- •Рецензенти:
- •Передмова
- •1. Організаційно-методичні вказівки щодо проведення занять
- •1.1. Попередня підготовка
- •1.2. Робота в аудиторії
- •1.3. Оформлення звіту
- •Захист звіту
- •Правила безпеки при роботі в спеціалізованій аудиторії «цивільна оборона»
- •3. Методичні вказівки до практичних занять
- •3.1. Практичне заняття № 1
- •1. Методичні рекомендації щодо проведення заняття
- •2. Оцінка радіаційної обстановки при можливій аварії на аес
- •2.1. Теоретична частина
- •Загальні відомості з оцінки радіаційної обстановки
- •Особливості забруднення місцевості після аварії на аес
- •Мал.1. Прогнозовані зони забруднення при аварії на аес
- •2.1.3. Норми радіаційної безпеки
- •Методика оцінки радіаційної обстановки при аварії на аес
- •А) Методика оцінки радіаційної обстановки методом прогнозування
- •В). Визначають можливі дози опромінення.
- •Середні значення коефіцієнта послаблення доз радіації
- •Критерії для прийняття рішень на ранній фазі розвитку аварії
- •3. Оформлення звіту за практичну роботу
- •4. Захист звіту
- •Контрольні питання
- •3.2. Практичне заняття № 2
- •1. Методичні рекомендації щодо проведення заняття
- •2. Оцінка хімічної обстановки в умовах надзвичайних ситуацій
- •2.1. Теоретична частина
- •2.1.1. Характеристика осередку хімічного ураження
- •Характеристика отруйних речовин і сильнодіючих ядучих речовин
- •Методика оцінки хімічної обстановки при аваріях на хімічно-небезпечному об’єкті
- •Розглянемо методику оцінки хімічної обстановки.
- •Глибина поширення хмари зараженого повітря з уражаючою концентрацією сдяр, км (резервуари не обваловані, швидкість вітру – 1м/с)
- •Поправочний коефіцієнт для урахування впливу швидкості
- •2. 2. Практична частина
- •3. Оформлення звіту за практичну роботу
- •4. Захист звіту
- •Контрольні питання
- •3.3. Практичне заняття № 3
- •1. Методичні рекомендації щодо проведення заняття
- •2. Засоби індивідуального захисту (зіз)
- •Класифікація зіз:
- •2.1. Засоби захисту органів дихання
- •2.1.1. Теоретична частина
- •Мал.1. Протигаз гп-5
- •Тривалість захисної дії протигазів у комплекті
- •Мал. 5. Ізолюючі протигази
- •Призначення патронів протигазових респіраторів
- •Мал. 6. Протипилова тканина маска птм-1
- •Практична частина
- •Засоби захисту шкіри
- •2.2.1. Теоретична частина
- •Мал. 10. Легкий захисний костюм л-1
- •Мал.11. Захисний комбінезон і захисний костюм
- •Мал.12. Загальновійськовий захисний комплект (ззк)
- •Мал.14. Герметизація повсякденного одягу
- •Практична частина заняття
- •Б). Дослідження захисних властивостей ззк від ор у крапельно-рідинному вигляді
- •3. Оформлення звіту за практичну роботу
- •4. Захист звіту
- •Контрольні питання
- •3.4. Практичне заняття № 4
- •1. Методичні рекомендації щодо проведення заняття
- •2. Медичні засоби захисту
- •Знеболюючі засоби
- •Протибактеріальні засоби
- •Ентеросорбенти
- •Седативні засоби
- •Аптечка індивідуальна аі-2
- •4.1. Теоретична частина
- •Мал. 15 . Аптечка індивідуальна (загальний вигляд)
- •4.2. Практична частина
- •5. Індивідуальні протихімічні пакети
- •5.1. Теоретична частина
- •5.2. Практична частина
- •6. Індивідуальний перев’язочний пакет
- •6.1. Теоретична частина
- •6.2. Практична частина
- •7. Оформлення звіту за практичну роботу
- •8. Захист звіту
- •Контрольні питання
- •3.5. Практичне заняття № 5
- •2. Радіоактивні випромінювання і методи їх вимірювання.
