- •Сімейне право
- •(7) Стаття 6. Дитина. 1. Правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
- •(11) Стаття 26. Особи, які не можуть перебувати у шлюбі між собою
- •Стаття 32. Час реєстрації шлюбу. 1. Шлюб реєструється після спливу 1 місяця від дня подання особами заяви про реєстрацію шлюбу.
- •(15) Стаття 41. Шлюб, який може бути визнаний недійсним за рішенням суду. 1. Шлюб може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований:
- •(17) Стаття 46. Особливі правові наслідки недійсності шлюбу.1. Якщо особа не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, вона має право:
- •Стаття 104. Підстави припинення шлюбу. 1. Шлюб припиняється внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим.
- •Стаття 114. Момент припинення шлюбу у разі його розірвання. 1. У разі розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану шлюб припиняється у день реєстрації розірвання шлюбу.
- •(23) Право користування чужим майном (сервітут). Стаття 405 цк. Право членів сім'ї власника житла на користування цим житлом
- •Стаття 57. Майно, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка
- •Стаття 61. Об'єкти права спільної сумісної власності. 1. Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
- •2. До вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки.
- •(30) Стаття 370. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності
- •Стаття 364. Виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності
- •41. Нешлюбне материнство. Статус матері та дитини.
- •48. Судове визнання батьківства.Ст.130,131,132
- •61. Розмір аліментів на дитину. Історія законодавства.
- •63. Право на аліменти після розірвання шлюбу.
- •64. “Інші особи” як суб’єкти зобов’язання по утриманню.
- •65. Пеня в сімейному праві.
- •66. Заборгованість за аліментами та її погашення.
- •67. Дід, баба та внуки: система сімейних правовідносин між ними.
- •68. Прийомна сім’я.
- •69. Дитячий будинок сімейного типу.
- •70. Усиновлення повнолітньої особи.
- •71. Процедура усиновлення. Історія і сучасність.
- •72. Позбавлення усиновлювача батьківських прав та скасування усиновлення: порівняльний аналіз.
- •73. Повне і неповне усиновлення.
- •74. Таємниця усиновлення: від інших, від дитини. За? Чи проти?
- •75. Згоди на усиновлення.
- •76. Обов’язки батьків по вихованню дитини та правові наслідки його невиконання.
- •77. Позбавлення батьківських прав. Підстави. Процедура.
- •78. Правові наслідки позбавлення батьківських прав.
- •79. Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав.
- •80. Сімейні спори і думка дитини.
73. Повне і неповне усиновлення.
Повне: Усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду. Це значить, що усиновлення: припиняє особисті і майнові права та обов'язки між матір'ю, батьком та дитиною, а також між дитиною та іншими родичами за походженням; одночасно породжує особисті та майнові права і обов'язки між усиновленим та усиновлювачем, а також між усиновленим та родичами усиновлювача. Усиновлювачі одержують правовий статус матері, батька дитини, навіть якщо в актовому записі про народження дитини не будуть записані її батьками. Неповне: З точки зору інтересів баби, діда, брата, сестри за походженням, правові наслідки усиновлення їхнього внука, сестри чи брата не завжди можуть вважатися справедливими. Неповне" усиновлення, що встановлене у частині 3 ст. 232 СК, пов'язане з передумовами: 1) смертю (оголошенням померлим) одного з батьків дитини або визнанням його недієздатним, 2) вступом у повторний шлюб другого з батьків;3) усиновленням дитини другою дружиною (другим чоловіком) батька (матері) дитини. Правовий зв'язок усиновленої дитини може бути збережений лише з найближчими родичами: бабою, дідом, рідними братами та сестрами.
74. Таємниця усиновлення: від інших, від дитини. За? Чи проти?
Ст228. Особи, яким у зв'язку з виконанням службових обов'язків доступна інформація щодо усиновлення (перебування осіб, які бажають усиновити дитину, на обліку, пошук ними дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення, розгляд справи про усиновлення, здійснення нагляду за дотриманням прав усиновленої дитини тощо), а також інші особи, яким став відомий факт усиновлення, зобов'язані не розголошувати її, зокрема і тоді, коли усиновлення для самої дитини не є таємним. Відомості про усиновлення видаються судом лише за згодою усиновлювача, крім випадків, коли такі відомості потрібні правоохоронним органам, суду у зв'язку з цивільною справою чи кримінальним провадженням. Особи, які розголосили таємницю усиновлення, несуть відповідальність, встановлену законом. Таємниця усиновлення забезпечується також відповідно до статей: Право усиновлювача бути записаним матір'ю, батьком дитини, Право усиновлювача на зміну відомостей про місце народження та дату народження дитини, Зміна прізвища, імені та по батькові особи, яка усиновлена.
75. Згоди на усиновлення.
Згода батьків на усиновлення дитини:Усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків. Згода батьків на усиновлення дитини має бути безумовною. Угода про надання усиновлювачем плати за згоду на усиновлення дитини батькам, опікунам чи іншим особам, з якими вона проживає, є нікчемною.Згода батьків на усиновлення може бути дана ними лише після досягнення дитиною двомісячного віку. Якщо мати чи батько дитини є неповнолітніми, крім їхньої згоди на усиновлення потрібна згода їхніх батьків. Письмова згода батьків на усиновлення засвідчується нотаріусом. Ст 218. Згода дитини на усиновлення Для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Згода дитини на її усиновлення дається у формі, яка відповідає її вікові та стану здоров'я. Дитина має бути проінформована про правові наслідки усиновлення. Усиновлення провадиться без згоди дитини, якщо вона у зв'язку з віком або станом здоров'я не усвідомлює факту усиновлення. Ст 219. Усиновлення дитини без згоди батьків, якщо вони: невідомі;визнані безвісно відсутніми; визнані недієздатними;позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка усиновлюється; протягом двох місяців після народження дитини не забрали її на виховання до себе в сім'ю та запис про них у Книзі реєстрації Ст 221. На усиновлення дитини, над якою встановлено опіку або піклування, а також на усиновлення дитини, над батьками якої встановлено опіку або піклування, потрібна письмова згода опікуна або піклувальника, незалежно від згоди батьків.Якщо опікун або піклувальник не дав згоди на усиновлення дитини, така згода може бути дана органом опіки та піклування.Ст 222. На усиновлення дитини, яка не має батьків і перебуває у закладі охорони здоров'я або навчальному закладі, потрібна письмова згода цього закладу.