1. Методичні рекомендації щодо проведення заняття

Послідовність проведення заняття може бути наступною: спочатку доцільно провести опитування студентів по 1 і 2-му питаннях; потім заслухати перший і другий реферати і провести їх обговорення; потім провести опитування студентів по 3-му питанню, провести його обговорення і оцінити шляхом вирішення задач 1 і 2 стійкість роботи рослинництва в умовах хімічного зараження після аварії на хімічно-небезпечному об’єкті і можливої аварії на АЕС; потім провести опитування студентів по 4 питання плану.

При підготовці до відповіді на перше питання необхідно вивчити, що таке стійкість роботи об’єкта і від яких основних факторів вона залежить.

При підготовці до відповіді на друге питання необхідно вивчити, які фактори є найбільш небезпечними для ведення рослинництва; які початкові дані потрібно мати для розрахунку стійкості роботи рослинництва; яка основна формула для оцінки стійкості роботи рослинництва.

При підготовці до відповіді на 3-є питання потрібно уяснити методику оцінки стійкості рослинництва.

При підготовці до четвертого питання потрібно вивчити основні напрямки по: забезпеченню захисту людей, їх життєдіяльності і стійкості роботи галузі рослинництва.

При доповіді 1 реферату потрібно висвітлити: якими шляхами надходять у рослини радіоактивні речовини; що впливає на ступінь фіксації рослинами радіонуклідів, на ступінь радіоактивного забруднення;

на рівні радіоактивного забруднення; за рахунок чого зменшується забруднення рослин радіонуклідами; які випромінювання більше уражають рослини; в чому появляється променеве ураження рослин; на яких стадіях вегетації рослини найбільш чутливі до опромінення; дати характеристику фітотоксикантів і їх уражаючі властивості.

При доповіді 2 реферату потрібно висвітлити: для чого і де створюються служби, установи і формування ЦЗ; завдання формувань ЦЗ для захисту рослин і продукції рослинництва; заходи, які проводяться завчасно; заходи ЦЗ+ в рослинництві при загрозі НС; заходи підвищення безпеки в рослинництві в умовах НС; заходи захисту працюючих у рослинництві та зниження надходження радіоактивних речовин із грунту в урожай.

2. Теоретична частина

2. 1. Сутність і фактори, що впливають на стійкість роботи об’єктів

народного господарства

Забезпечення стійкості роботи об'єктів народного господарства в умовах НС являється однією із основних задач ЦЗ.

Стійкість роботи об’єкта – це здатність його в НС випускати продукцію в запланованому обсязі, необхідної номенклатури і відповідної якості, а у випадку впливу на об’єкт уражаючих факторів, стихійних лих та виробничих аварій – в мінімально короткі строки відновити своє виробництво.

На стійкість функціонування об’єкта впливають такі фактори :

• розміщення об’єкту відповідно великих міст, АЕС, хімічної промисловості, великих гідротехнічних споруд, воєнних об’єктів ;

• природно - кліматичні умови ;

• технологія виробництва;

• надійність захисту працюючих, населення;

• надійність систем забезпечення життєдіяльністю (паливом, мастилами, водою, електричною енергією, газом, запасними частинами , технікою і ін.);

• здатність об’єктів протистояти небезпечним ситуаціям;

• стійкість управління виробництвом і цивільною обороною;

• навченість командно – керівного складу ЦЗ об’єкту і населення;

• масштаби і ступінь уражаючої дії стихійного лиха, аварії, катастрофи.

Більш підготовленими до стійкої роботи будуть ті об’єкти, які реально оцінять фактори, їх несприятливий вплив на виробництво і розроблять відповідні заходи. Завчасне проведення організаційних, агрохімічних, агротехнічних, інженерно – технічних ветеринарно-санітарних та інших заходів максимально знизить результати впливу уражаючих факторів мирного і воєнного часу на людей, сільськогосподарських тварин і створять сприятливі умови для швидкої ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.