- •1 Характеристика бази практики
- •1.1 Історія підприємства
- •1.2 Характеристика пат “Львівобленерго”
- •1.3 Організаційна структура пат “Львівобленерго”
- •Структурні одиниці
- •Дочірні підприємства
- •1.4 Пат «Львівобленерго» у першому півріччі 2015р.
- •1.5 Характеристика Мостиського району електричних мереж
- •Адреса:
- •81300 М.Мостиська, вул. Шевченка, 146. Тел.(234) 41-529, (234) 41-825.
- •2 Проект завдання на мкр
- •Вихідна схема та її параметри;
- •3 Аналіз вихідних даних і зібраних матеріалів згідно з завданням на мкр
- •4 Розділи мкр, виконані згідно з завданням від керівника мкр
- •4.1 Вихідна схема та її параметри
- •4.1.1 Особливості моделювання ліній електропересилання
- •4.1.2 Розрахункова схема лінії електропересилання 750 кВ “Вінниця – Західноукраїнська”
- •4.1.3 Розрахунок параметрів схеми заміщення Питомі власні індуктивності Lok і взаємні індуктивності Mok,m фаз і тросів лінії
- •4.2 Вибір оптимальної розрахункової схеми моделі пл – 750 кВ «Вінниця – Західноукраїнська»
- •1. Фізичні величини, які характеризують електричні параметри елементів електричних кіл - їх позначення,розмірності та назви.
- •2. Фізичні величини, які характеризують миттєві значення електричних координат (параметрів) режиму електричних кіл - їх позначення, розмірності та назви.
- •3. Фізичні величини, які характеризують електричні параметри елементів електричних кіл для усталених режимів - їх позначення, розмірності, назви та зв'язки між ними.
- •4. Фізичні величини, які характеризують значення електричних координат (параметрів) усталених режимів електричних кіл - їх позначення, розмірності та назви.
- •5. Закон Ома для кіл постійного та змінного струму.
- •6. Види потужностей в електричних колах змінного струму, їх розмірності та обчислення.
- •7. Фазні та лінійні струми і напруги в трифазних електричних мережах.
- •8. Обчислення потужностей в трифазних електричних мережах.
- •9. Спад і втрати напруги на поздовжньому елементі електричної мережі.
- •10. Електрична енергія, її розмірність та обчислення. Час використання найбільшої потужності навантаження в електричних мережах та його графічна інтерпретація.
- •11. Втрати потужностей в елементах електричних мереж та їх складові - змінна та умовно постійна.
- •12. Час максимальних втрат активної потужності в електричних мережах і його графічна інтерпретація.
- •13. Втрати електроенергії в електричних мережах і їх складові - змінна та умовно постійна.
- •14. Баланс активної та реактивної потужності.
- •15. Баланс електроенергії.
- •16. Структурна схема виробництва електроенергії на тес і гес.
- •17. Конструкція та принцип роботи синхронного генератора.
- •18. Призначення, конструкція пл ем та її електрична схема заміщення.
- •19. Призначення, конструкція, принцип роботи силового трансформатора та його електрична схема заміщення.
- •20. Призначення, конструкція та принцип роботи ад.
- •21. Призначення та режими роботи трансформаторів напруги та струму.
- •22. Що таке електрична мережа ?
- •23. Що таке приймач електричної енергії (електроприймач) ?
12. Час максимальних втрат активної потужності в електричних мережах і його графічна інтерпретація.
Час максимальних втрат – це такий час протягом якого споживач, працюючи постійно з максимальними втратами, мав би такі втрати потужності, як у дійсності працюючи по графіку навантаження.
Рисунок 4 – Річний графік втрат.
13. Втрати електроенергії в електричних мережах і їх складові - змінна та умовно постійна.
Передавання електричної енергії по електричним мережам завжди пов’язане із втратами енергії в лініях електропередачі, трансформаторах та інших елементах електричної мережі. Такі втрати визначаються нагріванням проводів та обмоток трансформаторів під час протікання електричного струму, втратами енергії на іонізацію повітря (втрати на корону), діелектричні втрати кабельних ліній, втрати енергії на перемагнічення осереддя трансформаторів тощо.
В загальному випадку втрати енергії в елементах електричних мереж можна поділити на два класи:
1.Втрати енергії на нагрівання проводів ліній та обмоток трансформаторів. Такі втрати визначаються робочими струмами в лініях і трансформаторах та мають місце лише під час протікання робочих струмів;
2.Втрати енергії на коронування в лініях електропередачі, діелектричні втрати в кабельних лініях, втрати на перемагнічення осереддя трансформаторів. Такі втрати визначаються робочою напругою на елементах електричних мереж та мають місце весь час, протягом якого устаткування знаходиться під напругою.
14. Баланс активної та реактивної потужності.
Особливістю роботи електричної системи є той факт, що кожну мить електричної енергії виробляється стільки, скільки її споживається системою. Немає можливості нагромадити електроенергію у більш-менш помітної кількості. Ця властивість і виявляє необхідність одночасного виробництва та споживання електричної енергії, інакше кажучи, кожну мить у електричній мережі повинен мати місце баланс як активної, так і реактивної потужності.
Рівняння
балансу активної потужності у системі
має вигляд:
де ΣРГ – активна потужність, яку виробляють генератори електричних станцій (не враховуючи потужності, необхідної для самої станції );
ΣРС – сумарне споживання активної потужності;
ΣРН – сумарне активна потужність навантаження;
ΣΔР – сумарні втрати активної потужності.
Якщо склад навантаження не змінюється, то потужність, яка ним споживається, зв’язана з частотою змінного струму. При порушенні балансу у системі частота приймає нове значення. Якщо зменшується виробництво потужності генераторами станцій, частота також зменшується.
Крім
балансу активної потужності у електричній
мережі повинен мати місце баланс
реактивної потужності. Рівняння балансу
реактивної потужності має вигляд
де ΣQД – реактивна потужність, яку виробляють генератори електричних станцій та інші джерела реактивної потужності;
ΣQH – сумарна реактивна потужність навантаження;
ΣΔQ – сумарна втрата реактивної потужності у мережі.
Джерелами реактивної потужності можуть бути: генератори електростанцій QГ, батареї конденсаторів QБ, синхронні компенсатори QСК, повітряні лінії високої напруги QЛ, довжина яких сягає декілька десятків, а то і сотень кілометрів, синхронні двигуни QСД у режимі перезбудження. Таким чином:
Споживачами
реактивної потужності є: навантаження
QН,
втрати реактивної потужності у лініях
ΔQЛ,
трансформаторах ΔQТ,
реакторах ΔQР
На відміну від активної потужності, яку виробляють тільки генератори, реактивну потужність виробляють і додаткові джерела.
