- •Стерилізація кетгуту за сітковським
- •Стерилізація кетгуту за клаудіусом
- •Стерилізація кетгуту за губарєвим
- •Стерилізація кетгуту за мелеховим
- •Рекомендована література
- •План викладання лекційного матеріалу
- •Антисептика
- •Стерилізація апаратів з оптичною системою
- •Стерилізація гумових рукавичок
- •Хімічна стерилізація інструментів (холодний метод)
- •Хімічні /Антисептичні засоби/
- •Передстерилізаційна обробка інструментів
- •Контроль якості передстерилізаційної обробки
- •Стерилізація інструментів
- •Біологічні
- •Антибіотики.
- •Сульфаніламіди.
- •Специфічні сироватки і вакцини:
- •Ензімотерапія
- •Препарати, які підвищують резистентність організму і прискорюють процеси регенерації
- •Дезінфекція
- •Дез. Розчини для прибирання опер. Блоку
- •Дезінфекція міблі, предметів догляду
- •Метод фюрбрингера
- •Метод альфельда
- •Обробка рук первомуром (рецептура «с-4»)
- •5. Генеральне – 1 раз на тиждень. Підлогу, стелю, стіни і та інш.
Комунальний заклад
«Бердянський медичний коледж»
Запорізької обласної ради
Навчально – методичний
комплекс студента
з хірургії
Тема: «Асептика»
Спеціальність: 5.12010101 «Лікувальна справа»
Курс: ІІ
Кількість навчальних годин: 4
Розроблено: Приходько О. О., спеціалістом
вищої категорії, викладачем хірургії.
2010 р.
Науково-методичне обґрунтування теми. В роботі медсестри особлива увага приділяється дотримування правил асептики – виконанню комплексу профілактичних дій, які направлені проти можливості попадання мікроорганізмів у рану, тканини, органи, порожнини тіла хворого при хірургічних операціях, перев’язках, ендоскопії та інших лікувальних та діагностичних дій.
Всього трохи більше 100 років тому, коли хірурги нічого не знали про мікроби та їх ролі в гнійних ускладненнях операційних ран, операції проводилися немитими руками, нестерильними інструмента-ми з гарними різними дерев’яними або кістяними ручками, в глибині яких залишалися сліди крові від попередніх раніше операцій. Хірурги надівали на операцію самі різні мундири, витирали кров губками, рани перев’язували корпією, із старої білизни і плаття обривками нитей.
Тому всі рани нагноювалися, а у більшості хворих розвивав-ся сепсис, від якого вони погибали. Після відкриття мікроорганізмів Пастером англійський хірург Лістер вперше у 1867 р. поставив ціллю боротьбу з мікробними зараженнями ран, назвав цей метод антисеп-тичним, протигнильним. Методика Лістера, яка заснована на погля-дах Пастера о ролі мікроорганізмів у розвитку нагноєння ран, склада-лася в обеззаражуванні повітря операційної розпилюванням р. карбо-лової кислоти, обробка рук її слабим розчином та занурювання істру-ментів в більше концентрований р. 5% карболової кислоти.
Перев’язувальний матеріал, який обробляли карболовою кислотою, накладався на рану. Перші результати Лістера потрясли хірургів. Вдалося зберегти ногу хворому при багато осколочному відкритому переломі гомілки. До Лістера при таких переломах робили ампутацію. Антисептичний метод швидко получив широке розпов-сюдження, у тому числі в Росії, де він вперше був застосований у воєнне – польової хірургії під час боїв на Кавказі. Однак незабаром з’ясувалося, що карболова кислота дуже токсична, причому не тільки для хворого, або і для учасників операції. Карболову кислоту замінили сулемою (ртуті дихлорид) та іншими речовинами.
Антисептикою зараз називають комплекс лікувальних прий-омів, які направлені на знищення мікробів у рані, патологічному утворенні або у організмі в цілому.
