Завдання для самопідготовки

Завдання

Вказівки до завдання

1. Пятичленні гетероцикли з одним гетероатомом.

1.1. Яке біологічне значення мають піррол, фуран, тіофен? Чи є вони ароматичними сполуками.

1.2. Напишіть формулами схему перетворення триптофану на індол в товстому кишечнику.

1.3. Напишіть формулами схему знешкодження токсичного індолу до індикану в печінці..

1.4. Запишіть реакцію декарбоксилювання триптофану та поясніть, яке біологічне значення має продукт реакції.

2. Азоли.

2.1. Які лікарські препарати були одержані на основі піразолу? запишіть схеми таких реакцій.

2.2. До складу якої амінокислоти входить імідазольний гетероцикл? Напишіть її формулу.

2.3. Запишіть рівняння реакції декарбоксилювання гістидину та поясніть біологічну роль продукту реакції.

3. Азини. Піридин та його похідні.

3.1. В які реакції (за напрямком та механізмом) вступає піридин? Напишіть рівняння таких реакцій.

3.2. Напишіть структурні формули нікотинової кислоти, нікотинаміду (вітаміну РР), піридоксолу, піридоксалю, піридоксаміну.

4. Діазини. Піримідин та його похідні.

1. Які амінопохідні піримідину ви знаєте? Напишіть формули цих сполук в лактимній та лактамній формі.

2. Чому урацил, цитозин та тимін в лактамній формі більш стійкі?

3. Напишіть таутомерні форми барбітурової кислоти. Яке значення має ця гетероциклічна сполука?

5. Пурин та його похідні. Аміно- та гідроксипурини.

5.1. Продуктом конденсації яких гетероциклів є пурин? Напишіть його формулу та пронумеруйте атоми в циклі.

5.2. Напишіть формули аденіну та гуаніну. В складі яких нуклеїнових кислот вони містяться? І в якій таутомерній формі?

5.3. Напишіть формулами ланцюжок перетворень:

гіпоксантин  ксантин  сечова кислота.

В яких таутомерних формах вони існують?

6. Азотисті основи, нуклеозиди, нуклеотиди.

6.1. Напишіть будову нуклеозиду тимідину. Яка таутомерна форма тиміну входить до його складу?

6.2. Наведіть структуру АМФ. Які типи звязків існують між компонентами цього нуклеотиду?

6.3. Як мононуклеотиди зєднуються між собою в полінуклеотидний ланцюг? Напишіть динуклеотид (фрагмент ДНК).

6.4. Покажіть за допомогою структурних формул утворення водневих звязків між комплементарними азотистими основами.

6.5. Яка з двох комплементарних пар (У-А чи Т-А) входить до складу ДНК?

7. Похідні нуклеотидів.

7.1. Наведіть структуру 3, 5-ц-АМФ. Яку біологічну роль він відіграє?

7.2. Напишіть структуру НАД⁺. Який тип хімічних реакцій каталізує цей кофермент? Напишіть схему відповідної реакції за його участю.

7.3. Будова АТФ. Назвіть всі типи звязків в його структурі.

8. Структурна організація нуклеїнових кислот.

8.1. Напишіть структуру ділянки ДНК з послідовністю нуклеотидів А-Т-Ц.

8.2. Напишіть структуру триплету Г-Ц-А в складі і-РНК, який кодує включення в білкову молекулу амінокислоти аланін.

8.3. Які хімічні звязки формують первинну структуру РНК та ДНК?

8.4. Покажіть утворення звязків, що формують вторинну структуру ДНК з урахуванням комплементарності азотистих основ.

8.5. Заповніть схему відмінностей у будові ДНК та РНК:

Структура РНК ДНК

- первинна

а) азотисті основи: … …

б) пентози: … …

- вторинна: … …

Локалізація: … …

Функції: … …

№

Назва експерименту

Рівняння реакції

Умови

Спостере-

ження

Висновок

1

2

3

4

5

6

1.

Взаємодія антипірину та амідопірину з FeCl₃.

Принцип метода: Антипірин в енольній формі утворює з хлоридом заліза (ІІІ) комплексну сполуку оранжево-червоного кольору. Амідопірин не має енольної форми, при взаємодії з хлоридом заліза (ІІІ) окиснюється з утворенням малостійких сполук фіолетового кольору.

Хід роботи: В дві пробірки вміщуємо по 10 краплин антипірину та амідопірину (в різні пробірки). Додаємо по 1 краплині FeCl₃ та спостерігаємо за змінами забарвлення.

2.

Взаємодія антипірину та амідопірину з азотистою кислотою.

Принцип метода: При взаємодії кетоформи антипірину з азотистою кислотою утворюється нітрозоантипірин зеленого кольору. Амідопірин під дією азотистої кислоти окиснюється з утворенням нестійких сполук фіолетового кольору.

Хід роботи: В дві пробірки вміщуємо по 10 краплин антипірину та амідопірину (окремо). Додаємо по 1 краплині розчину нітриту натрія, по 1 краплині сірчаної кислоти та спостерігаємо за змінами забарвлення.

3.

Довести наявність пуринових основ в гідролізаті нуклеїнових кислот.

Принцип метода: Азотисті основи пуринового ряду при взаємодії з нітратом срібла утворюють осад жовто-бурого кольору.

Хід роботи: В пробірку вміщуємо 10 краплин гідролізату нуклеопротеїну, додаємо 2 краплини аміачного розчину нітрату срібла та спостерігаємо за змінами.

4.

Виявити пентози в гідролізаті нуклеїнових кислот.

Принцип метода: Пентози за альдегідною групою окиснюються реактивом Фелінга, відновлюючи іони міді (ІІ) до оксиду міді (І) цегляно-червоного кольору при нагріванні.

Хід роботи: В пробірку вміщуємо 10 краплин гідролізату нуклеопротеїнів. Додаємо 4 краплини реактива Фелінга та нагріваємо. Спостерігаємо за змінами.

5.

Доказ наявності фосфорної кислоти в гідролізаті нуклеїнових кислот.

Принцип метода: Якісною реакцією на виявлення фосфорної кислоти є її взаємодія з молібдатом амонію при нагріванні з утворенням сполук жовтого кольору.

Хід роботи: В пробірку вміщуємо 10 краплин гідпрлізату нуклеопротеїну, додаємо 4 краплини молібдату амонію та нагріваємо до кипіння.