3. Організація спільнот та суспільна поведінка.

Не всі групування тварин являють собою організовані спільноти. Висунуто 5 критеріїв, яким повинні задовольняти організовані спільноти:

1. Складна система комунікації – всі організовані спільноти володіють певною складною системою комунікації;

2. Розподіл праці, заснований на спеціалізації. В організованих спільнотах тварини, які різняться за ранговою належністю, статтю або віком, виконують різні функції, необхідні для підтримки спільноти;

3. Когезія – намагання членів спільноти триматися разом, знаходитися у тісному контакті один з одним;

4. Постійність складу – тварини, що входять до складу спільноти, кожен день одні й ті ж самі, міграції майже не відбувається;

5. Важкий доступ для тварин того ж виду, які не є членами даної групи.

Організовані спільноти можна протиставити іншим соціальним групам тварин. В основі всіх організованих спільнот лежить соціальна реакція – реакція на інші організми. Два головних фактора, на яких основана організація багатьох спільнот – це домінування і територіальність.

Процес домінування заклечається в тому, що якась тварина зуміла отримати переважний доступ у порівнянні з іншою твариною до якогось ресурсу. Коли домінуюче положення встановилося, воно рідко оспарюється. Домінування не є абсолютним: воно існує відносно певної іншої тварини. Територіальність пов’язана з домінуванням і часто служить фактором, який визначає структуру спільноти.

Параметри територіальності

1. Належність території

2. Охорона території

3. Ступінь прояву виключного права на користування територією

4. Харчування

5. Парування

6. Турбота про нащадків

7. Фіксованість території

Існує ряд понять, близьких до понять домінування і територіальність.

Лідерство – позначають здатність даної тварини взаємодіяти на характер переміщення групи з місця на місце. Лідер визначає час, швидкість і напрямок переміщення своєї групи. Найбільш ефективним лідером не обов’язково повинен бути самий домінантний індивідуум. Лідерство у тварин визначається досвідом, а не фізичними здібностями.

Індивідуальна ділянка – область, в межах якої діє тварина (ділянки зовсім не охороняються).

Індивідуальна дистанція – це певна відстань, на якій намагаються триматися тварини багатьох видів від інших тварин свого ж виду.

Дистанція втечі – відстань, на тварина підпускає до себе хижака перед тим як втекти.

Комунікація або обмін інформацією складає сутність будь-якої соціальної поведінки. Коли будь-яка тварина здійснює якусь дію, яка змінює поведінку іншої тварини, то можна говорити про те, що мала місце передача інформації. В системі передачі інформації беруть участь сім суттєвих компонентів:

1. Відправник – тварина, яка відсилає сигнал;

2. Отримувач – тварина, поведінка якої змінюється в результаті цього сигналу;

3. Канал зв’язку – шлях, по якому йде сигнал (голосова чи слухова системи);

4. Шум – фонова активність в каналі, яка не має відношення до сигналу;

5. Контекст – оточення, в якому сигнал передається або сприймається;

6. Сигнал – поведінка, яку проявляє відправник;

7. Код – повний набір всіх можливих сигналів і контекстів.

Агоністична поведінка – це форма поведінки, яка пов’язана з конфліктами між тваринами. Однією з форм агоністичної поведінки є агресивна поведінка, в якій розрізняється вісім класів. Кожному класу можна дати визначення, виходячи із тих специфічних умов, в яких проявляються дані реакції.

1. Агресія хижака – викликається присутністю жертви;

2. Міжсамцова агресія, яка найбільше проявляється при зустрічі двох самців, незнайомих один одному;

3. Агресія, яка породжується страхом – характерна для тварин, які знаходяться у неволі або загнані у тупик;

4. Агресія при подразненні – її викликають багаточисленні різні стимули, більшість з яких неприємні тварині;

5. Захист території, де тварина живе і яку охороняє;

6. Материнська агресія з боку самки у відповідь на близькість будь-якого фактора, який погрожує її дітям;

7. Інструментальна агресія – реакція, засвоєна в результаті підкріплення будь-яким зовнішнім фактором;

8. Агресія, пов’язана із статтю.

Імітація складається з того, що тварина навчається якійсь реакції, початкова ймовірність якої низька, в результаті спостереження за цією реакцією у іншої тварини. Присутність іншої тварини здійснює на поведінку першої полегшуючий і спрямовуючий вплив.

Кооперація складається з обˈєднання і взаємодії двох або більше тварин для виконання будь-якої задачі.

У більшості випадків конкуренція між двома організмами виникає через певний ресурс, кількість якого обмежена. Якщо одна тварина отримує доступ до цього ресурсу, то інша відтісняється. Таким чином, конкурентна ситуація відрізняється від кооперативної тим, що тут успіх однієї тварини знижує, а не підвищує ймовірність отримання нагороди іншою твариною.

Отже, групова поведінка – сумісна діяльність, формуюча життя спільноти і базується на різних формах взаємозв’язків між окремими індивідуумами, причому кожен із них робить свій внесок, взаємодіючи певним шляхом з усіма іншими.

Назва теми 4: Характеристика інстинктивної поведінки тварин