Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Хір анестезія.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
559.38 Кб
Скачать

Комбінований потенційований ендотрахеальний наркоз

В сучасній анестезіології застосовують комбінований ендотрахеальний потенційований наркоз.

Вводять анестезійні речовини різними шляхами: інгаляційно і в/в + міорелаксанти.

Для потенціювання застосовують нейролептики: дроперидол, аміназин, реланіум і анальгетики наркотичного ряду: промедол, фентаніл. Це дозволяє вводити лікарські препарати в менших дозах,

що зменшує токсичність і ускладнення дії наркозу.

Схема проведення комбінованого наркозу

  1. Премедикація за 30-40 хв. до операції.

  2. Транспортування в операційну, покласти на стіл, фіксація.

  3. Оцінка загального стану, АТ, пульсу.

  4. Венепункція, венесекція або катетеризація підключичної вени, установка системи для інфузійної терапії.

  5. Зонд у шлунок.

  6. Усе заноситься у наркозну карту.

  7. В/в вступний наркоз: тіопентал, гексенал, ГОМК, каліпсол.

  8. Введення міорелаксантів.

  9. Інтубація трахеї, фіксація інтубаційної трубки.

  10. ШВЛ на весь період операції.

  11. Дрібне введення міорелаксантів по ходу операції.

  12. Основний наркоз:

А) нейролептанальгезія (НЛА) – нейролептики: дроперидол, седуксен; анальгетики: фентаніл, промедол.

Б) ШВЛ + газонаркотична суміш (ефір + фторотан) та інші інгаляційні анестетики.

В) в/в основний наркоз: ГОМК, каліпсол, гексенал, тіопентал-натрію.

  1. Закінчення наркозу після закінчення операції.

  2. Екстубація після відновлення адекватної спонтанної вентиляції легень.

  3. Транспортування хворого після відновлення адекватної м’язової активності, стабілізації геодинаміки, відновлення свідомості.

  4. При транспортуванні слідкувати за станом хворого («рука на пульсі» в буквальному розумінні цього слова).

8

Неінгаляційні анестетики

  • Гексенал.

  • Тіопентал – натрій.

  • Віадрил.

  • Оксибутират натрію (ГОМК).

  • Сомбревін.

  • Каліпсол (кетамін, кеталар).

Підготовка хворих до знеболювання

1. Старанно обстежують хворих для з’ясування можливих протипоказань до наркозу.

2. Проводять санацію порожнини рота.

3. Перед операцією виймають зубні знімні протези.

4. При невідкладних операціях промивають шлунок при переповненому шлунку.

5. Велике значення має попередня психологічна підготовка хворого.

6. Перед наркозом проводять премедикацію (медикаментозна підготовка).

Застосовують з метою заспокоєння хворого, пригнічення рефлексів блукаючого нерва, гортанних нервів.

Ослаблення рефлексів великих судин.

7. Усім хворим за 30-40 хв. до наркозу вводять в/м:

  • промедол, омнопон, морфін 1-2% - 1 мл.,

  • розчин атропіну сульфату 0,1% – 1-0,5 мл.,

  • розчин димедролу 1% - 1 мл.

Атропіну сульфат призначають з метою зменшення секреції слизової оболонки дихальних шляхів і запобігання спазму голосової щілини, бронхоспазму та брадикардії.

Стадії і рівні ефірного наркозу

І СТАДІЯ – Аналгезія (сп’яніння) триває 2-3 хв.

- затьмарення свідомості, різке ослаблення больової чутливості. Тактильна, температурна та рефлекси зберігаються. Незначне прискорення дихання і пульсу. Зіниці незначно розширені. Може відповідати на запитання і виконувати прості накази.

В цій стадії виконують розкриття флегмон, поверхневих абсцесів, болісні перев’язки.

5

ІІ СТАДІЯ – Збудження. Тривалість 1-12 хв.

- пояснюється розвитком гальмування в корі великого мозку і розгаль-муванням підкоркових центрів (бунт підкірки). Свідомість затьмарена, різке виражене рухове збудження, тонус м’язів посилений. Хворі поводяться, як у стані сильного алкогольного сп’яніння – обличчя їх червоне, щелепи щеплені, дихання нерівномірне, прискорене. Пульс прискорений, АТ підвищений. Зіниці розширені, реагують на світло. Підвищення кашлевого і блювотного рефлексів. У цій стадії можуть бути ускладнення наркозу (блювота, асфіксія, ларингоспазм).

ІІІ СТАДІЯ – Хірургічна (наркозний сон)

- виникає при розвитку гальмування в корі головного мозку і підкор-кових центрах. Повна втрата свідомості, чутливості і м’язового тонусу, що дає змогу робити хірургічні операції.

У третій стадії виділяють 4 рівня:

ПЕРШИЙ РІВЕНЬ (ІІІ-І) – поверхневий наркоз.

Характеризується збереженням руху очних яблук, рогівкового і гортанного рефлексів. Дихання рівне (30), пульс трохи прискорений, АТ – норма, зіниці звужені, реагують на світло. Тонус скелетних м’язів починає зменшуватися.

ДРУГИЙ РІВЕНЬ – (ІІІ-2) – легкий наркоз.

Рух очних яблук, рогівковий, глотковий рефлекси зникають. Дихання трохи сповільнене, тонус скелетних м’язів значно знижений. Пульс, АТ – норма. Зіниці звужені, реагують на світло.

ТРЕТІЙ РІВЕНЬ - (ІІІ-3) – глибокий наркоз.

Глибокий наркозний сон і розширення зіниць, реакція їх на світло слабшає. Різко знижується тонус м’язів. Пульс прискорюється, реберне дихання слабшає, АТ знижується.

ЧЕТВЕРТИЙ РІВЕНЬ – ІІІ-4) – передозування.

Глибоке пригнічення дихання, параліч м’язів, зіниці розширені, на світло не реагують. Пульс частий, АТ падає. Може наступити смерть хворого.

ІУ СТАДІЯ – пробудження

Характеризується розгальмуванням ЦНС. В цій стадії поступово відновлюються чутливість, рефлекси, тонус м’язів і свідомість.

6