Практичне заняття № 5.2

ТЕМА: ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНІ КАТЕГОРІЇ (2 год.)

МЕТА ВИВЧЕННЯ: з’ясувати місце лексикології у системі наук про мову; визначити, з яких наукових дисциплін складається лексикологія в її широкому тлумаченні; дати основні відомості про слово; виявити основні ознаки слова; дати визначення лексичного значення слова; проаналізувати типи лексичних значень слова.

ЛІТЕРАТУРА:

1.Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. – К., 2006. – С. 182-201.

2. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. – К., 2000. – С. 181-193.

3. Кодухов В.И. Введение в языкознание. – М., 1987. – С. 184-200.

4. Ющук І. П. Вступ до мовознавства. – К., 2000. – С. 63 – 71.

5. Дорошенко С.І. Вступ до мовознавства. – К., 2006. – С. 124-136.

6. Маслов Ю.С. Введение в языкознание. – M., 1987. – С. 85-116.

ЗАСОБИ: підручники, таблиці, конспекти лекцій, роздатковий матеріал

Ключові слова: антитеза, антоніми (контрарні, комплементарні, контрадикторні, векторні), домінанта синонімічного ряду, енантіосемія, етимологія, конотативне значення, контекстуальне значення, концептуальне значення, лексема, лексикографія, лексикологія (загальна, конкретна, історична, зіставна, прикладна), лексико-семантичний варіант, лексичне значення, метафоричність, метонімічність, міжмовні омоніми, омографи, омоніми (повні і неповні, гетерогенні і гомогенні), омофони, омоформи, ономасіологія, ономастика, полісемія, семасіологія, сигніфікативне значення, синоніми (абсолютні і часткові; семантичні, стилістичні і семантико-стилістичні), фразеологія, активна лексика, арготизми, архаїзми, архісема, діалектизми, евфемізми, екзотизми, етимологія, жаргонізми, інтернаціоналізми, історизми, історична лексикологія, калькування, лексико-семантичне поле, лексичне запозичення, неологізми (лексичні, семантичні, авторські), пасивна лексика, професіоналізми, сема, стилістично нейтральна і стилістично забарвлена лексика, табу, термін, фразеологізм, фразеологія, фразеологічні вирази, фразеологічні єдності, фразеологічні зрощення, фразеологічні сполучення.

ХІД ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Завдання 1. Визначте омоніми та їх типи. Поясніть відмінність омонімів і багатозначних слів.

1. Ключ угорі журавлиний рідною мовою кличе у невідомі краї. (М. Рильський.) 2. Уже окріп у ключ кипить. (Г. Барвінок.) 3. Я дивлюсь у небо, дальнє та широке, де летять у безвість зоряні світи. (В. Сосюра.) 4. Виплива на сині ріки ясен місяць іздаля – і до ніг його гвоздики клонить пристрасна земля. (М. Рильський.) 5. Десь на обрії, наче в темному величезному проваллі, зрідка звивались білі сухі зірниці, а грому не чути було ні разу. (О. Гончар.)

Завдання 2. Грецькі за походженням частини слів означають: ом— подібний, граф— «запис», «написання», «пишу», фон — «звук», «голос». Отже, омофони — це слова чи сполучення, які однаково звучать, але мають різне значення і написання. Наприклад, добою — до бою, іти — і ти, погас — по гас. Омографи — це слова, що пишуться однаково, але розрізняються наголосом (мука — мука). Розкласифікуйте омоніми у три колонки, поясніть свій вибір.

Задачі — за дачі, гриби — греби, потри — по три, дорога — до рога, обід — обід, слідкувати — слід ку­вати, мала — мала, віз, ніс, мила, варта, любо — Любо, кленок — клинок.

Завдання 3. Знайти і виправити помилки, викликані змішуванням паронімів. Обґрунтувати своє рішення.

1. На концерті був присутній увесь особистий склад батальйону. 2. Він працював на водній станції рятівником). 3. Співець — це вокаліст, а співак — народний виконавець, який імпровізує в супроводі народного інструмента. 4. Це була дійова модель космічної станції.

