4. Нориці, класифікація, діагностика.

Нориця –називають вузький гранулюючий або вкритий епітелієм патологічний канал, що зв’язує внутрішні органи чи патологічні вогнища з зовнішньою поверхнею тіла (зовнішня нориця) або в інший орган (внутрішня нориця).

Класифікація

Зо походженням

• Вроджені.

• Набуті.

• Штучні (хірургічним шляхом).

За будовою

• Гранулюючі.

• Епітелізуючі.

• Губовидні.

За відношенням до зовнішнього середовища

• Зовнішні.

• Внутрішні.

За характером відділення

• Сечові.

• Слинні.

• Калові.

• Лікворні.

• Гнійні.

• Слизові.

Лікування може бути консервативним, оперативним, комплексним. Проводять після діагностики шляхом фістулографії, або проби з допомогою барвника, після біопсії. Оперативне лікування:

1. ліквідація патологічного процесу, який підтримує норицю.

2. Висічення або розсічення нориці.

3. Зшивання нориць.

4. Резекція або видалення органу, який спричинює норицю.

Консервативне лікування

1. Часті перев’язки.

2. Шкіру навколо свища очищають і змазують пастою Ласара або іншою індиферентною маззю, вазеліном, порошком гіпсу.

3. Пов’язку накладають так, щоб вона не сповзала при рухах хворого.

5. Клініка тромбозу і емболії.

Гострий тромбоз магістральних артерій: гострий початок, сильний біль, ознаки важкої ішемії і порушення глибокої і поверхневої чутливості дистальних відділів кінцівки, блідість шкіри, різке обмеження або повна відсутність рухів у суглобах нижче від рівня оклюзії судин, зникнення периферійного пульсу. Швидко розвивається гангрена.

Емболія – це закупорка кровоносної судини емболом. Сильний біль у периферійних відділах кінцівки, різке обмеження активних рухів, шкіра бліда, з мармуровим відтінком.

Таким хворим слід негайно надати горизонтального положення, ввести анальгетики і спазмолітики, провести транспортну іммобілізацію, негайно госпіталізувати. З метою лікування таким хворим проводять пряму або непряму емболектомію.

Гострий тромбоз глибоких вен стегна і гомілки. Гострий початок, процес локалізується в ділянці задньої поверхні гомілки або в проекції судинного пучка в стегні. Розвивається набряк м’яких тканин, ціаноз шкіри, активні рухи в суглобах нижче зони ураження збережені. Через набряк тканин важко визначити пульсацію судин. гангрена розвивається дуже рідко. Таким хворим слід негайно надати горизонтального положення, ввести анальгетики і спазмолітики, провести транспортну іммобілізацію, негайно госпіталізувати. Консервативне лікування проводять хворим літнього віку з важкими супутніми захворюваннями: анальгетики, транквілізатори,антигістамінні, судиннорозширюючі і спазмолітики. антикоагулянти, препарати, які поліпшують циркуляцію та реологічні властивості крові, антисклеротичні, фізіотерапевтичне лікування.

Хірургічне лікування показане в разі посилення ішемічних розладів (протезування, шунтування судин). при гангрені – ампутація. 6. Пролежні, причини, клінічний перебіг.

Пролежні – це змертвіння шкіри, виразково - некротичний процес, який розвивається у лежачих, ослаблених хворих у тих ділянках тіла, які зазнають тривалий час підлягають механічному тиску.

Сприяючі фактори

• Порушення кровообігу.

• Свербіж шкіри.

• Недостатній догляд за хворим.

• Неповноцінне харчування.

• Анемія.

• Порушення обміну речовин та хвороби ендокринної системи.

Найчастіше пролежні формуються в ділянках крижів, лопаток, остистих відростків хребців, гребенях клубових кісток, п’яток. Швидко розвиваються пролежні у хворих з ушкодженнями спинного мозку. Проявляються реактивною гіперемією, запаленням шкіри в зоні її здавлювання. Потім розвивається вологий або сухий некроз, який здебільшого обмежується шкірою та підшкірною клітковиною. Іноді поширюється на фасцію аж до самої кістки.

Запобігання. Через кожні 2 години змінювати положення хворого .на ділянки тіла де можуть утворитися пролежні підкладають гумові круги, поролонові пов’язки. Ретельне підмивання після акту дефекації та сечовипускання.