів продажу. Аудит – це процедура всебічного оцінювання діяльності учасників каналу. Як правило, така процедура здійснюється один раз на рік для кожного учасника каналу розподілу. Насамперед визначаються відповідні аспекти контролю. Найчастіше контролю підлягають:

  1. Збутова діяльність посередника (обсяги продажу продукції в динаміці, в порівнянні з минулими періодами, у асортименті);

  2. Запаси товарів (загальний рівень у натуральному та вартісному вимірі, відповідність запланованому, стан запасів і необхідного обладнання, діюча система їх обліку та контролю);

  3. Збутовий потенціал (кількість зайнятих працівників, їхня кваліфікація, компетентність);

  4. Відносини між членами каналу (лояльність посередника);

  5. Конкуренція (її вплив на обсяги збуту);

  6. Загальні перспективи членів каналу.

Після визначення контрольованих аспектів діяльності членів каналу встановлюють відповідні оціночні показники і безпосередньо здійснюють таке оцінювання. Відомі три підходи до оцінювання показників діяльності посередників: нарізне оцінювання діяльності; оцінювання діяльності на основі неформального об’єднання контрольованих аспектів; оцінювання діяльності на основі формального об’єднання критеріїв.

У першому підході виділяють один або кілька контрольованих аспектів, які ні формально, ні неформально не об’єднуються для загального оцінювання діяльності. Такий підхід використовують тоді, коли кількість посередників дуже велика, а кількість контрольованих аспектів не перевищує трьох. У другому підході різні оціночні показники об’єднуються за допомогою управлінського судження, що дозволяє дати загальну якісну оцінку діяльності учасника каналу.

Третій підхід передбачає наявність критеріїв, які формально об’єднуються. Спочатку визначають критерії і оціночні показники діяльності, а далі значення (вагу) кожного критерію. Потім оцінюють діяльність посередника і рейтинг різних її аспектів. Після цього значення (вагу) кожного критерію множать на його рейтингову оцінку і визначають суму отриманих результатів, яка і виступає індексом діяльності посередника у каналі розподілу, який досліджується. З цього роблять висновки.

У табл. 1.4 надана інформація, зібрана фірмою «А.М.К.» (м. Київ) від посередників, які на протязі року користувалися послугами підприємства щодо збуту у своїх каналах розподілу виготовленої ним продукції. Послугами користувалися оптовики (О), агенти (А) та роздрібні торговці (Р).

Таблиця 1.4.