План викладання лекційного матеріалу

1.Поняття про рану, класифікація, характеристика окремих видів ран.

2.Клінічні ознаки ран, класифікація за стадіями інфекційного процесу.

3.Фази протікання ранового процесу.

4.Види загоєння ран.

5.Симптоми нагноєння ран, лікування.

6.ПХО ран, методи лікування ран (задачі).

Рекомендована література

1.Буянов В. М., Несторенко Д. А. «Хірургія» - М. Медицина, 1990 р.

2.Скрипниченко Д. Ф. «Хірургія» - Київ «Вища школа», 1992 р.

3.Хіміч С. Д. «Хірургія» - Київ «Здоров’я», 2004 р.

4.Роздольський І. В. «Посібник з хірургії» - Київ «Здоров’я», 2003 р.

5.Несторенко Ю. А. «Хирургические болезни» - М. Медицина, 1983 г.

6.Сыромятникова А. В. «Руководство к практическим занятиям по

хирургии» - М. Медицина, 1987 г.

7.Цитовская Л. В. «Руководство к практическим занятиям по хирур-

гии» - М. Медицина, 1997 г.

1

Р а н и (vulkus)

Відкрите ушкодження тканин з порушенням цілісності шкіри або слизових оболонок з можливим ушкодженням підлеглих тканин.

Структура рани.

• Рана має краї, стінки, дно, кути, уміст.

• Проникаючи у глибину тканин, зброя руйнує тканини, судини, нерви, спричиняє забиття і струс, утворює рановий канал.

Клінічна картина рани.

• Біль.

• Зяяння рани.

• Кровотеча.

• Загальні реакції організму.

Біль у момент поранення зумовлюється механічним ушкодженням рецепторів і нервових стовбурів. Найінтенсивніший біль виникає внаслідок ушкодження шкіри На 1 кв. см. є 100 больових рецепторів), окістя, зуба, пристінкової очеревини, плеври. Менш інтенсивна біль в рані ушкодження підшкірної жирової клітковини, м’язів, шлунка, кишок та інших органів. Гостріші больові почуття у дітей і осіб із лабільною нервовою системою.

Зяяння рани зумовлюється її величиною, глибиною та кількістю поперечно пересічених еластичних волокон шкіри (лангерівських ліній). Велике зяяння буває внаслідок поперечного ушкодження м’язів, товстого шару підшкірної жирової клітковини.

Кровотеча залежить від кількості та анатомічної будови ушкоджених судин. Ураження великих артерій і вен супроводжується сильною кровотечею.

Загальні реакції організму в разі поверхневих ушкоджень бувають таким незначними, що клінічно можуть не проявитися. У разі поранень з великою ділянкою ушкодження клініка і симптоми будуть пов’язані з локалізацією, кровотечею, ураженням життєво важливих органів і залежатимуть від перебігу ранового процесу, розвитку інфекції.

Наявність рани є надто небезпечною так, кровотеча з рани може бути причиною гострої анемії, ушкодження важливих органів, розвитку шоку, загальної інфекції, сепсису, а також може призвести до смерті.

2

Ціль первинної хірургічної обробки (пхо)

Попередити розвиток інфекції в рані і створити сприятливі умови для загоєння рани.

Метою активного хірургічного оброблення ран є видалення всіх нежиттєздатних тканин, а також механічне видалення бактерій. Оптимальними термінами для проведення хірургічного оброблення є 6-12 годин з моменту поранення. В окремих випадках за відсутності ознак розвитку інфекції та під прикриттям антибіотиків ці терміни можна подовжити до 24-48 годин.

ПХО рани – це операція. Її проводять в операційній або чистій перев’язочній із дотриманням усіх правил асептики. У разі невеликих поверхневих ран ПХО виконують під місцевою анестезією, а в разі значних руйнувань тканин вдаються до наркозу.

Рани, які не підлягають ПХО

Поверхневі рани, садна, невеликі колоті, мілко осколочні, точені наскрізні, пулові неускладнені, скальповані, якщо минуло більше 2 діб після поранення, якщо є явні признаки нагноєння рани.