- •Частина і
- •1.1. Корекційна педагогіка як наука про
- •1.2. Корекційна психопедагогіка (олігофренопедагогіка) - наука про соціальне виховання осіб з порушеннями інтелектуального розвитку
- •1.3. Шляхи розвитку вітчизняної корекційної психопедагогіки та її актуальні проблеми на сучасному етапі
- •2.1. Завдання олігофренопедагогікн та їх вирішення у взаємодії з іншими науками
- •2.1.1. Завдання алігофренопедагогіки
- •2.1.2. Олігофренопедагогіка та філософія
- •2.1.3. Олігофренопедагогіка
- •2.1.4. Олігофренопедагогіка та психологія
- •2.1.5. Олігофренопедагогіка
- •2.2. Визначення методологічних принципів досліджень в галузі корекційної психопедагогіки
- •2.3. Методи досліджень
- •3.1. Педагогічний аналіз
- •3,1.1. Основні напрями
- •3.1.2. Педагогічне значення
- •3.1.3. Класифікація олігофреній за глибиною дефекту
- •3.1.4. Інші категорії розумово відсталих дітей
- •3.2. Діти з затримкою психічного розвитку
- •3.2.1. Затримка психічного розвитку у дітей та. Її причини
- •3.2.2. Основні типи затримки психічного
- •3.2.3. Діагностика затримок
- •4.1. Принципи організації системи освітньо-корекційних послуг особам з порушеннями інтелекту
- •4.2. Установи для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку раннього та дошкільного віку
- •4.3. Навчальні заклади для дітей
- •4.4. Корекційно-реабілітаційна допомога особам з розумовою відсталістю у післяшкільні періоди соціалізації
- •4.5. Комплектування установ для дітей з вадами інтелектуального розвитку
- •5.1. Корекційна спрямованість педагогічного пронесу як принцип діяльності спеціальних освітньо-реабілітаційних закладів для дітей з порушеннями інтелекту
- •5.2. Педагогічні закономірності корекції інтелектуального розвитку розумово відсталих дітей
- •5.2.2. Єдність пристосування і розвитку
- •5.2.4. Інтелектуалізація і вербалізація предметно-практичної діяльності
- •5.2.5. Активізація продуктивного мислення
- •5.2.6. Управління розвитком самостійності учнів
- •5.2.7. Забезпечення учням успіху і закріплення позитивних психічних новоутворень
- •5.3. Основні педагогічні умови реалізації принципу корекційної спрямованості роботи з розумово відсталими дітьми
- •1 Граборов а. Н., Кузькина h. Ф., Новик ф. М. Олигофренопедагогика. - л.:Учпедпв, 1941. - 230 с -с 61.
- •1 У співавторстві з л. Г. Чепурною
- •2. Орієнтація на різний темп роботи та динаміку наростання втоми.
- •9.2. Типи уроків у спеціальній корекційній школі
- •9.4. Екскурсія як форма організації навчального процесу
- •1 У співавторстві з в. О. Липою
- •10.5. Корекцїйно-виховна функція трудового навчання
- •1 Дубинин н. П. Философские и социологические аспекты генетики человека // Вопросы фииософИЯі -1971.- №2.- с 57.
- •2 Леонтьев а. Н. Проблема розвитку психіки. - м.: Думка, 1965. - с. 4
- •11.3. Методи виховання і корекції соціально-нормативної поведінки розумово відсталих дітей
- •2 Саблина л. С, Синев в h. Организация воспитательной работы с умственно отсталыми осужденными в втк. - м., 1989. - с. 23.
- •11.4. Навчання самоадвокатуванню - актуальний напрям правового виховання розумово відсталих учнів
- •1 Выготский я с. Педагогическая психология / Под ред. В.Давыдова. - м. 1999. -с245. Еременко и. Г. Олигофренопедагогика. - к.: Вища шкода, 1985. - с. 218.
3.2. Діти з затримкою психічного розвитку
3.2.1. Затримка психічного розвитку у дітей та. Її причини
У процесі диференційованого дослідження дітей з різними відхиленнями було виділено категорію дітей, особливості психічного розвитку яких не дають змоги їм повноцінно засвоювати навчальну програму масової школи без спеціально створених умов, проте вони істотно відрізняються від розумово відсталих, які навчаються в допоміжних школах. До зазначеної категорії належать діти із затримкою психічного розвитку.
Як правило, на початку шкільного віку такі діти потрапляють до масової школи, але там відчувають значні труднощі в навчанні, які за звичайних умов не переборюються та призводять до стійкої неуспішності дитини. Діти по два-три роки вчаться в одному класі; педагоги та батьки, не розуміючи справжніх причин відставання дитини в навчанні, вважають її лінивою, впертою. Важким стає особистісне становище такої дитини в класному колективі, що відбивається на формуванні її характеру.
122
Якщо така дитина продовжує навчання в масовій школі, її переводять з класу до класу, прогалини в знаннях накопичуються, то затримка психічного розвитку посилюється педагогічною занедбаністю.
Якщо її помилково визнають розумово відсталою та визначають для неї такий тип навчального закладу, як спеціальна допоміжна школа, це також не сприяє її оптимальному розвитку, оскільки зміст навчального матеріалу, розрахований на дійсно розумово відсталих дітей, значно нижчий справжніх пізнавальних можливостей дітей із затримкою психічного розвитку. Зокрема, їхня істотна відмінність від дітей-олігофренів полягає в тому, що вони здатні оволодіти ширшим і глибшим обсягом знань, ніж у відповідному класі допоміжної школи, а, маючи певні знання, спроможні їх самостійно узагальнювати, конкретизувати, застосовувати до нових умов. Для таких дітей характерна ширша "зона найближчого розвитку", тобто вони, порівняно з олігофренами, краще використовують педагогічну допомогу у виконанні пізнавальних та інших завдань, з якими на даний момент не можуть упоратися самостійно.
Таким чином, виділення цих дітей в спеціальну категорію має велике практичне значення, адже глибоке вивчення особливостей їхньої психіки і визначення на цій підставі відповідних педагогічних умов навчання та виховання допомагають успішно коригувати хід їх пізнавального розвитку та становлення особистості.
Затримки розвитку у дітей можуть бути викликані різними причинами, серед них захворювання вагітної на вірусний грип, малярію, черевний тиф тощо; серцево-судинні хвороби майбутньої матері, виснаження її організму під час вагітності; резус-факторна несумісність крові матері та плода; пологові травми та асфіксії, інфекційні захворювання та інтоксикації, перенесені дитиною на ранніх етапах її розвитку (які уразили центральну нервову систему або тільки внутрішні органи, серцево-судинну систему), травми мозку тощо.
123
Проведені клінічні та психолого-педагогічні дослідження свідчать, що діти з затримкою психічного розвитку посідають нібито проміжне положення між дітьми, які нормально розвиваються, та розумово відсталими, якісно відрізняючись як від перших, так і від других.
