Лекція 12. Планування внутрішньошкільного контролю
Важливим чинником ефективності контрольно-аналітичної діяльності є планування внутрішньошкільного контролю. Для ефективного здійснення поточного контролю керівник створює систему інформаційного забезпечення за відхиленнями або планову. Якщо система створена за відхиленнями, керівник має лише інформацію про порушення стандартів і реагує на відхилення. Такий підхід дозволяє йому працювати лише з релевантною інформацією. Проте в такому разі треба мати чітко визначені стандарти майже з кожного аспекту роботи, що важко зробити, враховуючи складність школи як соціально-педагогічної системи. Крім того, контроль за відхиленнями не дозволяє виявити позитивне, своєчасно передбачити негативні тенденції. Тому в умовах шкільної організації рекомендується плановий контроль. Плановий контроль передбачає наявність механізму збору інформації про стан діяльності незалежно від наявності відхилень. Це дозволяє керівникові мати інформацію і про позитивні тенденції, і про негативні, якісно контролювати реалізацію стратегії школи. Проте плановий контроль не буде ефективним без чіткої системи вибору релевантної інформації.
Заслуговує на увагу і модель планування контрольно-аналітичної діяльності «знизу», оскільки це відповідає сучасним вимогам демократизації управління і, зокрема, контролю. В такому випадку планування внутрішньошкільного контролю повинно здійснюватись з урахуванням точок зору суб’єктів контролю. Алгоритм планування наступний.
1. Кожен вчитель заповнює технологічну карту контролю, де пропонує форми і час контролю за власною педагогічною діяльністю (самоконтроль, взаємоконтроль, адміністративний контроль), план-графік контролю (клас, тема, термін, мета), необхідність чи відсутність необхідності надання допомоги, участь у методичній роботі тощо.
2. Керівники методоб’єднань узгоджують плани вчителів та виробляють план контролю за діяльністю відповідної кафедри.
3. Заступники директора узгоджують плани контролю кафедр та складають проект графіка внутрішньошкільного контролю, що розглядається та затверджується директором школи.
Така технологія контролю дозволяє враховувати думки вчителів, залучати їх до контрольно-аналітичної діяльності, вимагає від них самоаналізу та осмислення власної педагогічної діяльності.
Для побудови моделі внутрішньошкільного контролю важливе значення має структура контролю. Вона може бути такою.
Умови:
• кадрові (рівень професійної підготовки, забезпеченість);
• матеріально-технічні (стан будівлі, виконання санітарно-гігієнічних вимог, вимог протипожежної служби, рівень медичного обслуговування, харчування, наявність кабінетів, обладнання, забезпеченість підручниками);
• фінансові (забезпеченість бюджетом, система залучення позабюджетних коштів);
• нормативні (Статут, ліцензія, затверджений навчальний план, програми тощо);
Процес:
• рівень викладання основ наук;
• стан методичної роботи;
• стан виховної роботи, робота з батьками
Результати:
• виконання Законів, нормативних документів про освіту;
• рівень сформованості компетенцій школярів;
• рівень навчальних досягнень учнів, окремих аспектів розвитку особистості;
• рівень вихованості школярів;
• стан здоров’я дітей.
Рекомендується здійснювати контроль на основі проблемно-орієнтованого підходу: спочатку вивчити результати діяльності, потім виявити, які недоліки в організації навчально-виховного процесу стали причиною виявлених проблем, і на основі визначених причин сформувати рекомендації щодо зміни відповідних умов. Такий підхід дозволяє уникнути перевірок, які не є абсолютно необхідними для покращення результативності діяльності установи. Раніше існувало неофіційне правило: перевіряти треба абсолютно все, що заплановано і здійснюється. Проте зрозуміло, що в такому разі контроль буде формальнимі спрямованим на обсяги контрольно-аналітичної діяльності, а не на результати роботи закладу освіти.