- •Поняття і завдання кримінального процесу
- •Історичні форми кримінального процесу.
- •Предмет доказування в кримінальному процесі. Особливості предмету доказування в справах про злочин неповнолітніх.
- •Потерпілий,його права та обов’язки.
- •Захисник,його обов’язки та права.
- •Недоторканість права власності
- •Процесуальна форма і процесуальні гарантії: їх поняття та призначення
- •Принципи безпосередності та усності судового розгляду
- •Принцип забезпечення підозрюваному,обвинуваченому,підсудному права на захист
- •Принцип незалежності і недоторканості суддів і підкорення їх лише закону.
- •Право людини на свободу та особисту недоторканість.
- •13 Міжнародні стандарти прав і свобод людини і громадянина і принципи кримінального процесу України
- •14. Застава як запобіжний захід: поняття,підстави та порядок застосування
- •Стаття 62. Цивільний відповідач
- •19. Принцип змагальності та диспозитивності судового розгляду
- •20. Принцип вільної оцінки доказів
- •21. Стадії кримінального процесу: поняття і коротка характеристика.
- •24. Принципи законності та публічності в кримінальному процесі
- •26. Речові докази,їх види,значення та оцінка
- •Стаття 77. Підстави для відводу прокурора, слідчого
- •2) Участь спеціаліста у досудовому слідстві.
- •32. Поняття та види запобіжних заходів у кримінальному процесі України
- •33. Висновок експерта.Його мета та значення.
- •34. Показання підозрюваного,їх предме,значення й оцінка.
- •35.Показання потерпілого,їх предмет,значення та оцінка.
- •36. Взяття під варту.Підстави та порядок його обрання,зміни і скасування.Строки тримання під вартою.
- •37. Чинність кримінально-процесуального закону в часі,проторі та щодо осіб.
- •38. Показання обвинуваченого,їх предмет,значення і оцінка
- •39. Класифікація доказів та їх джерел
- •40. Процес доказування в кримінальній справі. Обов'язок доказування
- •83. Обвинувальний акт і додатки до нього.
- •§ 3. Процедура судового розгляду
- •§ 2. Межі судового розгляду
- •Глава 7. Процесуальні строки
- •Глава 12. Накладення грошового стягнення
- •Глава 14. Відсторонення від посади
- •Глава 17. Арешт майна
- •Глава 22. Повідомлення про підозру
- •Глава 32. Провадження в суді касаційної інстанції
- •Глава 27. Підготовче провадження
- •Глава 28. Судовий розгляд
- •§ 1. Загальні положення судового розгляду
- •§ 2. Межі судового розгляду
- •§ 3. Процедура судового розгляду
- •Глава 29. Судові рішення
- •Глава 30. Особливі порядки провадження в суді першої інстанції
- •§ 1. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків
- •§ 2. Провадження в суді присяжних
- •Глава 34. Провадження за нововиявленими обставинами
- •Глава 44. Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)
- •Глава 37. Кримінальне провадження щодо окремої категорії осіб
39. Класифікація доказів та їх джерел
В кримінальному процесі всі необхідні обставини встановлюються за допомогою кримінально-процесуальних доказів. Відповідно до ст. 65 КПК України доказами в кримінальній справі є "будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи".
Поняття кримінально-процесуального доказу відрізняється від поняття доказу в логіці: «Доказ — це логічна операція обґрунтування істинності якого-небудь судження за допомогою інших істинних і пов'язаних з ним суджень». Він складається з трьох елементів: 1) тези (судження, істинність якого обґрунтовують у процесі аргументації); 2) аргументів (доводів або підстав доказу — це вихідні теоретичні чи фактичні положення, за допомогою яких обґрунтовують тезу) і 3) демонстрації (це логічний зв'язок між аргументом і тезою). Звичайно, докази в розумінні науки логіки теж широко застосовуються у кримінальному процесі, особливо при обґрунтуванні процесуальних рішень (постанов, вироків, ухвал), але надалі ми будемо мати на увазі саме кримінально-процесуальні (їх ще називають судовими) докази як фактичні дані, відомості про факти, обставини справи. Вони використовуються як аргументи.
Докази як фактичні дані, відомості можуть поділятися на прямі і непрямі, обвинувальні і виправдувальні. Докази і джерела можуть бути первинними та похідними. Підставою для поділу доказів на прямі і непрямі (побічні) є їх відношення до обставини, яка підлягає доказуванню. Прямі докази прямо вказують на цю обставину або ж на її відсутність. Непрямі (побічні) докази, як і прямі, також мають важливе значення, але користуватися ними складніше. Треба, щоб вони були тісно взаємопов'язані, створювали систему доказів, у якій кожний непрямий доказ був би ніби ланкою нерозривного ланцюга. Стосовно підозри, обвинувачення у вчиненні злочину, обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, докази класифікуються на обвинувальні і виправдувальні. Обвинувальні докази вказують на те, що злочин було вчинено і саме даною особою, а також на наявність обтяжуючих відповідальність обставин. Виправдувальні ж докази свідчать, що самої події злочину не було або що дана особа до неї непричетна, або ж що є пом'якшуючи відповідальність обставини. Напр., алібі є прямим виправдувальним доказом. За джерелом одержанні відомостей про факти, характером формування джерела доказів докази і їх джерела бувають первинними і похідними. Первинні докази та їх джерела ще називають першоджерелами. Це, напр., показання свідка-очевидця, оригінал документа. Коли ж свідок дає показання з чужих слів, це - похідний доказ, причому закон вказує, що якщо показання свідка базуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи мають бути допитані. Коли ж джерело повідомлених свідком даних невідоме (свідчення за чутками тощо, вони не можуть бути доказом (ч.3 ст.68 КПК). Це ж стосується показань потерпілих, підозрюваних, обвинувачених. Копія документа є похідним джерелом доказів. Звичайно, при провадженні у кримінальній справі треба намагатися користуватися першоджерелами. Але й похідні докази та джерела доказів можуть бути цінними засобами процесуального пізнання, зокрема при перевірці повноти й правильності першоджерела.
