1. Методичні рекомендації щодо проведення заняття

Послідовність проведення заняття може бути наступною: спочатку доцільно провести опитування студентів по 1,2 і 3-му питаннях; потім заслухати 1 реферат, провести їх обговорення і вирішити задачу 1 практичної частини; потім заслухати 2 реферат, провести їх обговорення і вирішити задачу 2 практичної частини; потім провести опитування студентів по 4-му питанню плану.

При підготовці до першого питання необхідно вивчити, що таке стійкість роботи об’єкта і від яких основних факторів вона залежить.

При підготовці на відповіді на друге питання необхідно вивчити, які фактори є найбільш небезпечними для ведення тваринництва; які початкові дані потрібно мати для розрахунку стійкості роботи тваринництва; яка основна формула для оцінки стійкості роботи тваринництва.

При підготовці до третього питання потрібно уяснити методику оцінки стійкості тваринництва.

При підготовці до четвертого питання потрібно вивчити основні напрямки по: забезпеченню захисту людей, їх життєдіяльності і стійкості роботи галузі тваринництва.

При доповіді 1 реферату потрібно висвітлити: комплекс заходів щодо забезпечення стійкості роботи галузі тваринництва в умовах хімічного і біологічного зараження місцевості; основні заходи захисту сільськогосподарських тварин при ураженні отруйними й сильнодіючими отруйними речовинами; вирішення питання господарського використання тварин, що уражені отруйними й сильнодіючими отруйними речовинами; заходи ліквідації осередку біологічного (бактеріального) зараження; засоби індивідуального захисту тварин.

При доповіді 2 реферату потрібно висвітлити: комплекс заходів щодо захисту сільськогосподарських тварин у НС; основні способи захисту сільськогосподарських тварин від уражаючих факторів НС; як вибираються способи захисту тварин з урахуванням умов і особливостей господарства; які заходи повинні проводитись у мирний час для підтримання постійної готовності господарств до своєчасного і ефективного захисту тварин у НС; що передбачає система заходів ЦЗ у тваринництві при загрозі НС; основні заходи захисту тварин при радіоактивному забрудненні місцевості; утримання тварин в умовах радіоактивного забруднення; вирішення питання господарського використання тварин, що опромінилися.

2. Теоретична частина

2. 1. Сутність і фактори, що впливають на стійкість роботи об’єктів

народного господарства

Забезпечення стійкості роботи об'єктів народного господарства в умовах НС являється однією із основних задач ЦЗ.

Стійкість роботи об’єкта – це здатність його в НС випускати продукцію в запланованому обсязі, необхідної номенклатури і відповідної якості, а у випадку впливу на об’єкт уражаючих факторів, стихійних лих та виробничих аварій – в мінімально короткі строки відновити своє виробництво.

На стійкість функціонування об’єкта впливають такі фактори :

• розміщення об’єкту відповідно великих міст, АЕС, хімічної промисловості, великих гідротехнічних споруд, воєнних об’єктів;

• природно - кліматичні умови ;

• технологія виробництва;

• надійність захисту працюючих, населення;

• надійність систем забезпечення життєдіяльністю (паливом, мастилами, водою, електричною енергією, газом, запасними частинами , технікою і ін.);

• здатність об’єктів протистояти небезпечним ситуаціям;

• стійкість управління виробництвом і цивільною обороною;

• навченість командно – керівного складу ЦЗ об’єкту і населення;

• масштаби і ступінь уражаючої дії стихійного лиха, аварії, катастрофи.

Більш підготовленими до стійкої роботи будуть ті об’єкти, які реально оцінять фактори, їх несприятливий вплив на виробництво і розроблять відповідні заходи. Завчасне проведення організаційних, агрохімічних, агротехнічних, інженерно – технічних ветеринарно–санітарних та інших заходів максимально знизить результати впливу уражаючих факторів мирного і воєнного часу на людей, сільськогосподарських тварин і створять сприятливі умови для швидкої ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.