Комунальний заклад
«Бердянський медичний коледж»
Запорізької обласної ради
Навчально – методичний
комплекс студента з хірургії
Тема: «Пухлини»
Спеціальність: 512010101 «Лікувальна справа»
Курс: ІІІ
Кількість навчальних годин: 2
Розроблено: Приходько О. О., спеціалістом
вищої категорії, викладачем хірургії.
2010 р.
ІІ – хворі зі злоякісними новоутвореннями, яким показане лікування за радикальною програмою.
ІІІ – особи, вилікувалися.
ІУ – хворі з поширеним злоякісним пухлинним процесом в пізніх стадіях, яким показане паліативне або симптоматичне лікування..
Для обліку і диспансеризації онкологічних хворих уведені спеціальні облікові форми.
1. Повідомлення про хворого, якому вперше в житті встановлено діагноз раку або іншого злоякісного новоутворення (ф. № 9090).
2. Протокол про виявлення у хворого злоякісної пухлини в пізніх стадіях (ф. № 027 – 30).
3. Виписка з медичної карти стаціонарного хворого зі злоякісним новоутворенням (ф. № 027 – 10).
4. Контрольна карта диспансерного спостереження (ф. № 30 – 60).
Онкологічні хворі повинні перебувати на диспансерному обліку впродовж усього життя.
12
Науково-методичне обґрунтування теми. Серед проблем медичної науки рак є проблемою номер один. І це не випадково.
Класифікація злоякісних пухлин, яка зроблена Всесвітньою організа-цією охорони здоров’я, має більш 150 захворювань. Це не тільки пухлини різних органів, або й перелік процесів, які характерні для різних типів пухлин. В одному й тому органі можуть розвиватися пухлини різної будівлі і різної морфологічної структури.
Проблема раку турбує представників усіх груп населення.
Тому що попередження виникнення пухлин, рання їх діагностика і успішне лікування в більшому ступені залежать від кожного громадя-нина, ступінь його уваги до свого здоров’я, активної боротьби з шкід-ливими звичками, достатньої санітарної грамотності. Нема на Землі такого району, де б не зустрічалися випадки захворювання раком.
За останні десятиліття захворюваність злоякісними пухлинами зрос-ло, що можна пояснити значною зміною составу народонаселення – стало більше людей похилого віку, у яких частіше виникають злоякісні пухлини. Погіршали умови життя населення, побільшала кількість шкідливих факторів зовнішнього середовища, які впливають на розви-ток злоякісних пухлин. З початку ХХ в. у всьому світі відмічається ріст захворюваності і смертності від злоякісних новоутворень.
Серед причин смерті вони зараз займають друге місце, на першому місці остаються серцево – судинні захворювання.
Щорічно у розвинутих країнах від злоякісних пухлин вмирають приблизно 130-200 чоловік на кожні 100 000 населення.
Тому середньому медичному працівнику треба знати клінічні прояви пухлин, вміти їх розпізнавати, діагностувати, так як від цього часто залежить життя людини. Повинна бути завжди «онко настороженість» при огляді, опитуванні будь-якого хворого зі скаргами, щоб не пропус-тити початок розвитку злоякісних пухлин.
План викладання лекційного матеріалу
1.Організація онкологічної служби в Україні.
2.Уявлення про доброякісні та злоякісні пухлини.
3.Клінічні ознаки й розвиток захворювань у разі доброякісних та злоякісних процесів.
4.Класифікація пухлин залежно від вихідної тканини.
5.Форми росту злоякісних пухлин, стадії за системою ТНМ.
6.Передракові захворювання.
7.Поняття про радикальне і паліативне лікування злоякісних пухлин.
1
Карта орієнтовної основи дій (ООД) роботи студентів з літературою
|
Основні завдання |
Вказівки |
Відповіді
|
1. |
Що характерне для доброякісних пухлин
|
Перелічити
|
|
2. |
Що характерне для злоякісних пухлин
|
Перелічити
|
|
3. |
Класифікація пухлин залежно від вихідної тканини
|
Скласти графологічну класифікацію пухлин
|
|
4. |
Лікування злоякісних пухлин
|
Вивчити і законспектувати
|
|
5. |
Поняття про радикальне і паліативне оперативне втручання
|
Охарактеризувати
|
|
Рекомендована література
1.Буянов В. М., Несторенко Д. А. «Хірургія» - М. Медицина, 1990 р.
2.Скрипниченко Д. Ф. «Хірургія» - Київ «Вища школа», 1992 р.
3.Хіміч С. Д. «Хірургія» - Київ «Здоров’я», 2004 р.
4.Роздольський І. В. «Посібник з хірургії» - Київ «Здоров’я», 2003 р.
5.Несторенко Ю. А. «Хирургические болезни» - М. Медицина, 1983 г.
6.Сыромятникова А. В. «Руководство к практическим занятиям по
хирургии» - М. Медицина, 1987 г.
7.Цитовская Л. В. «Руководство к практическим занятиям по хирур-
гии» - М. Медицина, 1997 г.
2
Симптоматичне лікування включає призначення наркотичних і ненаркотичних анальгетиків; препаратів, що поліпшують серцево – судинну діяльність, функції дихальної системи. Проводять дезінтоксикаційну терапію. Призначають вітаміни, снодійні засоби.
Профілактика раку
Це насамперед здоровий спосіб життя, зокрема раціональне харчування, відмова від зловживання алкоголем і куріння.
Особиста профілактика раку.
Слід звертати увагу на такі ознаки:
наявність бородавок, щільних рубців, пігментних утворень, жировиків;
наявність вузлів і ущільнень у молочній залозі, підшкірній жировій клітковині;
наявність виразок, що довго не загоюються;
тривалі розлади акту ковтання, функцій травного каналу, сечовипускання.
Загальна профілактика раку – це боротьба із забрудненням довкілля, створення нормальної екологічної обстановки.