4. пошук сховищ – більшість видів тварин відшукує будь-які сховища, щоб сховатися від різних коливань температури, опадів та хижаків.

5. уникання хижаків – має велике значення для виживання тварин та їх розмноження. Головні способи захисту від хижаків – це укриття від них, попередження тварин свого виду, наявність застережливих ознак, втеча і активний опір (ховаються у сховища; окрас тварини; мішані стада – павіани (гострий зір) та антилопи (гарний слух), активний опір). Швидкість і проворність служать найкращим і найбільш розповсюдженим засобом порятунку від хижаків.

6. сон – це період тривалої відсутності активності, для якого характерні чотири ознаки: 1) часто-добовий ритм; 2) підвищення порогу різних реакцій; 3) приуроченість до певних місць; 4) характерна для даного виду поза.

7. Підтримка чистоти тіла

8. гра – всі види ігрової поведінки виникають в такий час, коли немає необхідності ні в яких інших формах поведінки, суттєвих для виживання, таких як харчування або порятунок від хижаків. Гра має значення для розвитку нормальної поведінки дорослих тварин. Гра дозволяє дитинчатам практикуватися у виконанні рухових актів і суспільних взаємодій, які будуть необхідні у дорослому стані, і удосконалювати їх. Вона служить тренуванням і збагачує інформацію про навколишнє середовище.

9. Використання знаряддя

10. біологічні ритми – одна із особливостей поведінки тварини – це її організація у часі. Сувора циклічність, яка спостерігається у поведінці всіх видів тварин, дозволяє визначити, коли проявиться певна її форма. Багато уваги приділялось вивченню ритмів, періодичність яких складає добу (циркадні).

2. Репродуктивна поведінка.

Одна із головних особливостей циклу розмноження у багатьох видів – його сезонність, тобто приуроченість до певної пори року. Більшість видів, особливо які мешкають в центральних зонах, розмножуються лише у певну пору року. Весняний пік репродуктивної активності у птахів послужив джерелом натхнення для багатьох письменників і поетів. Інші тварини розмножуються в інші пори року. Більшість видів оленів та лосів розмножуються восени, вовки і койоти – у середині зими, деякі тюлені і морські леви – у кінці весни і на початку літа. В межах даного виду сезони розмноження часто варіюються в залежності від географічної широти. Фактори, з якими безпосередньо пов'язаний початок репродуктивної активності, у різних видів різний. Такі умови, як температура, кількість опадів, розвиток рослинності і тривалість дня, змінюються в залежності від пори року, і можуть впливати на репродуктивну активність у тих чи інших тварин.

Функція залицяння полягає в тому, щоб звести разом двох тварин різної статі в умовах, які забезпечують велику ймовірність успішного парування. Насамперед необхідно, щоб тварина змогла відшукати потенційного шлюбного партнера. Системи шлюбних відносин дуже відрізняються у різних видів. Ряд видів, наприклад деякі лебеді і гуси, - справжні моногами і вибирають собі партнера на все життя. Більшість перелітних птахів утворюють пари лише на один сезон. У деяких приматів спостерігається послідовна полігамія, тобто утворення пар з декількома партнерами у різний час, протягом певного періоду з кожним з них. При одночасній полігамії одна тварина буває пов’язана шлюбними відносинами одночасно з декількома тваринами іншої статті. Для багатьох видів ссавців характерні зовсім невпорядковані статеві відносини.

Шлюбна поведінка закінчується актом совокуплення (копуляції), який забезпечує запліднення яєць. Головний наслідок копулятивної активності – це розвиток запліднених яєць. У яйцекладучих тварин запліднені яйця розвиваються поза організмом дорослих тварин. Необхідні для розвитку поживні речовини повинні міститися в самому яйці. У живонароджуючих тварин зародок розвивається у статевих шляхах самки і отримує поживні речовини із її організму. Яйцеживонароджуючі види утворюють живих нащадків, які розвиваються із яєць, утворених в організмі батьківської особі, але поживні речовини зародок отримує із яйця.

Більшість видів проявляють в той чи іншій формі турботу про свої яйця, про молодь або про те і друге. У ссавців турбота про нащадків досягла високого розвитку. Час доби, коли народжуються діти, різний у різних видів і часто являє собою видоспецифічну ознаку. Пологи відбуваються у гнізді або в якомусь іншому сховищі. Наявність молочних залоз і пов’язане з цим годування дітей молоком складає одну з ознак ссавців, що відрізняє їх від інших. У всіх ссавців самки вигодовують дітей, починаючи це робити звичайно після пологів. Три стадії взаємодії матері і дитинчати у процесі годування характерні для багатьох видів. Для першої стадії – стадії наближення матері – характерне те, що ініціатива годування всякий раз йде від матері, яка сама наближається до дітей. На другій стадії – стадії взаємного наближення – діти стають більш активними і чергове годування може починатися як за ініціативою матері, так і за ініціативою дітей. На третій стадії – наближення дитинчати – годування у більшості випадків починається за ініціативою дитинчати.