Міністерство освіти і науки України

Запорізька державна інженерна академія

Р.В. Севастьянов

КОНСПЕКТ ЛЕКЦИЙ

З дисципліни

ВНУТРІШНІЙ ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ПІДПРИЄМСТВА

для студентів ЗДІА

напрямку 0501 “Економіка і підприємництво”

денної і заочної форми навчання

Запоріжжя

2008

Міністерство освіти і науки України

Запорізька державна інженерна академія

КОНСПЕКТ ЛЕКЦИЙ

З дисципліни

ВНУТРІШНІЙ ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ПІДПРИЄМСТВА

для студентів ЗДІА

напрямку 0501 “Економіка і підприємництво”

денної і заочної форми навчання

Рекомендовано до видання

на засіданні кафедри

економіки підприємства,

протокол № 5 від 22.01.2008 р.

Внутрішній економічний механізм підприємства. Конспект лекцій для студентів ЗДІА напрямку 0501 “Економіка і підприємництво” денної і заочної форми навчання / Укл.: Р.В. Севастьянов – Запоріжжя, 2008. – с. 113

В лекційному курсі розглянуто структуру, принципи побудови та закономірності функціонування внутрішнього економічного механізму підприємства. В конспекті наведено форми функціонування внутрішнього економічного механізму підприємства, його нормативна база. Також приділено увагу питанням планування, контролю й оцінювання діяльності підрозділів, матеріального стимулювання колективів. Наведено методику діагностики та оптимізації роботи операційної системи підприємства.

Укладач: доц., к.е.н.. Р.В. Севастьянов

Відповідальний за випуск: зав. кафедрою ЕП

д.е.н., проф. А.М. Ткаченко

ЗМІСТ

Тема 1 Виробничо-організаційна і економічна структура підприємства

Тема 2. Структура і форми функціонування внутрішнього економічного механізму

Тема 3 Внутрішніх ціни і методи їх формування

Тема 4. Система і порядок планування

Тема 5. Виробнича програма та її ресурсне забезпечення

Тема 6: Планування витрат (прибутку)

Тема 7: Контроль і оцінка діяльності

Тема 8: Механізм стимулювання

Тема 9: Матеріальна відповідальність за результати роботи

Тема 10. Аналіз системи «витрати-випуск-прибуток»

Тема 11. Регулювання і оцінка виробничих запасів

Список рекомендованих джерел

ТЕМА 1. ВИРОБНИЧО-ОРГАНІЗАЦІЙНА І ЕКОНОМІЧНА СТРУКТУРА ПІДПРИЄМСТВА

План:

1. Сутність системи внутрішньовиробничих економічних відносин.

2. Структура підприємства

3. Умови організації системи економічних відносин.

1. Сутність системи внутрішньовиробничих економічних відносин.

В умовах формування в суспільстві системи ринкових відносин, що супроводжується на початковій стадії цього процесу зниженням ефективності матеріального виробництва, особливої актуальності набуває проблема докорінної зміни механізму управління економікою підприємства. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми має стати посилення впливу внутрішньозаводських економічних важелів на кінцеві результати роботи підприємства. Це можливо, якщо ринкові економічні відносини, що формуються в економіці країни, набувають логічного розвитку на внутрішньозаводському рівні.

Сучасне підприємство – це складна відкрита виробничо – господарська і соціальна система, яка:

• складається із взаємозалежних частин (виробництв, цехів, дільниць, служб тощо), діяльність яких впливає на кінцевий результат виробництва;

• взаємодіє із зовнішнім оточенням, з якого в систему надходять необхідні для виробничої діяльності фактори виробництва та в якому реалізуються і використовуються результати виробництва – продукція, роботи, послуги;

• здійснює діяльність, спрямовану на задоволення потреб суспільства (зовнішнього середовища системи);

• має властивості, що притаманні складним відкритим цілеспрямованим системам: здійснює певні процеси протягом життєвого циклу продукції; реагує на зміну зовнішнього оточення і самостійно забезпечує свій розвиток (володіє властивістю самоорганізації); має характерне для складних систем поєднання властивостей цілісності та відокремленості, які певним чином впливають на її функціонування та розвиток.