Робота медсестри, фельдшера немислима без знань методів асептики і антисептики, так як вся робота проводиться з додержанням правил асептики.
1
Асептика пред’являє строгі вимоги не тільки до виконання різних процедур в умовах перебування хворого в лікувальному зак-ладі, або і й до поведінки медсестри на роботі і в биту. Тому середній медичний працівник повинен знати методи асептики і вміти застосо-вувати їх в своєї професійної діяльності.
Основний закон сучасної хірургії – асептика – потребує, щоб усі інструменти, якими проводиться хірургічна операція, все, що доторкається з рановою поверхнею, було стерильним, без мікроор-ганізмів та їх спор. Тільки строге додержання всіх правил асептики, висока дисципліна, точність і акуратність в додержанні різних прий-омах гарантує безпеку хірургічних операцій в смислу виникнення після операційних гнійних ускладнень, адже сепсис.
В кінці 80-х років Х1Х століття Е. Бергман та його ученик Шимельбуш, які робили в Естонії, в Дернті (зараз Тарту) а потім у Берліні, доказали, що обезпліднення перев’язувальних матеріалів та інструментів можна добитися фізичними методами - високою То, кип’ятінням та обробкою паром під тиском. Цей метод був названий асептикою. У відповідності з сучасними поглядами, поняття «асепти-ка» включає весь комплекс профілактичних дій, які направлені на недопущення мікробного забруднення під час операцій, перев’язок, ін’єкцій та інших діагностичних та лікувальних прийомів.
Антисептикою же зараз називають комплекс лікувальних прийомів, які направлені на знищення мікробів у рані, патологічному утворенні або у організмі в цілому.
Таким чином, у сучасному розумінні, асептика є методом профілактики хірургічної інфекції, а антисептика – одним із методів лікування остатньої.
Дякуючи подальшому розвитку асептики і антисептики, дисципліни хірургічного профілю получили небувалий розвиток. Для хірургічного втручання стали доступні усі органи і тканини.
Однак, у середині текучого століття, коли на допомогу хіру-ргам прийшли хімічні та природні антимікробні препарати, у всьому світі зробилося деяке послаблення режиму лікувальних закладів, при чому деякі хірурги і м/с із-за чудодійного ефекту антибіотиків стали не так строго дотримуватися мір по попередженню забруднення ран. Почастішали випадки ранової інфекції, яка викликається мікробами, характерними для даного лікувального закладу – випадки так званої госпітальної внутрішньо лікарняної інфекції.
2
Стерилізація кетгуту за сітковським
1 етап – кетгут опускають на 1 добу в ефір.
2 етап – розрізають і старанно протирають марлевим тампоном, змоченим у розчині ртуті дихлориду (1:100) – сулемі.
3 етап – опускають на 1 хвилину в 2% розчин водного калію йодиду.
4 етап – витягають, змотують у колечка, нанизують на довгі нитки і в два ряди підвішують у стерильну банку з притертою пробкою, на дно якої кладуть кристалічний йод. У банку ємкістю 3 л. кладуть 40 г йоду. Пробку банки поверх стерильної марлевої салфетки заливають парафіном, банку щодня струшують.. Стерилізація 3-5 діб.
Зберігають в стерильній банці з притертими пробками.
Стерилізація кетгуту за клаудіусом
1 етап – на 1 добу в ефір.
2 етап – на 7 діб заливають водним розчином Люголя.
3 етап – зміна цього розчину на 7 діб.
Зберігають в такому ж розчині Люголя.
Стерилізація кетгуту за губарєвим
Дивись стерилізацію за Клаудіусом, тільки замість водного розчину Люголя застосовують спиртовий розчин Люголя.
Стерилізація кетгуту за мелеховим
1.Без попередньої обробки мотки кетгуту опускають на 10 хвилин у фізрозчин для розмочування.
