Л 8. Методологічні основи, структура вітчизняної системи діагностування та надання психолого-педагогічної допомоги дітям раннього віку з фактором ризику. ,

Мета: у процесі лекційного спілкування забезпечити орієнтувальну основу діяльності студентів з формування знань: методологічних основ, структури вітчизняної системи психолого-педагогічної допомоги дітям раннього віку з фактором ризику.

План:

1. Структура методичного забезпечення комплексної психолого-педагогічної діагностики та педагогічної допомоги дітям раннього віку з фактором ризику.

2. Показники психофізичного розвитку дитини першого-третього років життя за лініями розвитку.

3. Загальний зміст діагностичної процедури.

4. Напрямки комплексної індивідуальної абілітаційної програми дітей раннього віку з фактором ризику.

Ключові слова: показники психофізичного розвитку, діагностична процедура, методика спостереження й обстеження, критерії оцінки розвитку, програма абілітації.

, Література:

1. Методичні рекомендації до програми розвитку та виховання дитини раннього віку «Зернятко» / Під ред. О. Л. Кононко. - К.: Кобза, 2004. - 188 с.

2. Кочерга О. Психофізіологія раннього дитинства / О. Кочерга. - К.: Вид.дім «Шкіл. Світ» : Вид. Л. Галіцина. - 2006. - 120 с.

3. Психолого-педагогічна діагностика розвитку дітей раннього дошкільного віку : Навч.-метод. Посіб. / За наук, редакцієк» Л. О. Федорович. - Кременчук : Християнська Зоря, 2008.-217 с.

4. Галанова А. С. психическое и физическое развитие ребенка от одного года до трех / А. С. Галанова. - М., 2003 г.

Методологія психолого-педагогічного обстеження та абілітаційних програм розвитку ґрунтується на науковому доробку вітчизняних та зарубіжних вчених у різних галузях наук, що вивчають закономірності розвитку людини у єдності внутрішньої (психологічної) та зовнішньої (соціальної) ліній,

Показники психофізичного розвитку дитини раннього віку є результатом теоретичного осмислення та узагальнення наукових першоджерел вітчизняними вченими (А. Богуш, К. Крутій, Н. Гавриш,

І. Макаренко, Л. Федорович та ін.) висвітлені у Програмі розвитку та виховання дитини раннього віку «Зернятко».

Структура методичного забезпечення, що є предметом даного курсу, передбачає наступні розділи комплексної психолого-педагогічної діагностики та педагогічної допомоги дітям раннього віку з фактором ризику:

1. Загальні характеристика психофізичного розвитку' дитини першого (другого, третього) років життя.

2. Показники психофізичного розвитку дитини першого (другого, третього) років життя.

3. Комплексна методика спостереження й обстеження розвитку дитини першого (другого, третього) років життя за лініями розвитку й критерії ЙОГО ОЦІНКИ.

Включає окремо:

• комплекс методик для спостереження і визначення якості фізичного і психічного розвитку дитини;

• комплексна експрес-методика обстеження пізнавального розвитку дитини.

2. Комплексні абілітаційні програми для розвитку дітей першого, другого, третього років життя.

Загальна характеристика психофізичного розвитку дитини першого (другого, третього) років життя.

Актуальність вивчення закономірностей розвитку дитини раннього віку зумовлюється тим впливом особливостей діяльності дитини й системогенезу, закодованого у генетичній програмі розвитку, на усе подальше життя людини.

Характерні основні завдання виховання і психофізіологічні новоутворення представлено послідовно у загальному, помісячному описові від народження до 12 місяців: бадьорість і спілкування з дорослим, рухова активність та навички, як результат згасання рефлексів, слухові й зорові орієнтувальні реакції, розвиток рухів руки, психофізіологічні передумови мовлення (гуління, лепет, а далі - голофрази, імпресивне мовлення), поведінкові прояви, мисленнєві показники.

Емоційно-позитивне спілкування з дорослим - провідна діяльність дитини першої половини першого року життя. Мислення - наочно дійове.