Завдання 4. У статті І.В. Муромцева «Про системну організацію лексики сучасної української мови» (Українська мова і література в школі, 1987, № 12) містяться такі цікаві зауваження.

Помилковим буде об'єднання в один синонімічний ряд слів стійкий — міцний — твердий — упертий — непохитний — сталий — непорушний — старезний — ветхий — древній — давній — дряхлий — похилий — колишній — незапам'ятний та ін. Або зупинятися — спинятися — затримуватися — припинятися — ставати. У кожній із цих трьох груп слів об'єднання було проведене без урахування різних значень зіставлюваних слів. Насправді ж слова стійкий, старий, зупинятися є членами кількох синонімічних рядів залежно від виявлення ними своїх різних значень: 1) стійкий —міцний — твердий — твердокамінний (про щось непіддатливе фізичному руйнуванню...).

Самостійно визначте ще вісім синонімічних рядів із домінантами стійкий, старий, зупинятися. Покажіть значеннєві відтінки цих рядів.

Завдання 5. Часто у своїх творах учні, описуючи колишнє життя, припускають типовий недолік — невиправдане повторення слова бідне (життя). Доберіть синоніми до прикметника з метою запобігання тавтології.

Завдання 6. І. Поясніть стилістичну роль синонімів.

1. Чую ваш голос, простий і ласкавий, Предки безсмертні мої: Праця людини — окраса і слава, Праця людини — безсмертя її. (В. Симоненко.) 2. У тихім небі злагоди й любові, Прославши май дібровам і полям, Летять мої лелеки чорноброві Навстріч твоїм русявим журавлям. 3. Заболю, затужу, заридаю... в собі, закурличу, А про очі людські засміюсь, надломивши печаль... (З тв. Б. Олійника.) 4. У час світань погожих — світанкова І вечорова — вечором. В жнива — Вона зоветься зерниця, житянка, У темну ніч — стожариця, вона, Над росами — то росянка, ясйня... В людськім коханні — вірниця. (А. Малишко.) 5. Розплелись, розсипались, розпались, Наче коси, вересневі дні, Ми з тобою ще не накупались, А вже грає осінь у вікні. (Д. Павличко.)

II. Про що йдеться у останньому чотиривірші? Доберіть свої власні контекстуальні синоніми.

Завдання 7. Пригадайте і назвіть твори, у назвах яких є антоніми. Поміркуйте, чому автори використали у назві книги антонімічні пари.

Завдання 8. . Прочитайте уривок. Зверніть увагу на застарілі слова. З'ясуйте їх значення (користуйтесь довідкою).

І. І тоді вона сказала їм:

– Я прощаю Вам... Йдіть у свою землю і служіть мені вірно — Я даю вам уроки і устави, які ви мусите виконувати. Для цього скрізь будуть мої тіуни і посадники. Вони стежитимуть за тим, щоб данину ви платили влітку, восени, взимку...

Древлянські старійшини слухали князівську волю мовчки... Ольга якусь хвилину мовчала, мовби вичікуючи з їхнього боку якогось руху чи подумки виважуючи ще раз свої жорстокі слова...

– У лісах і річках, на луках я поставлю свій знак. Там ви не смієте ні звіра бити, ні бортничати, ні рибу ловити, ні худобу випасати. (З кн. В. Сліпачука «Родовичі».)

Завдання 9. . Перепишіть текст, підкресліть діалектизми. З'ясуйте їх значення (користуйтесь довідкою). Прочитайте кожне речення, замінивши діалектизм загальновживаним словом.

1. В старім парку міськім устелилося по стежках листя грубою верствою.. 2. Вона хотіла, щоб він відразу скинув бурнус, отряс його з снігу. 3. Вкінці втомилася і кинула рискаль від себе; змучилася добре. 4. У. вертепах, серед стрімких скель, почувся відгук. 5. Я йшов заборзо. 6. Туди не заходить ні одна людська душа, лиш іноді у свята мій неньо. 7. Тепер я злізу згори в ріку, де ловлю пстругів. 8. Між тим безперестанно розщибалися дзвінки та лунали співи. 9. Нині верем'я таке неприязне і вогке. 10. Він дуже голосний лікар. 11. Ворожий сик, пронизливий свист оповістив його приїзд. 12. Лісова земля оживилася світляками, а безліч свершків перекликувалася. 13. Там гомоніла велика парова трачка. 14. Жила від дев'ятого року свого життя у ненашки. 15. Сниться мені, що іду на гору з бесагами. (За О. Кобилянської.)

