12. Характеристика видатків бюджету Пенсійного фонду.

Відповідно до статті 73 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003р. № 1058 – IV кошти бюджету Пенсійного фонду використовуються на:

– виплату пенсій, передбачених чинним законодавством;

– надання соціальних послуг, передбачених пенсійним законодавством;

– фінансування адміністративних витрат, пов’язаних з виконанням функцій покладених на органи Пенсійного фонду;

– оплату послуг з виплати та доставки пенсій;

Передбачено такі види пенсійних виплат із солідарної системи:

– пенсія за віком;

– пенсія по інвалідності в результаті загального захворювання;

• пенсія у зв’язку із втратою годувальника;

• соціальна виплата – допомога на поховання.

13. Поняття та умови призначення пенсій за віком.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набув чинності з 1 січня 2004 р., передбачено такі види пенсійних виплат із солідарної системи:

• пенсія за віком;

• пенсія за інвалідністю в результаті загального захворювання, інвалідності з дитинства;

• пенсія у зв'язку із втратою годувальника;

• соціальна виплата — допомога на поховання.

Пенсією за віком прийнято називати таку пенсію, яка встановлюється з досягненням певного віку та за наявності необхідного стажу роботи. Вік, який дає право на пенсію за віком, зветься пенсійним1). Він, як і тривалість стажу, встановлюється законом.

Право на пенсію за віком нерозривно пов'язане з трудовою діяльністю людини у суспільному виробництві. Досягнення пенсійного віку слугує підставою для припинення трудових відносин працівників із роботодавцями на виробництві, через що у держави виникає необхідність забезпечення громадян.

Пенсія за віком відрізняється від інших видів пенсійного страхування, наприклад, від пенсії за інвалідністю та за вислугу років, її призначення не залежить від фактичного стану працездатності людини. Пенсію за віком неважко відрізнити і від пенсії за вислугу років, хоча обидві ці пенсії встановлюються незалежно від фактичного стану працездатності. Різниця полягає у тому, що для отримання пенсії за віком є необхідним певний вік, а право на пенсію за вислугу років не передбачає досягнення будь-якого віку.

Пенсії за віком диференціюються за окремими видами (підвидами) залежно від умов праці, тривалості трудового стажу, спеціальних (додаткових) юридичних підстав і розміру цих пенсій.

Усі ці обставини залежать від того, про забезпечення яких категорій громадян йшлося. З огляду на це законодавець поділяє призначення пенсій за віком на три види:

- на загальних підставах;

- пільгових;

- спеціальних юридичних підставах (умовах).

Загальними правовими підставами (умовами) пенсійного страхування за віком є пенсійний вік і трудовий стаж установленої тривалості. Саме цими двома умовами (віком і стажем) передбачено право на забезпечення пенсією за віком.

Під пільговим пенсіонуванням слід розуміти можливість вийти на пенсію за віком або в молодшому віці при загальній незмінній тривалості трудового стажу, або при одночасному зниженні вимог до віку і тривалості трудового стажу) .

Право на пенсію за віком мають:

- чоловіки – після досягнення 60 р. і при стажі роботи не менше 25 р.;

- жінки – після досягнення 55 р. і при стажі роботи не менше 20 р..

Пенсії за віком обчислюють за допомогою формули

П = Зп Кс,

де П — розмір пенсії;

Зп — заробітна плата, з якої обчислюють пенсію;

Кс — коефіцієнт страхового стажу.

Зп = Зс (Ск : К),

де Зс — середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;

Ск— сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (знаходять діленням суми зарплати (доходу) застрахованої особи на середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць, за який обчислюють коефіцієнт);

К — кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти зарплати (доходу).

Кс = (СмВс):(100%12),

де См — сума місяців страхового стажу;

Вс — величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках).