16. Структурна схема виробництва електроенергії на тес і гес.

Рисунок 5 - Принципова схема ТЕС з поперечними зв’язками: 1 – котел; 2 – турбіна; 3 – електричний генератор; 4 – конденсатор; 5 – головний паропровід; 6 – живильна магістраль; КЕН – конденсатний електричний насос

Рисунок 6 - Принципова схема ТЕС

17. Конструкція та принцип роботи синхронного генератора.

Синхронні генератори в залежності від типу обмотки статора можуть бути одно-, двох- і трифазними. Найбільше розповсюдження отримали трифазні генератори. На рисунку . зображена електромагнітна схема такого генератора. Трифазна обмотка статора складається з трьох однофазних обмоток, рівномірно розподілених по статору і зсунутих в просторі на 120⁰ відносно один одного. Завдяки первинному двигуну, в якості якого використовуються турбіни (парові або гідравлічні), двигуни внутрішнього згорання або електродвигуни, ротор генератора приводиться в обертання з частотою n₁.

Рисунок 7 – Електромагнітна схема синхронного генератора

Магнітне поле ротора, створене постійним струмом, підведеним на зажими И₁-И₂ обмотки збудження, перетинає провідники обмотки статора і наводить в її фазах ЕРС однакової величини і частоти, але зсунуті по фазі на 120⁰ відносно один одного. Частота наведеної ЕРС пропорційна частоті обертання ротора.

При підключенні до виводів С1, С2 і С3 обмотки статора навантаження (споживача енергії) Z_н в колі генератора з’являться струми  . Таким чином, синхронний генератор, споживаючи енергію первинного двигуна, віддає електричну енергію змінного струму.

ЕРС фази обмотки статора визначається виразом:

Е₁ = 4,44f₁k_w1Фw₁,

де k_w1 — обмоточний коефіцієнт обмотки статора; Ф — обертовий магнітний потік ротора; w₁ — число витків фази обмотки статора.

Обмотки статора синхронних машин роблять розподіленими з укороченим кроком, що сприяє зменшенню амплітуди вищих гармонік в кривій ЕРС, що наводиться в обмотці статора. Величина лінійної ЕРС на виході синхронного генератора Е_л залежить від схеми з’єднання фазних обмоток статора: при з’єднанні в зірку Е_л= Е₁; при з’єднанні в трикутник Е_л=Е₁.

18. Призначення, конструкція пл ем та її електрична схема заміщення.

Повітряна лінія електропередачі (ПЛ) - пристрій, призначений для передачі або розподілу електричної енергії по проводів, що знаходяться на відкритому повітрі і прикріпленим за допомогою траверс (кронштейнів), ізоляторів та арматури до опорам або іншим спорудам ( мостам, шляхопроводів).

Повітряна лінія складається з таких основних елементів: опори, проводів, ізоляторів, траверс, гаків і лінійної арматури. Конструкція ПЛ залежить від класу напруги лінії.

Рисунок 8 – Однолінійна схема заміщення елементарної ділянки лінії електропередачі в системі координат симетричних складових

Однолінійна розрахункова схема елементарної ділянки лінії електропередачі наведена на рисунку . Тут R_i, L_i­­, G_i, C_i – активний опір, індуктивність, активна провідність та ємність прямої, зворотної або нульової послідовності елементарної ділянки; i – індекс каналу системи симетричних складових.