2.Мотки кетгуту переносять у банки з притертою пробкою з широким горлом і заливають розчином первомуру 4,8% на 20 хвилин.
3.Розчин первомуру зливають, і 2 рази промивають стерильною водою або фіз.. розчином по 5 хвилин.
4.На 20 хвилин занурюють кетгут у 96% спирт.
Зберігають у розчині Люголя.
19
3 етап – перекладають у 70% спирт на 1 добу – денатурація білків мікробних тіл.
4 етап – кип’ятіння в розчині сулеми - ртуті дихлориду 0,1% - протягом 2 хвилини. Гинуть усі спори.
СТЕРИЛІЗАЦІЯ ШОВКУ ЗА МЕЛЕХОВИМ
Без попередньої обробки намотують шовк по 5 метрів на котушки.
1. Занурюють в широкогорлу банку з притертою пробкою в розчин первомуру 4,8% на 15 хвилин.
2. Зливають розчин первомуру, потім 2 рази по 5 хвилин промивають стерильною водою або фіз.. розчином.
Зберігають у 96% спирту.
СТЕРИЛІЗАЦІЯ ВСІХ НЕРОЗСМОКТУЮЧИХ НИТОК
Розрізають, намотують на скляні котушки, укладають в широкогорлі банки і стерилізують парою під тиском 1,5 атмосфери 45 хвилин в автоклаві.
Потім закривають банки притертою пробкою.
Зберігають у 96% спирту.
СТЕРИЛІЗАЦІЯ КАПРОНОВИХ, ПОЛІАМІДНИХ ТА ІНШІХ СИНТЕТИЧНИХ НИТОК, ЛЛЯНІХ І БАВОВНЯНИХ НИТОК
Кип’ятять 20 хвилин.
СТЕРИЛІЗАЦІЯ КІНСЬКОГО ВОЛОСУ
1 етап – старанно миють з милом.
2 етап – висушують стерильним рушником, змотують у колечка.
3 етап – опускають на 7 діб у бензин для обеззаражування і обезжирювання.
4 етап – кип’ятять 40 хвилин у воді, воду міняють, поки вона не стає прозорою.
5 етап – просушують і заливають 96% спиртом на 7 діб в стерильній банці з притертою пробкою.
6 етап – ще на 7 діб заливають 96% спиртом.
Міняють і зберігають у спирті.
18
Резервуарами цієї інфекції стали хворі, які знаходяться на довгому лікуванні, і бацилоносії із числа медперсоналу. Виявилося, що в деяких куточках, які недостатньо обробляються під час повсяк-денних обробках, гніздяться патогенні мікроорганізми. В зв’язку з цим поняття асептики розширилося і включає нині не тільки засоби і мето-ди попередження інфікування ран, або і мери попередження будь-яких гнійно-запальних ускладнень, обумовлених не тільки хірургічним втручанням, або й впливом зовнішнього середовища, в якому знахо-диться хворий. Іншими словами, вся робота медичних закладів, а не тільки операційних і перев’язочних повинна додержуватися асептики.
Міри боротьби з внутрішньо лікарняною інфекцією покла-дені в приказі за № 720 від 1978 році . Все це підтверджує, що питання асептики вийшли за грати хірургії і повинні цікавити медиків усіх клінічних спеціальностей.
Для стерилізації і дезінфекції інструментів і різних інших матеріалів, які застосовуються в медицині, є широкий асортимент засобів, методів і апаратури, які можуть забезпечити обезпліднення самих різних предметів. Від раціонального вибору і точного виконання рекомендованої методики залежать результати стерилізації. Цю роботу виконують медсестри. Повинно бути розвинуто почуття відповідальності за дорученого діла, свідомість того, що в процесі стерилізації нема дрібниць і що від найменшого недогляду або неточ-ності зависить життя хворого.
Робота медсестри, фельдшера немислима без знань методів асептики і антисептики, так як вся робота проводиться з додержанням правил асептики.
