- •Лекція 3 основні класи неорганічних сполук. Оксиди. Гідрати оксидів
- •3.1 Основні класи неорганічних сполук
- •3.2 Ступінь окиснення елементів
- •3.3 Оксиди
- •3.3.1 Структурні формули оксидів
- •3.3.2 Класифікація оксидів
- •3.3.3 Основні оксиди
- •3.3.4 Кислотні оксиди
- •3.3.5 Амфотерні оксиди
- •3.3.6 Номенклатура оксидів
- •3.3.7 Хімічні властивості оксидів
- •3.3.8 Одержання оксидів
- •3.4 Основи
- •3.4.1 Структурні формули основ
- •3.4.2 Номенклатура основ
- •3.4.3 Властивості основ
- •3.4.4 Одержання основ
- •3.5 Кислоти
- •3.5.1 Безкисневі кислоти
- •3.5.2 Кисневмісні кислоти
- •M ExOy∙nH2o
- •3.5.3 Структурні формули кислот
- •3.5.4 Основність кислот
- •3.5.5 Назви кисневмісних кислот
- •3.5.6 Мета- та ортокислоти
- •3.5.7 Властивості кислот
- •3.5.8 Одержання кислот
- •3.6 Амфотерні гідроксиди
- •3.6.1 Одержання, хімічні формули та номенклатура амфотерних гідроксидів
- •3.6.2 Властивості амфотерних гідроксидів
- •Контрольні питання
- •Лекція 4 основні класи неорганічних сполук. Солі. Кислотно-основні взаємодії
- •4.1.1 Середні солі
- •4.1.2 Структурні формули середніх солей
- •4.1.3 Номенклатура середніх солей
- •4.1.4 Властивості середніх солей
- •4.1.5 Одержання середніх солей
- •4.1.6 Кислі солі
- •4.1.7 Структурні формули кислих солей
- •4.1.8 Номенклатура кислих солей
- •4.1.9 Властивості кислих солей
- •4.1.10 Одержання кислих солей
- •4.1.11 Основні солі
- •4.1.12 Структурні формули основних солей
- •4.1.13 Номенклатура основних солей
- •4.1.14 Властивості основних солей
- •4.1.15 Одержання основних солей
- •4.2 Кислотно-основні взаємодії
- •Контрольні питання
3.5.6 Мета- та ортокислоти
Для двох кислот того ж ангідриду, які відрізняються вмістом води, назви утворюють так: до назви аніону кислоти з меншим вмістом води додається префікс „мета“, з більшим вмістом води – префікс „орто“.
Наприклад:
HPO3 – метафосфатна кислота,
H3PO4 – ортофосфатна кислота,
HBO2 – метаборатна кислота,
H3BO3 – ортоборатна кислота.
Cтупінь окиснення кислотоутворюючого елемента в мета- та ортокислотах однаковий (вони походять від одного ангідриду).
Для того, щоб вивести формулу метакислоти з формули ортокслоти в більшості випадків потрібно від останньої відняти молекулу води
H3PO4 – H2O = HPO3
І, навпаки, щоб вивести формулу ортокиcлоти з формули метакислоти до останньої необхідно додати молекулу води
HBO2 + H2O = H3BO3
Метакислота
завжди одноосновна для елементів у
непарному ступені окиснення (наприклад,
,
)
та
двоосновна для елементів у парному
ступені окиснення (наприклад,
,
).
Основність ортокислоти звичайно більша
за основність метакислоти на дві одиниці,
наприклад:
HBO2 H3BO3
HPO3 H3PO4
H2SiO3 H4SiO4
3.5.7 Властивості кислот
Деякі кислоти за звичайних умов є рідинами (наприклад, H2SO4, HNO3), інші – твердими речовинами (наприклад, H3BO3, H2SiO3, H3PO4). Багато кислот, наприклад, Н2CО3, H2SО3, НМnО4 існують тільки у водних розчинах і у вільному стані їх одержати не вдається.
Водні розчини кислот кислі на смак, змінюють колір деяких індикаторів (наприклад, лакмус у кислому розчині приймає червоне забарвлення, метилоранж – червоне).
За ступенем дисоціації кислоти можна умовно поділити на сильні (наприклад, HClO4, HCl, HNO3, H2SO4, H2SeO4), середньої сили (наприклад, H3PO4, HF) та слабкі (наприклад, H2CO3, HClO, H2S). Кислоти дисоціюють на Гідроген-йони та кислотний залишок, наприклад:
HCl → H+ + Cl–
HNO3 → H+ + NO3–
Багатоосновні кислоти дисоціюють ступінчато, наприклад:
H2SO4 ↔ H+ + HSO4 –
HSO4 – ↔ H+ + SO4 2–
Дисоціація легше відбувається за першим ступенем.
Найбільш загальною хімічною властивістю кислот є їх здатність взаємодіяти з речовинами основного характеру (основними оксидами, основами) та амфотерного характеру, з утворенням солей.
Наприклад:
H2SO4 + FeO = FeSO4 + H2O
H2SO3 + 2KOH = K2SO3 + 2H2O
2HNO3 + ZnO = Zn(NO3)2 + H2O
3HCl + Al(OH)3 = AlCl3 + 3H2O
Кислоти не здатні вступати в реакції солеутворення з речовинами кислотної природи (кислотами і кислотними оксидами).
3.5.8 Одержання кислот
Найбільш загальними методами одержання кислот є:
1 Безпосередня взаємодія ангідриду з водою:
SO3 + H2O = H2SO4
N2O5 + H2O = 2HNO3
2 Витіснення більш леткої кислоти з солі менш леткою:
2NaNO3 + H2SO4 = Na2SO4 + 2HNO3
3 Витіснення більш слабшої кислоти сильнішою кислотою з розчину її солі:
FeS + 2HCl = FeCl2 + H2S
Na2SO3 + H2SO4 = Na2SO4 + H2SO3
Ca3(PO4)2 + 3H2SO4 = 3CaSO4 + 2H3PO4
4 Реакції подвійного обміну в розчині солі з кислотою, якщо один з продуктів реакції (кислота або сіль) випадає в осад:
AgNO3 + HCl = AgCl ↓+ HNO3
K2SiO3 + H2SO4 = K2SO4 + H2SiO3 ↓
5 Окиснення деяких неметалів кислотами – сильними окисниками:
3P + 5HNO3 + 2H2O = 3H3PO4 + 5NO
6 Перетворення однієї кислоти в іншу (звичайно при нагріванні):
H3BO3
HBO2
+ H2O
2H3PO4 H4P2O7 + H2O
