- •Питання на іспит з навчальної дисципліни “Міжнародне публічне право”
- •Природа міжнародного права та його визначення в еволюційному розвитку.
- •Особливості та характерні риси міжнародного права порівняно з національним правом.
- •Зближення міжнародного публічного права та міжнародного приватного права.
- •Взаємозв’язок міжнародного права із зовнішньою політикою та дипломатією.
- •Загальна характеристика основних етапів розвитку міжнародного права.
- •Перша світова війна і крах світового міжнародного правопорядку.
- •Друга світова війна і крах системи Ліги Націй.
- •Організація Об’єднаних Націй і створення сучасного світового правопорядку.
- •Загальна характеристика сучасного міжнародного права.
- •Історія розвитку науки міжнародного публічного права.
- •Характеристика київської, харківської та новоросійської шкіл міжнародного права.
- •13.Поняття і види суб’єктів міжнародного права. Права та обов’язки суб’єктів міжнародного права.
- •Держави – основні суб’єкти міжнародного права. Основні риси міжнародної право-
- •Міжнародна правосуб’єктність України.
- •Визнання як правовий інститут. Теорії визнання.
- •Види та форми визнання у міжнародному праві.
- •Поняття правонаступництва та його види. Правонаступництво щодо договорів.
- •Правонаступництво щодо державної власності, державних архівів та державних боргів.
- •Похідний характер правосуб’єктності міжнародних організацій. Специфіка міжнародних організацій як суб’єктів міжнародного права.
- •Питання 54. Реалізація у внутрішньому праві України міжнародних зобовязань, що випливають із членства України в раді Європи
- •Питання 68. Підстави та порядок припинення і призупинення дії міжнародних договорів
- •1. Повноваження першого стовпа дуже широкі, а саме:
- •2. Другий стовп – це Спільна Зовнішня Політика та Політика Безпеки (сзппб).
- •3. Третій стовп – співпраця у сфері юстиції та внутрішніх справ.
13.Поняття і види суб’єктів міжнародного права. Права та обов’язки суб’єктів міжнародного права.
Суб'єкти міжнародного права - це сторони, наділені юридичними правами й обов'язками в суспільних відносинах, урегульованих міжнародним правом. Якщо максимально спростити це визначення, то отримаємо таке: суб'єктом міжнародного права є той, хто має права і несе обов'язки відповідно до норм міжнародного права.Трохи інакше формулюють поняття суб'єкта міжнародного права Г. В. Ігнатенко і Д. І. Фельдман, котрі вказують, що "суб'єкти міжнародного права можуть бути визначені як утворення, незалежні один від одного, не підпорядковані в сфері міжнародних відносин будь-якій політичній владі, які мають юридичну здатність до самостійного здійснення прав і обов'язків, встановлених міжнародним правом".Спроможність брати участь у відносинах, що регулюються міжнародно-правовими нормами, є передумовою, але не головною рисою суб'єкта. Основна властивість суб'єкта — юридична здатність до самостійних міжнародних дій, включаючи створення погоджених міжнародно-правових норм, до незалежного здійснення прав та обов'язків установлених цими нормами. Загальновизнаними суб'єктами сучасного міжнародного права є
-держави;
- народи (нації), що борються за незалежність;
- міжнародні (міжурядові) організації;
- державоподібні утворення;
- юридичні та фізичні особи.
Усіх суб'єктів міжнародного права прийнято поділяти на дві категорії: первинні (основні) та похідні (вторинні).
До первинних суб'єктів відносяться держави, що володіють державним суверенітетом і набувають на підставі свого виникнення (утворення) міжнародної правосуб'єктності. Деякі вчені сюди також відносять і нації" що борються за своє самовизначення. Загалом нації і народи, які борються проти колоніалізму, іноземного панування за створення власної держави на основі національного суверенітету, характеризуються особливим становищем серед суб'єктів міжнародного права. Прикладом цього є Резолюція Генеральної Асамблеї ООН № 3236 1974 р. стосовно Палестини.До похідних суб'єктів міжнародного права належать міжнародні організації і державоподібні утворення, юридичні та фізичні особи. Основна їх відмінність полягає в тому, що вони створюються первинними суб'єктами в процесі міжнародного спілкування.У теорії міжнародного права розглядається питання про статус і види деяких нетрадиційних суб'єктів міжнародного права. Можна назвати кілька таких суб'єктів. Це міжнародні неурядові організації, міжнародні господарські об'єднання. З урахуванням повноважень, передбачених конституціями деяких, насамперед федеративних, держав, визначених міжнародно-правовим статусом, характеризуються і суб'єкти федерацій (Російська Федерація, Німеччина).В основі міжнародної правосуб’єктності націй та народів лежить принцип права націй на самовизначення, закріплений Статутом ООН та Декларацією про принципи міжнародного права 1970 р. У сучасному міжнародному праві поняття “нація” і “народ” розглядаються як тотожні. Слід розуміти, що нація (народ) – це не арифметична сукупність населення якої-небудь території, це історично сформована економічна, політична та духовно-культурна спільнота, що усвідомлює свою єдність. У багатьох випадках нація (народ) характеризується мовною та релігійною єдністю, проте часто такі ознаки можуть бути відсутніми.