- •1. Методичні рекомендації щодо проведення заняття
- •2. Класифікація дозиметричних приладів і принцип їх дії
- •2.1. Класифікація дозиметричних приладів
- •2.2. Принципи дії дозиметричних приладів
- •Мал.21. Іонізаційна камера
- •3. Індикатор радіоактивності дп-64
- •4. Рентгенметр - радіометр дп-5а, дп-5б, дп-5в
- •4.1. Теоретична частина
- •Мал.23. Вид приладу дп-5а
- •Мал. 24. Прилад дп-5в
- •4.2. Практична частина
- •4.2.1. Підготовка приладу дп-5а до роботи
- •4.2.2. Дослідження захисних властивостей різних матеріалів
- •5. Комплект індивідуальних дозиметрів дп-22в (дп-24)
- •5.1. Теоретична частина
- •Мал. 31. Комплект індивідуальних дозиметрів дп-22в
- •Мал.32. Індивідуальний дозиметр дкп-50-а
- •5.2. Практична частина
- •6. Оформлення звіту за практичну роботу
- •7. Захист звіту
- •Контрольні питання
- •3.6. Практичне заняття № 6
- •1. Методичні рекомендації щодо проведення заняття
- •2. Прилади хімічної розвідки
- •3. Військовий прилад хімічної розвідки (впхр)
- •Теоретична частина
- •3.2. Практична частина
- •4. Прилад хімічної розвідки медичної і ветеринарної служб (пхр-мв)
- •4.1. Теоретична частина
- •4.2. Практична частина
- •5. Оформлення звіту за практичну роботу
- •6. Захист звіту
- •1. Методичні рекомендації щодо проведення заняття
- •2. Теоретична частина
- •2. 1. Сутність і фактори, що впливають на стійкість роботи об’єктів
- •2.2. Оцінка стійкості роботи об’єкта проти впливу уражаючих факторів
- •2.2.1. Оцінка стійкості об’єкта від радіоактивного забруднення
- •2.2.2. Оцінка стійкості об’єкта від впливу хімічних засобів
- •2.3.Методика оцінки стійкості роботи тваринництва
- •2.4. Приклад визначення стійкості роботи молочнотоварної ферми в умовах можливого хімічного забруднення
- •3. Практична частина (розв’язування задач )
- •Оцінка стійкості роботи мтф в умовах хімічного забруднення
- •Радіоактивного забруднення місцевості.
- •Оцінка стійкості роботи свиноферми в умовах радіоактивного забруднення
- •Рівні радіації при аварії реактора типу ввер-1000 з викидом
- •10% І швидкості вітру 5 м/с
- •Дози опромінення, які одержують люди, тварини всередині
- •Можливий вміст цезію-137 у молоці і м'ясі в nю10-9 Кі/кг на різних типах грунтів
- •4. Оформлення звіту за практичну роботу
- •5. Захист звіту
- •Контрольні питання
- •1. Методичні рекомендації щодо проведення заняття
- •2. Теоретична частина
- •2. 1. Сутність і фактори, що впливають на стійкість роботи об’єктів
- •2.2. Оцінка стійкості роботи об’єкта проти впливу уражаючих факторів
- •2.2.1. Оцінка стійкості об’єкта від радіоактивного забруднення
- •2.2.2. Оцінка стійкості об’єкта від впливу хімічних засобів
- •Методика оцінки стійкості роботи рослинництва
- •2.4. Приклад визначення стійкості рослинництва в умовах можливого
- •3. Практична частина (розв’язування задач)
- •Оцінка стійкості роботи рослинництва в умовах радіаційного забруднення
- •4. Оформлення звіту за практичну роботу
- •5. Захист звіту
- •Контрольні питання
- •1. Методичні рекомендації щодо проведення заняття
- •2. Теоретична частина
- •2. 1. Сутність і фактори, що впливають на стійкість роботи об’єктів
- •2.2. Оцінка стійкості роботи об’єкта проти впливу уражаючих факторів
- •3. Практична частина (розв’язування задач) Задача 1. Оцінити стійкість роботи машинно-тракторного парку (мтп) проти впливу землетрусу
- •Ступінь руйнувань залежно від сили землетрусу
- •Статистичні дані втрат робітників для несейсмостійких споруд в залежності від бальності землетрусу
- •Статистичні дані зв’язку втрат основних фондів з характеристикою руйнувань
- •Задача 2. Оцінити стійкість роботи машинно-тракторного парку (мтп) проти впливу урагану
- •Ступінь руйнувань залежно від сили урагану за шкалою Бофорта
- •4. Оформлення звіту за практичну роботу
- •5. Захист звіту
- •Контрольні питання
- •3.10. Практичне заняття № 8
- •1. Методичні рекомендації щодо проведення заняття
- •2. Теоретична частина
- •2.1. Знезараження
- •2.1.2. Дегазація та порядок її проведення
- •2.1.3. Дезінфекція та порядок її проведення
- •2.2. Санітарна обробка
- •3. Оформлення звіту за практичну роботу
- •4. Захист звіту
- •Контрольні питання
- •Автори :
В). Визначають можливі дози опромінення.
