Комунальний заклад

«Бердянський медичний коледж»

Запорізької обласної ради

Навчально – методичний

комплекс студента з хірургії

Тема: «Захворювання

судин нижніх кінцівок»

Спеціальність: 5.12010101 «Лікувальна справа»

Курс: ІІІ

Кількість навчальних годин: 2

Розроблено: Приходько О. О., спеціалістом

вищої категорії, викладачем хірургії.

2010 р.

легеневої артерії. У перших двох випадках настає раптова смерть від рефлекторного зупинення серця, при тромбоемболії дрібних гілок леге-невої артерії виникає тромбоінфарктна пневмонія, головними симпто-мами якої є інтенсивний раптовий біль у грудній клітці, кровохаркання та всі клінічні і рентгенологічні ознаки пневмонії (притуплення перку-торного звуку, вологі хрипи, на рентгенограмі – затемнення певного сегмента легенів трикутної форми).

Лікування.

У разі тромбоемболії головного стовбура легеневої артерії життя хворого може врятувати екстрена торакотомія, емболектомія з артерії (операція Тренделенбурга). Успіх таких операцій надто незначний, більшість хворих помирають.

При тромбоінфарктній пневмонії головним методом патогенетич-ної терапії є призначення хворим антикоагулянтів (гепарин, фенілін, стрептаза), антибактеріальних препаратів, фізіотерапевтичних методів лікування.

Профілактика флеботромбозу і тромбоемболії легеневої артерії полягає в активному веденні хворого в післяопераційний період – ранні рухи (ЛФК) і вставання, профілактичне призначення антикоагулянтів з першого післяопераційного дня, туге бинтування нижніх кінцівок тощо.

9

Хронічний дерматит і екзему лікують сумісно з дерматологом. Призначають заспокійливі і десенсибілізуючі препарати (хлорид каль-цію, бромід натрію, димедрол, супрастин, кортикостероїди та ін.).

В цілях покращення мікроциркуляції, зменшення набряків і підви-щення проникності капілярів застосовують глівенол, венорутон, трок-севазин, антикоагулянти в малих дозах.

В цілях розм’якшення інфільтратів застосовують венорутонову і троксевазинову мазі.

Для очищення виразок застосовують ультразвук, лазер, оксибароте-рапію. Перев’язки роблять з ферментними препаратами (трипсин, террілітин, іруксол, стрептаза та ін.). на гранулюючі виразки накла-дають пов’язки з мазями, які прискорюють епітелізацію, а також застосовують аерозолі (олазоль, вульносан, пантенат та ін.). в ком-плексному лікуванні виразок застосовують також фізіотерапію, грязєві аплікації, судиннозвужуючі засоби та антикоагулянти (папаверин, но-шпа, компламін, гепарин).

Основні показання до хірургічного лікування посттромбо-флебітичного синдрому є клапана недостатність підшкірних вен з регургітацією крові, незагоюючі виразки, кровотеча, рецидиви розши-рення підшкірних вен.

Найменш травматичною, нескладною і найбільш ефективною опера-цією є флебектомія підшкірних вен.

Флеботромбоз

Флеботромбоз – процес тромбоутворення в незмінених запальним процесом венах. Як правило, тромби виникають у глибоких венах ниж-ніх кінцівок унаслідок тривалого перебування хворого в малорухомому стані, частіше на 5-7 добу після великих операцій на органах черевної порожнини. При цьому в найбільш периферійно розташованих органах спостерігають вено стаз, утворюються сприятливі умови для тромбозу. Тромби розташовуються вільно у просвіті вени пристінково і не фіксу-ються до її інтими коли хворий після тривалого нерухомого стану піднімається, кровообіг посилюється, у тому числі і в нижніх кінцівках, і тромб вільно пересувається током венозної крові в проксимальному напрямку, збільшуючись у розмірах, досягає правої половини серця, потрапляє в легеневу артерію і спричинює тромбоемболію головного стовбура легеневої артерії, її розгалуження або гілки правої чи лівої

8

Науково-методичне обґрунтування теми. Широке розповсюд-ження захворювань периферичних судин, висока інвалідність і швидко прогресуюча течія більшості захворювань судин нижніх кінцівок по-требує своєчасної діагностики. Основна маса хворих захворюваннями периферичних судин звертаються до поліклініки, до ФАПу. На цьому етапі за допомогою звичайних методів клінічного обстеження (анамнез, огляд, пальпація, аускультація судин) необхідно поставити діагноз і своєчасно почати лікувально – профілактичні дії.

Варикозною хворобою вен нижніх кінцівок страждає 7-12% доросло-го населення.

В результаті несвоєчасного лікування варикозної хвороби виникає хронічна венна недостатність, варикозна хвороба придбає ускладнену течію з розвитком тромбофлебіту, трофічних виразок, емболії легеневої артерії, в зв’язку з цим дуже важливі своєчасна діагностика і диспансе-ризація цієї категорії хворих.

Середній медичний працівник повинен вміти провести обстеження хворих варикозною хворобою і знати можливості медикаментозного та хірургічного лікування.

Облітеруючи захворювання артерій часті причини інвалідності і сме-ртності працездатного населення. В основі реабілітації хворих обліте-руючими захворюваннями артерій лежать своєчасні профілактичні і лікувальні дії, цінність яких зростає при ранньої діагностиці. Основними способами лікування облітеруючих захворювань в ком-пенсованих стадіях є консервативні дії, санаторне – курортне лікуван-ня, або необхідно своєчасно призначати хірургічне лікування, для чого треба добре знати клініку захворювання, правильно оцінити дані клі-нічних методів обстеження, орієнтуватися в можливостях хірургічний способів лікування.

Гостра артеріальна недостатність – ускладнення розповсюджених захворювань серця і судин, атеросклерозу. Швидко прогресуюча ішемія органів і тканин при тромбозі, емболії артерій диктує необхід-ність екстрених дій в максимально ранні строки. Середній медичний працівник повинен знати діагностику гострої артеріальної непрохіднос-ті, вміти подати першу допомогу. При несвоєчасної діагностиці і лікуванні виникають незворотні зміни в органах, підвищується риск смерті. Своєчасна операція, правильно проведена медикаментозна терапія попереджає можливість небезпечних ускладнень.

1