- •Лекція № 4
- •Навчальна література
- •2. Роль і.Котляревського в утворенні нової української літературної мови
- •2.1. “Енеїда” і.Котляревського – перший твір нової української літератури. Мовні особливості цього твору.
- •2.2. Особливості мови п’єси „Наталка Полтавка”
- •3. Вклад інших письменників і пол. Хіх ст. У розвиток нової української літературної мови
- •3.1. Роль п.Гулака-Артемовського в історії української літературної мови
- •Фонетичний рівень
- •Граматичний рівень
- •Словотвірний рівень
- •Діалектні риси
- •Лексичний рівень
- •3.2. Мова творів г.Квітки-Основ’яненка
- •Є.Гребінка в історії української літературної мови
- •Особливості мовної практики поетів-романтиків
- •4. Характеристика мовленнєвої ситуації та літературної практики в Західній Україні
- •Словники, граматики та правописна нормалізація української мови в і пол. Хіх ст.
- •6. Висновки
6. Висновки
Кінець XVIII-поч. XIX ст. був не тільки періодом формування української літературної мови на народній національній основі (перевага надавалася полтавсько-київському діалекту), а й часом активного поширення її функцій. Інтерес до української мови, закріплення її в літературі особливо поширився після виходу „Енеїди” І.Котляревського, написаною живою народною мовою, з широким використанням фольклору, діалектизмів, церковнослов’янізмів, канцелярських русизмів, народної фразеології. У творі переважає ще мовна анархія, бурлескна манера викладу. Виконавши прогресивну роль (відкриття в літературу шляху народній мові), така манера письма (у результаті сліпого наслідування) могла стати небезпечною (котляревщина). Та поряд з сліпим наслідуванням стилю Котляревського в українській літературі йшла й інша кропітка робота: романтичні спроби П.Гулака-Артемовського, сентиментально-реалістичні повісті Г.Квітки-Основ’яненка, творчість Є.Гребінки, поетів-романтиків.
Саме завдяки літературній практиці послідовників Котляревського бурлескний стиль був переборений, значно збагатився образно-стилістичний аспект мови.
Про це свідчила поява прозових жанрів, які вимагали значного розширення лексики, фразеології, вироблення специфічних художніх прийомів. Позитивну роль відіграли й переклади та переспіви з російської, польської літератур. Зріло переконання, що розмовна мова народу – міцний фундамент літературної мови.