Підприємство як складна виробнича система має виробничу та організаційну диференціацію, що виражається в поділі його на виробничі, обслуговуючі підрозділи та апарат управління з певною функціональною структурою.

У процесі діяльності підприємства всі його підрозділи вступають у двосторонні вертикальні та горизонтальні відносини. Відносини по вертикалі пов’язані з ієрархічною структурою підприємства й управлінням діяльністю його підрозділів із одного центру – апарату управління. Горизонтальні зв’язки обумовлені внутрішньою кооперацією між підрозділами згідно з технологічною або продуктовою їх спеціалізацією.

1. Основні завдання підприємства і його підрозділів:

- отримання прибутку від будь-якої діяльності;

- забезпечення споживачів продукцією підприємства (на основі договорів підприємство повинне випустити продукцію);

- забезпечення персоналу підприємства заробітною платою, нормальними умовами праці і можливістю професійного зростання;

- створення робочих місць для населення;

- охорона навколишнього середовища;

- недопущення збоїв в роботі підприємства.

Рішення цих завдань залежить від наступного:

1. інтереси власника;

2. розміри капіталу;

3. ситуація усередині підприємства (взаємозв'язок між структурами підрозділів, горизонтальні або вертикальні зв'язки між підрозділами);

4. зовнішнє середовище.

У сучасних умовах найбільш актуальною проблемою є корінна зміна механізму управління економіки підприємства. Головним напрямком рішення цієї проблеми є посилення дії внутрізаводських економічних важелів на комерційні результати роботи.

Будь-яка система є сукупністю взаємозв'язаних і взаємно-залежних елементів, функціонування яких здійснюється певними суб'єктами управління.

Господарський механізм – механізм, який забезпечує взаємозв'язок керованих підсистем, що управляють, і складається з конкретних форм і методів свідомого впливу на економіку.

Форми внутрішнього економічного механізму:

1. Центри витрат – підрозділи, які проводять продукцію для внутрішнього споживання. Їх діяльність жорстко регламентована, а ефективність визначається показником витрат. Типовими прикладами центрів витрат є підрозділи основного та допоміжного виробництва (цехи, ділянки).

2. Центри прибутку – підрозділи, які проводять готову продукцію і реалізують на ринку або продають для внутрішнього споживання, але передають її іншим підрозділом по внутрішніх планово-розрахункових цінах. Центрами прибутку можуть бути не лише виробничі підрозділи або торгівельні точки. Банк може розглядати кожен департамент (позик, кредитних карток тощо) як центр прибутку.

Економічний механізм може мати різні режими функціонування: від жорсткого адміністративно-наказного управління з високою централізацією прийняття рішень до повного саморегулювання в умовах вільного ринку.

Режим функціонування визначають наступні показники:

1. призначення продукції;

2. масштаби підприємства;

3. розміри підрозділу і призначення продукції цього підрозділу.

Елементами системи внутрізаводських економічних відносин є наступні підсистеми:

1. Планування.

2. Контроль над діяльністю окремих підрозділів.

3. Система економічного стимулювання.

4. Економічна відповідальність.

Названі підсистеми визначають відношення між самими підрозділами підприємства і можуть бути наступних видів:

1. майнові;

2. орендні;

3. виробничі;

4. фінансові.

Підрозділи підприємства діляться на:

а) основні; б) обслуговуючі;

б) допоміжні; г) управлінські.

Кінцева мета функціонування системи внутрішньо-економічних відносин – отримання підприємством прибутку шляхом випуску і реалізації конкурентноздатної продукції з високою рентабельністю.

Суть мотиваційного механізму часткового саморегулювання полягає в тому, що на внутрізаводському рівні вводиться економічне і матеріальне стимулювання, засноване на наступних принципах:

- повна або часткова самоокупність:

- часткове самофінансування структурних підрозділів підприємства;

- економічна зацікавленість трудових колективів в підвищенні кінцевих результатів роботи, як свого підрозділу, так і підприємства в цілому.

Забезпечення економічного стимулювання відбувається шляхом надання підрозділам відносної самостійності і можливості розпоряджатися частиною отриманих результатів своєї праці у вигляді прибутку.