2 Саблина л. С, Синев в h. Организация воспитательной работы с умственно отсталыми осужденными в втк. - м., 1989. - с. 23.

191

важливість своєчасних позитивних підкріплень, що приносять задоволення дитині.

Цілком очевидно, наскільки важливе дотримання єдності вимог до учнів з боку всіх працівників школи, а також з боку батьків. Школі варто проводити з батьками учнів роботу з роз'яснення необхідності враховувати встановлені вимоги до поведінки дитини і, звичайно, детально ознайомити родину вихованця з ними. Єдині вимоги до учнів розробляються школою і доводяться до відома всіх осіб, що працюють у ній. Багато шкіл мають значний досвід у визначенні і неухильному дотриманні системи вимог до поведінки учнів у різних ситуаціях і видах діяльності (на уроці, перервах, в їдальні, під час екскурсій і культпоходів, на транспорті тощо). Такі вимоги є складовим компонентом охоронного лікувально-педагогічного режиму в допоміжній школі.

Для профілактики асоціальної поведінки розумово відсталих дітей варто максимально виключити негативний вплив зовнішніх факторів, уникати тих подразників, що виснажують нервову систему дітей. Охоронний лікувально-педагогічний режим у допоміжній школі передбачає також забезпечення чіткої зміни різних видів діяльності учнів протягом дня з урахуванням їхньої працездатності, своєчасне проведення заходіи, що ефективно сприяють відновленню інтелектуальних і фізичних сил учнів (перебування на свіжому повітрі, денний сон, фізкультурно-спортивні заняття тощо).

Принципово важливою педагогічною вимогою є створення у школярів позитивного ставлення до тієї норми поведінки, яку формує педагог. На виникнення такого емоційно-особистісного ставлення дитини впливають різні актори: авторитет педагога і дитячого колективу, зрозумілість і доступність своюваної норми поведінки, емоційність тієї діяльності, у якій дана ведінкова навичка відпрацьовується. От чому вправи з формування навичок ціально-нормативної поведінки варто включати у ігрову діяльність дітей, икористовуючи, зокрема, рольові та сюжетні ігри. Велике значення має аохочення самостійності дітей у спробах виконання тієї або іншої дії. Для ормування уміння підкоряти свої дії чітко встановленим правилам дуже орисні спортивні ігри.

Серед методів формування у дітей навичок соціальної поведінки, як началося, належне місце в допоміжній школі займає організація суспільно корисної практичної діяльності учнів, за якої успішно закріплюються ті форми поведінки, які неодноразово позитивно підкріплюються думкою колективу, і, навпаки, - негативна колективна реакція на вчинок учня гальмує закріплення в

142

нього певного поведінкового акту, перешкоджає перетворенню його у погану звичку. Підкреслимо, що в допоміжній школі провідна роль у формуванні в дітей правильних оцінних критеріїв і реакцій колективу належить педагогу.

В організації колективної й індивідуальної суспільно корисної діяльності розумово відсталих школярів варто враховувати інтереси, нахили, здібності дітей, забезпечувати розуміння змісту і значення кожного доручення. Доручення мають бути сформовані дуже чітко. Необхідні постійний контроль за виконанням доручень, колективне обговорення якості виконання дорученого завдання, залучення дітей до участі в самооцінці. Важливо постійно ускладнювати як колективні, так і індивідуальні доручення.

Виховний ефект роботи з дітьми-олігофренами зростає, якщо школа уміло використовує змагання, яке організоване на зрозумілій і доступній дітям основі. У багатьох допоміжних школах колективи учнів змагаються між озбою як у конкретних короткочасних видах діяльності (наприклад, участь у святковому прибиранні шкільного приміщення та ін.), так і у різних напрямах повсякденної діяльності колективу (підтримка чистоти приміщень, класу, спальні, участь у художній самодіяльності, у фізкультурно-спортивній роботі). Організація змагання в школі вимагає ретельного педагогічного керівництва. Ціль його повинна бути доступною розумінню дітей, хід захоплюючим, оформлення яскравим.

Потрібно враховувати, однак, що змагання, будучи сильним засобом стимуляції діяльності вихованців, може викликати у розумово відсталих дітей прояви так званого "колективного егоїзму", коли головна увага звертається не на досягнення власних успіхів, а на невдачі конкуруючого колективу. Тому спеціальною корекційною умовою використання змагання є формування в учнів критичності і самокритичності, що підвищує їхню об'єктивність і обґрунтованість оцінки діяльності як інших, так і своєї.

Величезне значення у вихованні соціально-нормативної поведінки розумово відсталих школярів має правильне використання заохочення і покарання, які підсилюють, закріплюють позитивні прояви активності та гальмують неправильні вчинки, попереджуючи перетворенню їх у звички.

Ефективність заохочення зростає, якщо враховуються індивідуальні особливості кожного учня, стан його інтелектуального і емоційно-вольового розвитку. У низці випадків корисно використовувати та зване "авансоване' заохочення, що проявляється в довірі до можливостей поліпшення поведінки учнів.

193

Варто забезпечити розуміння учнями змісту даного заохочення, його правильності, та активізувати колективну думку з приводу висловлюваного схвалення.

З урахуванням вікових, типологічних та індивідуальних особливостей школярів можливо використовувати і покарання. По можливості, особливо в молодших класах, варто уникати їхнього застосування, прагнучи попередити порушення в поведінці школярів. Застосовувати покарання можна тільки за конкретні провини, вчинені учнем свідомо. Необхідність кожного застосованого вчителем покарання повинна бути зрозуміла всіма учнями класу.

У допоміжній школі важливо розробити єдину систему заходів індивідуальних і колективних заохочень та покарань з метою забезпечення спільності виховних впливів на учнів.

Виховання соціально-нормативної поведінки розумово відсталих школярів може бути успішним лише в тому випадку, якщо поведінка навколишніх не вступає в протиріччя з моральними нормами. У допоміжній школі особистий приклад дорослих, враховуючи схильність розумово відсталих дітей до наслідування, є одним з найбільш дійових заходів формування соціальної поведінки.

Варто сказати і про залучення дітей до роботи з самовиховання, коли ставляться максимально конкретні і реально досяжні цілі і забезпечується постійний контроль над цим процесом. Передумовою до такої роботи є активізація, розвиток і корекція в учнів самосвідомості на основі навчання їх контролю і самоконтролю поведінки, а також порівнянню, оцінці, причинному обгрунтуванню поведінкових актів.