Пухлини лиця

Зустрічаються пошти всі види доброякісних і злоякісних пухлин. Судинні пухлини (частіше):

гемангіоми: 1 плоскі (прості),

2 кавернозні (печеристі),

3 гіллясті.

Плоскі гемангіоми – темно – червона пляма, при надавлюванні втрачає свій колір. Знаходиться в шкірі, в п/к клітковині щік, губ, підборіддя.

Кавернозні гемангіоми – локалізуються в товщі тканин. Складаються із порожнин, наповнених венозною кров’ю, спілкуються між собою. На шкірі або на слизовій видні ділянки синюшного кольору.

18

Обстеження голови

1.Огляд, пальпація.

2.Рентгенологічні методи:

• звичайна рентгенографія (краніографія, спондилографія, томографія);

• контрастні методи, які базуються на введенні в порожнину органу чи судину повітря або контрастних речовин, що містять йод (пневмоенцефалографія, пневмовентрикулографія, мієлографія, ангіографія);

• комп’ютерна томографія (дозволяє отримати пошарове зображення структур головного мозку в аксіальній проекції).

3.Електрофізіологічні методи. Електроенцефалографія – реєстрація електричної активності біопотенціалів головного мозку.

Реоенцефалографія дозволяє досліджувати церебральну гемодинаміку при ураженні судин головного мозку метод базується на реєстрації зміни електричного опору тканин мозку, зумовлених пульсовим коливанням крові.

Електроміографія дозволяє шляхом реєстрації електропотенціалів м’язів виявити порушення нервово - м’язової системи.

4.Ультразвукові методи. Застосовують допплєрографію.

5.Радіоізотопні методи. Проводять позитронно – емісійну томогра-фію, енцефалосцинтиграфію, енцефалоангіосцинтиграфію.

6.Ядерно-магнітно-резонансні методи (ЯМР - томографія, ЯМР-спектрографія) дозволяють визначити об’єм і поширення пухлини мозку, виявити вогнищеві ішемічні його ураження.

7.Спинномозкова пункція – отримують спинномозкову рідину, визначають прохідність лікворних шляхів.

8.Офтальмоскопія дає можливість виявити зміни очного дна, які часто зустрічаються при захворюваннях нервової системи.

Травматичні ушкодження голови Ушкодження м’яких тканин голови

1.Закриті (забій, крововилив).

2.Відкриті (рани).

Забій буває підшкірним (обмежений крововилив) і підапоневротичним (розлитий крововилив, який характеризується флуктуацією).

Рани м’яких тканин голови – різані, рубані, колоті, забиті, вогне-пальні та інші.

3

Рани можуть бути проникними (при ушкодженні кісток черепа і твер-дої мозкової оболонки) і непроникними.

Особливість ран м’яких тканин голови - дуже кровоточать.

Черепно – мозкова травма

До черепно-мозкової травми належать переломи основи та склепіння черепа, а також пошкодження мозку – струс, забій, здавлювання.

Ушкодження кісток черепа

За характером перелому розрізняють: тріщини, осколкові, дірчасті (вогнестрільні), вдавлені; повні і неповні; відкриті і закриті.

Переломи склепіння черепа

Механізм: пряма травма.

Клініка

Локальна болісність, рухомість і крепітація кісткових відламків може бути. Загально мозкові симптоми, зв’язані з струсом або і вогнищеві симптоми, викликані ушкодженням тих або інших відділів і ділянок мозку, які можуть наростати.

Рентгенологічно підтверджується діагноз.

Лікування

При осколковому, вдавленому переломі, внутрішньочерепних гематомах – операція: трепанація черепа, видалення кісткових відламків, зупинка кровотечі.