Визначення доз опромінення проводять за формулою:
Д = РСР · tОПР / КПОСЛ , (4)
де РСР - середній рівень радіації за час опромінення t ОПР;
КПОСЛ - коефіцієнт послаблення рівня радіації (табл.5).
Середній рівень радіації визначають за формулою:
РСР = (РП + РК ) / 2 , (5)
де РП - рівень радіації на початок опромінення;
РК - рівень радіації на кінець опромінення.
Час опромінення визначають за формулою:
t ОПР = tК – tП ,
де tП - час початку опромінення; (6)
tК - час кінця опромінення.
Отже, дозу опромінення визначають за формулою:
Д = ((РП + РК ) / 2 КПОСЛ )* tОПР . (7)
Таблиця 5.
Середні значення коефіцієнта послаблення доз радіації
-
Будівлі, транспорт, умови знаходження людей
КПОСЛ
Розміщення на відкритій місцевості
1
Відкриті щілини, траншеї
3-4
Перекриті щілини
30-50
Протирадіаційні укриття (ПРУ)
100 і >
Герметичні сховища
1000 і >
Автомобілі, автобуси, вагони вантажні
2
Кабіни тракторів, бульдозерів, екскаваторів, грейдерів
4
Виробничі одноповерхові будівлі
7
Житлові кам’яні одноповерхові будинки
10
Підвали в кам’яних одноповерхових будинках
40
Житлові кам’яні двоповерхові будинки
15
Підвали в кам’яних двоповерхових будинках
100
Житлові дерев’яні одноповерхові будинки/підвали
2/7
Приклад 3: На початок опромінення рівень радіації РП =100 мР/год. Час опромінення tОПР – 7 діб. Коефіцієнт послаблення радіації будинком КПОСЛ = 10. Початок опромінення tП - 4 доба після аварії. Визначити дозу опромінення.
Визначаємо рівень радіації на першу добу:
Р1 = РП : К4 = 100 : 0,57 = 175 мР/год.
Визначаємо рівень радіації на кінець опромінення ( РК = Р11).
РК = Р11 = Р1 · К11 = 175 · 0,38 = 66,5 мР/год.
Визначаємо отриману дозу, користуючись формулою 7:
Д = ((РП + РК ) / 2 КПОСЛ ) * tОПР = (( 100 + 66,5) / 2*10) *7*24 = 1399 мР
або Д = 1,4 Р.
г). Визначають допустиму тривалість перебування людей на забрудненій території.
Рішення такої задачі необхідно для визначення доцільних дій на забрудненій території.
Для цього можна використовувати формулу 4. Згідно формули 4 визначається час перебування t ПЕР на забрудненій території
t ПЕР = ( ДДОП* КПОСЛ ) / РП, (8)
де Д ДОП– допустима ( або задана ) доза опромінення;
РП - рівень радіації на відкритій місцевості.
Приклад 4. Визначити допустиму тривалість перебування аварійної команди в будинку під час рятувальних робіт, коли рівень радіації на початок робіт на відкритій місцевості був РП = 20 мР/год, КПОСЛ = 10, допустима доза опромінення Д ДОП= 20 мР. Початок роботи t П – 4 доба після аварії.
t ПЕР = ( ДДОП* КПОСЛ ) / РП = ( 20*10 ) / 20 = 10 годин.
За цей час рівень радіації практично не змінився і допустиму тривалість перебування аварійної команди в будинку під час рятувальних робіт можна вважати 10 годин.
д). За захисними критеріями захистити робітників і особовий склад формувань ЦЗ, прийняти рішення.
Під час ліквідації наслідків аварії незалежно від зони необхідно дотримуватися основних заходів радіаційного і дозиметричного контролю, захисту органів дихання, профілактичного прийому йодистих препаратів, санітарної обробки особового складу, дезактивації одягу і техніки.
У зоні А – помірного радіоактивного забруднення – виходячи з умов обстановки, треба намагатися скорочувати час перебування особового складу на відкритій місцевості, застосовувати засоби захисту органів дихання.
У зоні Б – сильного радіоактивного забруднення – люди повинні бути в захисних спорудах.
У зоні В – небезпечного радіоактивного забруднення – перебування людей можливе тільки в дуже захищеній техніці протягом кількох годин.
У зоні Г – надзвичайно небезпечного радіоактивного забруднення – навіть короткочасне перебування людей недопустимо.
Таблиця 6.