Показники психофізичного розвитку дитини першого (другого,

третього) років життя

Обстеження рівня розвитку дитини здійснюється за основними лініями розвитку:

- Фізичний (від 1-2 до 12 міс.);

Емоційно-соціальний (інтереси до оточуючого, комунікація, ознаки почуття гумору, образи, ніяковості (3 міс.), повідомлення потреб, наслідування, вибірковість до людей, регуляція потреб (сечовипускання, можна/ не можна), виконує прохання і т.д.; Пізнавальний (зосередження, координування роботи очей і рук, орієнтування у приміщенні, інтерес, маніпуляції з іграшками, вказівні жести, гра відповідно до, функціонального призначення предметів, п’є з чашки, починає істи ложкоїо);

Мовленнєвий розвиток (від 2-3 міс. 4-6,7-9, 10-12 міс.); Екологічний розвиток (2-3 міс. 4-6, 7-9, 10-12 міс.): спостерігання за предметами, прислухання до звуків оточуючого середовища, маніпулює природними об’єктами (смак, інші 'дії), інтерес до тварин, звуконаслідування до тварин (предмети, рослини, тварини, птахи);

Художньо-естетичний розвиток:

о В образотворчому мистецтві (кольори, форма, величина, фактура, рух предметів)

о У музичному мистецтві (реакції на музику, самостійне утворення звуків на інструментах, «спів»)

о У літературному (слухання віршиків, казок, вслуховування у тембр, інтонацію, повторення звуків, слів за дорослим, уявлення про охайне поводження з книгою)

о У театральному мистецтві (емоційне відшукування на театралізовану гру, виконання танцювальних рухів, упізнання мелодій, сюжетно-рольова гра, запам’ятовування простих театралізованих дій).

Комплексна методика спостереження й обстеження розвитку дитини першого (другого, третього) років життя

Методологія психолого-педагогічного обстеження вимагає підпорядкування принципам науковості, цілісності, системності, поетапності.

Оцінюється:

• рівень психічного розвитку, визначається зона найближчого розвитку;

• можливість засвоєння способів дій та розв’язання пізнавальних завдань - научуваність.

Методи діагностики: спостереження (загальна поведінка,

комунікативна, гра, адекватність реакцій на заохочення, зауваження), адаптовані психометричні тести (для оцінки рівня пізнавального розвитку).

Для дослідника педагогічна діагностика представляє' собою аналітичний процес:

• самих дій та операцій дитини при виконанні завдання;

• труднощів, відмови від виконання та їх причин;

• визначення зони найближчого розвитку.

* »

За наявності труднощів у дітей, застосовується метод психолого- педагогічного експерименту - констатувального та навчального.

У дітей з ОПФР застосовуються інші методи: клінічне,

нейрофізіологічние, патопсихологічне.

Основні параметри оцінки діяльності дітей:

• контактність, прийняття і розуміння завдання;

• способи виконання завдання;

• здібність до наслідування;

научуваність ( на 2-3 році сприйняття 3 видів допомоги: виконання дій (операцій) по наслідуванню;

.виконання завдання по наслідуванню з використанням вказівних жестів; виконання завдань по показу з використанням словесної інструкції;

• відношення до результату своєї діяльності.

Умови досягнення дитиною способу виконання завдань на рівні елементарного наслідування, діючи одночасно з дорослим:

1. Не перевищувати трьох показів виконання завдання;

2. Мовлення дорослого служить показником досягнення мети даного завдання й оцінки результативності.

Навчання (Оволодіння адекватним способом дій) свідчить про потенційні можливості пізнавального розвитку. Відсутність результату свідчить про порушення інтелекту, емоційно-вольової сфери.

Усі параметри підлягають бальній кількісній оцінці ліній розвитку дитини: 0; 0,25; 0,5; 1 (с. 41).

Узагальнені висновки за результатами виконання діагностичних завдань фіксуються шляхом визначення відповідного рівня сформованості фізичного та психічного розвитку, в даній методиці за лініями розвитку: високий, достатній, середній, низький (с. 69,139,193,207- пізнавального ).

У зведеній таблиці представлено мінімальний та максимальний набір балів, відповідно до певного рівня (с. 69,139,193-194).

Процедура діагностики

Для спостереження і поточного контролю за новоутвореннями психічного і фізичного розвитку, відповідно до ліній розвитку дітей, пропонується комплекс методик.

Методика тут виступає як елемент у системі цілісного дослідження фізичного і психічного розвитку за лініями розвитку ( по 8-9 методик).

