- •Хімічні методи
- •4. Біологічні методи
- •Лікування післяопераційних ран і ран після пхо
- •Лікування чистих ран, яким не проведена пхо
- •Гнійні рани
- •Загальні принципи лікування гнійних ран
- •1. Механічні методи
- •2. Фізичні методи
- •План викладання лекційного матеріалу
- •Рекомендована література
- •Ціль первинної хірургічної обробки (пхо)
- •Первинна хірургічна обробка ран (пхо)
- •3. Загоєння під струпом:
- •Пмд при пораненні
- •Класифікація ран За характером предмету, який ранить
- •Вогнеспальні рани
- •Характеристика ран
- •Вторинним натягом
- •Загоєння ран
- •Первинним натягом
- •Вогнепальні рани (різною вогнепальною зброєю: кульові, осколкові…)
- •Фази перебігу ранового процесу (і. Г. Руфанов - 1954 р.)
- •Фаза гідратації
- •Фаза дегідратації
Комунальний заклад
«Бердянський медичний коледж»
Запорізької обласної ради
Навчально – методичний
комплекс студента з хірургії
Тема: «Відкриті механічні ушкодження (рани)»
Спеціальність: 5.12010101 «Лікувальна справа»
Курс: ІІІ
Кількість навчальних годин: 2
Розроблено: Приходько О. О., спеціалістом
вищої категорії, викладачем хірургії.
2010 р.
Хімічні методи
Промивання і накладення пов’язок з розчинами антисептиків: 3% перекисом водню, розчином риванолу 1:1000, фурациліну 1:5000, мікроциду та інш.
Сульфаніламідні препарати у вигляді емульсій, порошків місцево або внутрішньо.
4. Біологічні методи
Антибіотики місцево у вигляді емульсій мазей і парентеральне в/м, п/ш, в/в, ентеральне.
Сироватки і вакцини (протиправцева, протигангренозна, антира-бічна).
Ферменти протилітічні (хемотрипсин, трипсин, лідаза, террілі-тин, стрептокіназа).
Переливанні крові, вітамінотерапія, гормональні препарати (гідрокортизон, преднізолон).
Пирамідинові препарати: пентоксил, метилурацил.
13
Лікування післяопераційних ран і ран після пхо
Через день або 1 раз у день виконують перев’язки.
Лінію швів обробляють спиртом, йодонатом, йодопіроном, 1% спиртовим розчином брильянтового зеленого, накладають асептичну пов’язку. Шви знімають на 7-10 день. Перед зняттям швів і після зняття обробляють спиртом, йодонатом, йодопіроном, 1% спиртовим розчином брильянтового зеленого, накладають асептичну пов’язку. При нагноєнні рани - шви знімають, рану широко розкривають, дренують і лікують як гнійну рану.
Лікування чистих ран, яким не проведена пхо
Накладають пов’язки з мазями. Перев’язки роблять не часто, 2-3 рази в неділю. Якщо пов’язка присохла до рани, її відмочують і дуже обереж-но знімають, щоб не пошкодити грануляції.
Гнійні рани
Клініка
1. Набряклість і інфільтрація країв рани.
2. Гнійне відділення, некротичні маси.
3. Гіперемія.
4. Біль.
5. Порушення функції.
6. Лімфангоїт, лімфаденіт (може бути).
7. Загальні явища: підвищення температури тіла, інтоксикація, незлу-жання, слабкість, втрата апетиту, головний біль.
В крові: лейкоцитоз, збільшена ШОЕ.
Загальні принципи лікування гнійних ран
1. Механічні методи
Широкий розтин гнояків, широке розкриття ран.
Накладення контрапертур.
Промивання ран розчинами антисептиків.
2. Фізичні методи
Теплі ванни з розчинами антисептиків.
Дренування ран різними дренажами, тампонами.
УФО, УВЧ, ЛКФ, парафінові аплікації, лазер, рентгенотерапія.
12
Науково-методичне обґрунтування теми. Р А Н И – найбільш частий вид травм, з якими хворі звертаються на ФАП, в сільську амбулаторію, поліклініку, у травмпункт та інш.
В деяких випадках рани проходять безслідно, без будь-якого лікування, в інших – в результаті приєднання інфекції, при неправильної тактиці подання першої допомоги і лікування, вони можуть обернутися тяжкими ускладненнями або навіть привести до смерті.
Потому середньому медичному працівнику необхідно вміти подавати першу медичну допомогу при пораненнях, вміти лікувати рани.
А також необхідно для профілактики нагноєння ран застосовувати обов’язково методи асептики та антисептики.
Рани є надзвичайно поширеною травмою і дуже старою проблемою медицини. В хірургії, там, де починається операція відкривається рана. Для медсестер та фельдшерів, які будуть надавати долікарську допомогу при пораненнях важливо знати класифікацію ран і їх особливості, щоб правильно, з урахуванням цих особливостей, надати допомогу. Після закінчення операції медсестри постійно повинні слідкувати за станом пов’язки на рані, пам’ятаючи, які ускладнення можуть виникнути в ній.
