5. Назвіть віддаленні ускладнення, які можуть виникнути при внутрішньовенному введенні лікарських засобів:

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Як необхідно провести знезараження системи після використання?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Закріплення матеріалу

Питання для самоконтролю:

1.Будова і складання системи для внутрішньовенного вливання. Заповнення системи для інфузійної терапії.

2.Особливості накладання венозного джгута?

3.Особливості проведення внутрішньовенного краплинного вливання ліків?

4.Ускладнення, що можуть виникати під час виконання ін’єкцій.

5. Протишокові заходи.

6. Чинні накази МОЗ України щодо профілактики СНІД, вірусного гепатиту

Ситуаційні задачі:

1. Підчас внутрішньовенного вливання лікувального розчину у пацієнта виникло порушення свідомості, з’явилися симптоми колапсу, аритмія. Що могло стати причиною таких змін?

2. При внутрішньовенному краплинному вливанні пацієнтці необхідно ввести інші ліки. Ваші дії?

3. Через 30 хвилин після початку краплинного внутрішньовенного вливання течія рідини по системи припинилося. Як вчинити?

Тести:

1.Після припинення внутрішньовенного уведення розчину, акушерка накладає на місце

ін’єкції стерильний ватний тампон, видаляє голку із вени, місце ін’єкції притискає на 5 хв з метою попередження:

A повітряної емболії

B інфільтрату

C гематоми

D непритомності

E пірогенної реакції

2. Яку максимальну кількість розчину можна ввести одноразово в організм за допомогою краплинного вливання:

А 150-200 мл

В 400-500 мл

С 600-800 мл

Д 1000-1500 мл

Е 2000-3000 мл

Рекомендована література

Базова

1.Губенко І.Я., Шевченко О.Т. Медсестринський догляд за пацієнтом. — К.: Медицина, 2008. — 304 с.

2.Касевич Н.М. Загальний догляд за хворими і медична маніпуляційна техніка. — К.: Медицина, 2009. – 248с.

Допоміжна

1.Мухіна С.А., Тарнавская И.И. Общий уход за больными. — М.: Медицина, 1989.

Практичного заняття № 18

Тема: Участь акушерки в лабораторних дослідженнях.

Мета: Ознайомлення з підготовкою пацієнток та технікою забору матеріалу для різних лабораторних досліджень.

Знати:

1.Особливості забору матеріалу та підготовки пацієнта для лабораторного дослідження калу:

• копрологічного;

• бактеріологічного;

• на приховану кров;

• на яйця гельмінтів;

2. Особливості забору матеріалу та підготовки пацієнта для лабораторного дослідження харкотиння:

• загального;

• на мікобактерії туберкульозу;

• на атипові клітини.

3.Особливості взяття мазків із зіву та носу

4.Особливості підготовки пацієнта та забору матеріалу для лабораторних досліджень сечі:

• загального;

• за Нечипоренко;

• за Зимницьким;

• на діастазу, 17-кетостероїди;

• бактеріологічного.

5.Техніка зондування шлунка і дванадцятипалої кишки.

Вміти:

1.Провести забір матеріалу та підготувати пацієнта для різних видів дослідження калу та харкотиння.

2.Взяти мазок із зіву та носу.

3.Підготувати пацієнта та провести забір матеріалу для лабораторних досліджень сечі:

4. Провести зондування шлунка і дванадцятипалої кишки.

Обладнання:

Алгоритми виконання маніпуляцій, таблиці, накази МОЗУ, одноразові ємкості для забору калу, сечі та харкотиння, шлунковий та дуоденальний зонди.