3. Основні поняття метрологічного забезпечення

Під метрологічним забезпеченням (МЗ) розуміють встановлення й застосування наукових і організаційних основ, технічних засобів, правил і норм, необхідних для досягнення єдності й необхідної точності вимірів. Основною тенденцією в розвитку метрологічного забезпечення є перехід від існуючого раніше порівняно вузького завдання забезпечення єдності й необхідної точності вимірів до принципово нового завдання забезпечення якості вимірів.

Якість вимірів поняття більш широке, ніж точність вимірів. Воно характеризує сукупність властивостей засобів вимірюваної техніки (ЗВТ), що забезпечують одержання у встановлений строк результатів вимірів з необхідною точністю (величиною похибки, що допускається), вірогідністю, правильністю, збіжністю й відтворюваністю.

Поняття "метрологічне забезпечення" застосовується, як правило, стосовно вимірів (випробувань, контролю) у цілому. У той же час допускають використання терміна "метрологічне забезпечення технологічного процесу (виробництва)", припускаючи при цьому МЗ вимірів (випробувань або контролю) у даному процесі, виробництві, організації.

Об'єктом метрологічного забезпечення є всі стадії життєвого циклу (ЖЦ) виробу (продукції) або послуги. Під ЖЦ розуміється сукупність послідовних взаємозалежних процесів створення й зміни стану продукції від формулювання вихідних вимог до неї до закінчення експлуатації або споживання.

Так, на стадії розробки продукції для досягнення високої якості виробу проводиться вибір контрольованих параметрів, норм точності, допусків, засобів виміру, контролю й випробування. Так само здійснюється метрологічна експертиза конструкторської й технологічної документації.

  При розробці метрологічного забезпечення необхідно використовувати системний підхід, суть якого полягає в розгляді зазначеного забезпечення як сукупності взаємозалежних процесів, об'єднаних однієї метою досягненням необхідної якості вимірів.

Такими процесами є: • установлення раціональної номенклатури вимірюваних параметрів і оптимальних норм точності вимірів при контролі якості продукції й керуванні процесами; • техніко-економічне обґрунтування й вибір ЗВТ, випробувань і контролю й установлення їх раціональної номенклатури; • стандартизація, уніфікація й агрегатування використовуваної контрольно-вимірювальної техніки; • розробка, впровадження й атестація сучасних методик виконання виміру, випробувань і контролю (МВВ); • повірка, метрологічна атестація й калібрування контрольно-вимірювального й випробувального обладнання (КВО), застосовуваного на підприємстві; • контроль виробництва, стану, використання і ремонту КВО, а також контроль за дотриманням метрологічних правил і норм на підприємстві; • участь у розробці й впровадженні стандартів підприємства; • впровадження міжнародних, державних і галузевих стандартів, а також інших нормативних документів Держстандарту; • проведення метрологічної експертизи проектів нормативної, конструкторської й технологічної документації; • проведення аналізу стану вимірювань, розробка на його основі й здійснення мір щодо удосконалюванню МЗ; • підготовка працівників відповідних служб і підрозділів підприємства до виконання контрольно-вимірювальних операцій.

Метрологічне забезпечення має чотири основи: наукову, організаційну, нормативну й технічну. Окремі аспекти МЗ розглянуті в рекомендаціях МИ 2500-98 по метрологічному забезпеченню. Розробка й проведення мір МЗ покладене на метрологічні служби (МС). Метрологічна служба - служба, створювана відповідно до законодавства для виконання робіт із забезпечення єдності вимірів і здійснення метрологічного контролю й нагляду.