Лекція 9. Контроль за науково-методичною роботою
Особливої уваги заслуговує організація контролю за науково-методичною роботою в школі. Перш\
за все, керівнику школи треба враховувати, що пріоритетом в організації методичної роботи є право вчителя самостійно обирати форми і шляхи підвищення педагогічної майстерності. А тому участь педагога у роботі методичного об’єднання, виставках педагогічної творчості, творчих групах тощо не може бути об’єктом контролю. Це лише форми і засоби досягнення головної мети — підвищення рівня професійної компетентності. Традиційно науково-методична робота в школах будується з урахуванням єдиної методичної теми (проблеми). Проте сучасний погляд на організацію (а, значить, і на контроль) методичної роботи не передбачає обов’язкову наявність проблеми, єдиної для всіх учителів школи. Більш результативним виявляється визначення таких тем або проблем окремо для кожного педагога школи. У цьому випадку вони будуть актуальними для вчителя, відповідати його потребам, утрудненням, мотивам професійної діяльності, іншими словами, особистісно орієнтованими. А тому, контролюючи методичну роботу, перш за все, треба звертати увагу на її результативність, рівень зростання педагогічної майстерності, професійної компетентності педагога. Крім того, останнім часом набуває більшої ваги потреба і здатність учителя до самоосвітньої діяльності, до постійної неперервної освіти, самовдосконалення. Таким чином, модель контрольно-аналітичної діяльності в аспекті науково-методичної роботи не може бути єдиною для всієї школи, а тим більше для всіх шкіл регіону чи держави. Головне, щоб система методичної роботи ґрунтувалася на діагностичній основі, а тому об’єктом контролю може бути, зокрема, наявність і рівень діагностики педагогів та педагогічної діяльності. Удосконаленню контролю сприятиме розробка рівнів методичної майстерності вчителів, особливо з питань запровадження прогресивного досвіду. Треба пам’ятати, що сам процес інноваційної діяльності незалежно від результатів цієї діяльності позитивно впливає на професійну компетентність учителя. Можна рекомендувати такі рівні методичної діяльності педагога:
• запровадження прогресивного педагогічного досвіду;
• розробка власного досвіду;
• розповсюдження власного досвіду.
Прогнозованим результатом роботи вчителя над методичною проблемою можуть бути:
• відкриті уроки або заходи;
• виступи на семінарах, нарадах;
• демонстрація методичних знахідок;
• опис власного досвіду;
• наукова стаття, дослідження, авторська програма, посібник тощо.
Такий підхід дозволятиме керівникові планувати поступове зростання методичної майстерності вчителя та контролювати цей процес.
У методичній літературі можна знайти багато схем аналізу методичних заходів з урахуванням організаційних, змістовних та результативно-оціночних аспектів. Існує багато тематик засідань методичних об’єднань та рад. Проте в кожному випадку слід виходити з наявності та можливості реалізації конкретної мети, відповідності змісту та методів організації запланованим задачам та результатам на основі діагностики професіоналізму вчителів, потреб педагогів у професійному удосконаленні та творчій діяльності.