Профілактичні огляди

Головною метою профілактичних оглядів є виявлення передракових захворювань або ранніх стадій раку, коли вони ще не мають вираженої симптоматики.

Індивідуальні профогляди проводять, коли хворий перебуває в стаціонарі або звертається в поліклініку з приводу будь-якого захворювання.

Комплексні профогляди проводяться на підприємствах.

Цільові профогляди проводять з метою виявлення певних захворювань.

Диспансеризація хворих з передраковими захворюваннями і злоякісними новоутвореннями.

Виділяють 4 клінічні групи.

Іа – хворі, в яких підозрюють злоякісні новоутворення.

Іб – хворі з передраковими захворюваннями.

11

Застосовують такі хіміопрепарати

• Алкілувальні (тіофосфамід, циклофосфан, ембіхін, бензотеф, сарколізин, хлорбутин, допан, мієлосан, іміфос).

• Антиметаболіти (фторатур, метотрексат, 5-фторурацил, меркаптопурин, цирозина рабінозид).

• Алкалоїди (вінбластин, подофілін, вінкристин, колхіцин, колхамін, ельдизин).

• Цитостатики (новембіхін, циклофосфан, допан, ТіоТЕФ, мітотам, прокарбазин, азатіоприн, меркаптопурин, гелезар).

• Протипухлинні антибіотики (хризомалін, полівоміцин, рабівоміцин).

Нині на ринку з’явилися ліпосомальні протипухлинні препарати, які належать до класу антибіотиків антрациклінового ряду ( дауносом, доксіл, Фелікс, ліподокс).

Гормональні препарати застосовують переважно для лікування гормонально – залежних пухлин. При раку молочної залози застосовують препарати чоловічих статевих гормонів (тестостерону пропіонат, тестенат, метилтестостерон), а при раку передміхурової залози – жіночі статеві гормони (діетилсильбестрол, фосфестрол, синестрол, флутамід).

Використовують також ферментні протипухлинні препарати (а-аспарагіназа).

Радіонукліди також застосовують: ¹³¹І (при раку щитоподібної залози), ³²Р (при поліцитемії), ¹⁹⁸ Аu (при раку легень і яєчників).

Нестероїдні препарати призначають: тамоксифенбене (при раку молочної залози й ендометрію), аредіа (інгібітор резорбції кісткової тканини, спричиненої остеобластами).

Застосовують 4 види імунотерапії: активна, пасивна, адаптивна,

елімінаційна.

Активна імунотерапія посилює імунологічну відповідь організму на пухлину.

Пасивна імунотерапія полягає у введенні в організм готових антитіл.

Адаптаційна імунотерапія - у введенні імунокомпетентних клітин.

Елімінаційна імунотерапія – новий метод імуностимуляції, що дозволяє знешкодити речовини, що блокують імунологічну відповідь.

10

Пухлини

Пухлина – неоплазма, необластома.

Патологічне розростання тканин, клітки яких чужорідні для організму генетично. Створюється без видимих причин, відрізняється від нор-мальних тканин будовою, ростом, процесами обміну і живлення.

Розростання патологічної тканини не координується з ростом нормаль-них тканин, перевищує його і не ліквідується після ліквідації причин, які визивають це розростання.

Передракові захворювання

Передрак – патологічні процеси або стани, які передують злоякісній пухлині і часто в неї переходять.

Облігатні (обов’язкові) передракові захворювання

(рано чи пізно переходять у рак)

• Поліпоз товстої кишки, шлунку.

• Пігментні ксеродерми шкіри.

• Мастопатії.

• Аденоматозний поліп шлунка.

• Деякі доброякісні пухлини – фіброми, меланоми та інш.

Факультативні (необов’язкові) передракові стани

Це патологічні стани, на фоні яких може розвиватися рак.

• Ерозії шийки матки. Поліпи.

• Виразки, кератози.

• Рубці після опіків. Старечі кератози.

• Хронічні запальні захворювання.

• Деякі доброякісні пухлини.

Пухлина складається із:

1. Власної тканини (паренхіми).

2. Строми – піддержуючої тканини, яка складається із:

   • судин, нервів, сполучної тканини.

Пухлини поділяються на

доброякісні і злоякісні

3

Доброякісні пухлини

• Мають будову нормальної тканини (жирової, кісткової, хрящової, м’язової та інш.).

• Безболісні, мають округлу форму, часто рухомі.

• Характеризуються повільним ростом, має капсулу, читки контури.

• Не володіє здатністю до метастазування.

• Якщо пухлину видалено, настає одужання.

• Оказує тиск на навколишні тканини.

• Клітки зрілі, не здатні до анаплазми.

• Не дають кахексію, не вростають в тканини (експансивний ріст).

• Не розпадаються.

• Зміни в лабораторних показниках крові й сечі відсутні.

• Працездатність не порушена.

Назва пухлин походить від назви тканини, з якої вона виникає: ліпома – із жирової тканини, міома – з м’язової, фіброма – з волокнистої сполучної, остеома – з кісткової, хондрома – з хрящової, ангіома – із судин, невринома, гліома – з нервової, аденома – із залоз, папілома – з епітеліальної тканини шкіри і слизових оболонок. Коли пухлина росте із кількох тканин: жирової, м’язової, хрящової, сполучної, тоді її називають змішаною (фіброміома, тератома) або складною – гепатома, неврома.