Завдання для практичних занять Практичне заняття 1

Тема 2. Товарний рух і механізми використання каналів розподілу.

1. Обговорення теоретичних питань.

1. Поняття маркетингової політики розподілу.

2. Збутова політика підприємства.

3. Завдання маркетингової політики розподілу.

4. Процес розподілу товарів.

5. Сутність товароруху.

6. Суть і функції каналів розподілу.

7. Стратегії розподілу каналів.

8. Канали розподілу споживчих товарів.

9. Канали розподілу промислових товарів.

10. Системи розподілу товарів.

2. Розв'язування задачі.

1. Розрахунок прибутку від реалізації товару у вертикальних маркетингових системах.

2. Визначення параметрів маркетингових каналів.

3. Вибір форми товароруху.

«Розрахунок прибутку від реалізації товару у вертикальних маркетингових системах»

Більшість фірм у вертикальних маркетингових системах (ВМС) розраховується з учасниками розподілу не у грошових одиницях, а за допомогою балів. Після того, як учасник набирає певну кількість балів, їх перераховують у валюту країни, де він проживає або має офіс. Це дає змогу використовувати ВМС у різних країнах з різним рівнем інфляції й уникати постійного перерахунку цін на продукцію з одних грошових одиниць в інші. Фірми-виробники мають спеціальні каталоги перерахунку балів у грошові одиниці.

Після укладення договору на участь у ВМС, учасник каналу розподілу має право купувати товар за оптовою ціною і реалізувати його за роздрібною ціною. Різниця у цінах у цьому разі є торговим прибутком. Оптова ціна продажу складається з витрат виробництва, витрат на формування мережі розподілу та частки прибутку, який необхідно спрямувати на розвиток виробництва. Наприклад, оптова ціна продажу товару 2-го рівня становить 100 балів. Якщо роздрібна націнка дорівнює 47,5%, роздрібна ціна реалізації становитиме 147,5 очок, а прибуток учасника дорівнюватиме 47,5 балів.

Але, крім торговельної націнки, у ВМС діє система знижок. Якщо придбано товар на суму, більшу першого рівню продажу (тобто 2-го, 3-го і більшого рівню), учасник може купувати товар за оптовою ціною з певною знижкою і продавати за нижчими роздрібними цінами. У цьому випадку, наприклад, на товари 2-го рівню розповсюджується знижка 2,5%, тобто прибуток учасника збільшиться на 2,5 балів і складе 50 балів. Такі знижки фінансуються за рахунок витрат на формування мережі розподілу. Як правило, у таких системах певні рівні досягаються за певного обсягу продажу.

У табл. 1.1 надані обсяги закупівель товарів різних рівнів продажу, знижки за наростаючим принципом по кожному рівню продажу, необхідні націнки на товари у роздрібній торгівлі. Необхідно розрахувати у табл. 1.2: ціну придбання товару (балів), відповідно обсягам закупленої продукції різноманітних товарів по кожному рівню продажу; ціну реалізації (балів), урахувавши необхідну націнку на товари кожного рівня; отриманий учасником прибуток та прибуток у разі відсутності знижок.

Таблиця 1.1.

Обсяги закупівель та знижки на товари

Рівень продажу	Шкала балів продажу товарів	Обсяг закупленої продукції для продажу, балів	Знижка за наростаючим принципом, %	Необхідна націнка на товари кожного рівня, %
1	0 – 50	50	0	50,0
2	51 – 100	100	2,5	47,5
3	101 – 150	150	5,0	45,0
4	151 – 200	200	7,5	42,5
5	201 – 250	250	10,0	40,0
6	251 – 300	300	12,5	37,5
7	301 – 350	350	15,0	35,0
8	351 – 400	400	17,5	32,5
9	401 – 450	450	20,0	30,0
10	451 – 500	500	22,5	27,5
11	501 – 550	550	25,0	25,0
12	551 – 600	600	27,5	22,5
13	601 – 650	650	30,0	20,0
14	651 – 700	700	32,5	17,5
15	701 – 750	750	35,0	16,0
16	751 – 800	800	37,5	15,0
17	801 – 850	850	40,0	14,0
18	851 – 900	900	42,5	13,0
19	901 – 950	950	45,0	12,0
20	951 – 1000	1000	47,5	11,0
21	Більше 1000	1050	50,0	10,0
Разом	-	11550	-	-

Таблиця 1.2.