Окремо пропонується експрес-методика обстеження пізнавального розвитку дитини (с. 76):

• перший рік життя - 8 завдань;

• другий рік життя 10 завдань, (12 дидактичних ігор)

• третій рік життя 15 завдань.

Завдання розроблено на основі методик Л. Венгера, 3. Гільбух, Н.

Карпенко, О. Кононко, Н. Серебрякової, О. Стребелєвої.

Для експрес-методики рекомендовано діагностичну скриньку «Малятко» як дидактичний матеріал діагностики (різнокольорові кульки, коробки, жолобок, мотрійки, кубики, пірамідки, палички, картинки).

Кожна методика передбачає досягнення мети, надається для цього інструкція до виконання, методичний коментар (які дії виконує дитина і

ЯК ЇХ ОЦІНИТИ).

Індивідуальні комплексні абілітаційні програми для розвитку дітей першого-третього років життя

■ Зміст програм:

-загальні вимоги до умов виховання дитини;

- поради батькам за лініями розвитку (фізичний, емоційно-соціальний, пізнавальний, розвиток мовлення, екологічний, художньо-естетичний).

Висновки: таким чином, розроблена вітчизняними науковцями система психолого-педагогічної діагностики та розвитку дітей раннього віку з фактором ризикну забезпечує дієвість методів та прийомів абілітації, корекції наявних вторинних дефектів та попередження третинних відхилень й успішної соціалізації цієї категорії дітей.

Л 9. Основні показники психічної зрілості в ранньому віці й ознаки ризику

Мста: у процесі лекційного спілкування забезпечити орієнтувальну основу діяльності студентів з формування знань показників психічної зрілості дітей раннього віку.

План:

1. Актуальність проблеми розробки методів оцінки психічної зрілості дітей раннього віку.

2. Показники психічної зрілості на першому році життя.

3. Показники психічної зрілості на іншому році життя.

4. Показники психічної зрілості на третьому році життя.

Ключові слова:рівень психічної зрілості, комунікативна поведінка, емоційне реагування, дослідницька поведінка, пізнавальна активність.

Мовленнєва діяльність — системний процес, що включає в себе вербальні й невербальні компоненти. Її психофізіологічна основа — функціональна система мови й мовлення, що поєднує:

• комунікативну підсистему,

• когнітивну підсистему

• інтелектуальні здібності.

Складна й поліфакторна її організація особливо виразно проявляє себе на ранніх етапах онтогенезу: у гіерші 3 роки життя. Саме в цей період онтогенез системи мови й мовлення особливо залежить від таких психологічних факторів, як комунікативна потреба й здібність, стан емоційної сфери, рівень сформованості пізнавальних процесів і здібностей. У загальній формі це можна назвати рівнем психічної зрілості. Це необхідно взяти до уваги як при логопедичній діагностиці, так і при наданні ранньої допомоги дітям з відхиленнями в розвитку мовлення.

В останні кілька десятиліть .провідні дитячі психологи прийшли до висновку про недостатню прогностичну надійність використовуваних раніше методів оцінки пізнавальних здібностей дітей раннього віку. Більш надійними показниками когнітивного потенціалу, очевидно, є функції, що дозрівають у ранньому віці:

• комунікативна поведінка,

• емоційне реагування

• і дослідницька поведінка. Ранні форми — це орієнтовно дослідницька

реакція й тісно пов'язана з нею мимовільна увага).

Дані психічні функції є осьовими й зберігають свої ключові позиції серед інших і в більше зрілому віці. Тому оцінка рівня зрілості саме цих функцій зберігає свою інформативність і прогностичну надійність як у ранньому, так і в дошкільному віці.

Критерії оцінки психічної зрілості дитини в ранньому віці базуються на вищевикладених принципах (Л?).

Крім показників зрілості необхідно визначити ознаки неблагополуччя в розвитку певної психічної сфери. Кожний з них окремо являє собою лише парціальний недолік. Сполучення ж декількох подібних дефіцитарних ознак є ймовірним проявом психічного дизонтогенезу, і подібні комплекси варто розглядати як фактори ризику. Діти, віднесені до групи ризику, підлягають поглибленому психологічному дослідженню для уточнення стану їхньої психічної сфери й визначення пріоритетних напрямків у корекційній або профілактичній роботі.