4. Методика оцінки радіаційної обстановки при аварії на аес

Радіаційна обстановка може бути виявлена та оцінена за даними прогнозу і розвідки.

А) Методика оцінки радіаційної обстановки методом прогнозування

При ядерному вибуху або аварії на АЕС буде забруднена територія радіоактивними речовинами (радіонуклідами). Методика оцінки радіаційної обстановки при цьому буде однакова.

Оцінка радіаційної обстановки методом прогнозування – це перший етап роботи. Така оцінка дає можливість орієнтовно визначити вплив радіоактивного забруднення місцевості на боєздатність формувань ЦЗ, можливість функціонування об’єкту, вибрати найбільш доцільні способи дій на забрудненій місцевості, намітити заходи протирадіаційного захисту, а також дати завдання для ведення радіаційної розвідки.

Для прогнозування радіоактивного забруднення місцевості необхідно мати такі вхідні (початкові) дані:

• тип і потужність ядерного реактора (потужність ядерного боєприпасу);

• координати АЕС (ядерного вибуху);

• час аварії (ядерного вибуху);

• частка радіоактивних речовин, які можуть бути викинуті під час аварії

( 3%, 10%, 30% ); (для ядерного вибуху не задається);

• швидкість і напрямок вітру ;

• стан вертикальної стійкості атмосфери.

Завчасно деякі дані прогнозувати неможливо, тому обирають найгірші умови: швидкість вітру 5м/с, напрямок вітру на об’єкт, стан вертикальної стійкості атмосфери - ізотермія, частка викинутих радіоактивних речовин - 10%.

Ізотермія виникає в похмуру погоду, а також при вітрі більше 4м/с і характеризується однаковою температурою до висоти 30м.

Оцінка радіаційної обстановки проводиться в такій послідовності.

а). Визначають зони забруднення:

В таблиці 2 показані прогнозовані розміри зон забруднення при руйнуванні реакторів з 10% викиданням радіоактивних речовин, вітрі – 5 м/с і ізотермії.

Таблиця 2.

Прогнозовані зони забруднення

Зони	Реактор
	ВВЕР-1000
	L, км	Ш, км	S, км2
М	155	13,8	1070
А	29,5	1,16	26,8
Б	-	-	-
В	-	-	-
Г	-	-	-

В таблиці 3 показані радіуси зон забруднення при ядерному вибуху.

Таблиця 3.

Радіуси зон забруднення в районі наземного вибуху, м

Потужність вибуху, Мт	Зони забруднення
	А	Б	В
0,02	735	450	340
0,05	865	560	430
0,1	970	645	510
0,2	1070	735	595
0,5	1220	865	710
1,0	1290	930	770

б). Наносять на карту (схему) зони радіоактивного забруднення.

При нанесенні на карту (схему) зон радіоактивного забруднення спочатку позначають місце АЕС (ядерного вибуху). Потім від цього місця проводять пряму лінію (вісь сліду) через об’єкт. На ній відкладають ширину і довжину кожної зони забруднення відповідно табл.2 або 3. На зовнішніх межах зон позначають рівні радіації, які можуть бути на першу добу після аварії на АЕС (як на мал.1) чи на першу годину після ядерного вибуху.

3. Розраховують час випадання радіоактивних речовин.

Час випадання радіоактивних речовин визначають за формулою:

t_ВИП = R / v , (2)

де R - відстань від АЕС до даного об’єкту,

v - швидкість вітру , км/год.

Проте прогноз радіоактивного забруднення має відносний характер, тому його обов’язково уточнюють радіаційною розвідкою з метою своєчасного забезпечення штабів, командирів формувань ЦЗ, керівників, власників і спеціалістів даними про фактичну радіаційну обстановку.

Конкретні дії особового складу формувань ЦЗ, керівників, власників, спеціалістів сільського господарства і населення, встановлення режиму роботи об’єктів в умовах радіоактивного забруднення проводиться тільки на основі оцінки радіаційної обстановки за даними розвідки. Тому збір і обробка необхідних даних, виявлення та оцінка радіаційної обстановки є одним із важливих завдань штабів і командирів формувань ЦЗ.

Б) Методика оцінки радіаційної обстановки за даними розвідки

Другий етап роботи – це виявлення фактичної радіаційної обстановки та її оцінка.

Для спостереження за радіаційним та хімічним ста­ном на кожному об'єкті народного господарства створю­ються пости радіаційного і хімічного спостереження (РХС).

Оцінка радіаційної обстановки – це розв’язання основних завдань різних варіантів дій в умовах забруднення, аналіз одержаних результатів і вибір найбільш доцільних варіантів дій, які б виключали радіаційне ураження людей, тварин і забруднення радіоізотопами урожаю.

Для прикладу розглянемо оцінку радіаційної обстановки після можливої аварії на АЕС.

При оцінці радіаційної обстановки проводять такі роботи:

а. Вимірюють рівні радіації у різних місцях, приводять їх до єдиного часу (еталон – одна доба після аварії), наносять на карту (схему) зони забруднення.

Рівні радіації на єдиний час (одна доба) розраховують за формулою:

Р₁ = Р_t / К_t , (3)

де К_t = коефіцієнт зниження рівня радіації ( табл. 4 ).

Приклад 1: На 2 добу після аварії на АЕС рівень радіації був Р₂ = 150 мР/год. Визначити рівень радіації на першу добу після аварії і зону забруднення.

Відповідно табл. 4 К₂ = 0,76, тому Р₁ = 150 / 0,76 = 197 мР/год, це зона А.

б. Прогнозують рівні радіації на час t.

Для цього слід також використовувати табл. 4. Згідно формули 3

Р_t = Р₁ * К_t

Приклад 2: Визначити рівень радіації на сьому добу після аварії, якщо рівень радіації на першу добу був Р₁ = 197 мР/год.

Відповідно табл. 4 К₇ = 0,46, отже Р₇ = 197 · 0,46 = 96 мР/год.

Таблиця 4.

Коефіцієнти зниження рівня радіації місцевості після аварії на АЕС

Час після аварії, діб	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
К	1	0.76	0.64	0.57	0.52	0.49	0.46	0.43	0.41	0.4
Час після аварії, діб	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20
К	0.38	0.37	0.36	0.35	0.34	0.33	0.32	0.315	0.31	0.3
Час після аварії, діб	21	22	23	24	25	26	27	28	29	30
К	0.295	0.29	0.285	0.28	0.275	0.27	0,269	0.267	0.263	0.25
Час після аварії, діб	60	90	180	рік
К	0.19	0.16	0.125	0.09