Довідка: шар, пальто, лопата, печера, швидко, батько, форель, лунати, погода, відомий, сичання, цвіркуни, лісопильня, хрещена мати, сакви, торби.

Завдання 10. Прочитайте, випишіть виділені слова. Скажіть, з діяльністю людей якої професії вони тут пов’язані.

Варіант І. Простора майстерня, освітлена сонцем, нагадувала велику музейну кімнату, в якій хаотично висіли різні картини, етюди, портрети, все багатство, яке створив він за багато років. Його власний світ, витвір його фантазії і невтомних рук… Намальовані ним портрети, здавалось, оживали й розмовляли з ним лише очима... Біла і червона фарби надавали їм такого вигляду. Береговець часто розглядав знайомі малюнки і пригадував, коли й за яких обставин з'явилися вони в майстерні... Кілька років тому був у рідній Кобзівці на Пслі, і все те, що побачив, схвилювало його, відбилося в пам'яті і тепер мало вилитися на полотно. (За І. Цюпою.)

Варіант II. Немає більшої радості.., як докошувати останню ниву. Недарма ж у народі кажуть: «Кінець — ділу вінець». Жнива завжди клопітна справа... Трапляється так, що все відразу дозріє – горох, ячмінь і пшениця та овес... Добре, що вони... вже давненько взялися сіяти різні сорти пшениць – “одеську”, “миронівську” і “охтирчанку”, сіяли навіть яру, яка дозрівала трохи пізніше. Вже й ніч зайшла, а комбайни не покидають поля. Залишилося зібрати гектарів з тридцять — і кінець жнивам.

Тепла ніч пливе на зоряних парусах, пахне стернею, жнивною курявою і дозрілістю врожайног колоса. Впали останні покоси, зашерехтіли стебла, як тихе зітхання літа. (За І. Цюпою.)

Варіант IIІ. Футбол в тумані, де гравець, як мім,— то, може, найдивніша з пантомім. Із ким він грає і куди він б'є? Літає м'яч, невпізнаний об'єкт. І ледь помітні постаті вугласті пірнають вгору, як плавці без ластів. В туман кричать незримі глядачі, повсюди всім ввижаються м'ячі. Свистить суддя. А власне, в чому справа? В тумані гра, то гра уже без правил. В туман-траву стрибає воротар — ловити м'яч, котрий не пролітав. Оце подача! — вигуки в юрбі.— Забив прекрасно. Шкода, що собі. (Л. Костенко.)

Варіант V. Він був страшний. Так джини виникають, як виник він. Здавалося, той Джім усіх своїх противників в нокаут звалити може поглядом своїм. Він насувався, чорний, ніби фатум. Він мерехтів, двоївся, напливав. Він бив ударом точним і неквапним, обтанцювавши жертву,— наповал. І на його камінному фронтоні лиш брили губ тяглися по ковток, коли партнери, майже непритомні, по звуку гонга падали в куток. (Л. Костенко.)

Завдання 11. Виписати у словник визначення до ключових слів, вивчити їх.

ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ПОПЕРЕДНІХ ЗНАНЬ, ОБГОВОРЕННЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ ТА ОСМИСЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ:

1. Лексико-семантичне поле.

2. Синонімія. Класифікація синонімів. Евфемізми, табу.

3. Антонімія. Класифікація антонімів.

4. Омонімія. Шляхи її виникнення. Типи омонімів.

5. Хронологічний розподіл словникового складу мови: неологізми, історизми, архаїзми.

6. Класифікація лексики за походженням. Споконвічні та запозичені слова. Причини та шляхи їх запозичення. Ставлення до лексичних запозичень. Поняття пуризму.

7. Соціально-територіальна диференціація лексики: діалектизми, професіоналізми, жаргонізми, арготизми, терміни.

8. Диференціація лексики за функціональними стилями.