Мозок та психіка Особливості будови мозку і психіка.

Центральна нервова система складається зі спинного мозку та головного мозку, в яких розташовані нервові клітини, або нейрони.

Периферійна нервова система складається зі спинномозкових і черепно - мозкових нервів.

Середня вага головного мозку - 1360 г.

Вага мозку (за нормою) знаходиться в межах від 1100 г до 3000 г.

У жінок в середньому мозок на 100 г легший.

Великі півкулі головного мозку є вищим відділом нервової системи і досягли найбільшого розвитку в людей.

На відміну від тварин, у яких нейрони, що виконують певну функцію (наприклад, аналіз слухових подразників), розташовані по всій корі головного мозку,

у людини вони локалізовані, функція їх обмежена і чітко визначена.

Так, аналіз і синтез зорових подразників відбувається у потиличній області кори головного мозку, слухових - у скроневій і т.п.

Кора великих півкуль за характером будови, розташуванням нейронів та функціями поділяється на 52 поля (за Бродманом).

Детальніше розглянемо особливості нервової системи людини.

3.Психіка і мозок

Психіка є властивістю(функцією) високоорганізованої матерії, що спрямована на відображення об'єктивної дійсності. У людини цю функцію виконує мозок.

Мозкові притаманні багато функцій. Він виконує безліч дій, які ще менше залежать від нашої активної свідомості.

Звідси мозок - це орган, спеціально пристосований для того, щоб допомагати окремим особам у здійсненні головних життєвих актів.

Мозок складається з добре розрізнювальних різноманітних відділів. Усередині цих відділів є чимало вільних меж між підвідділами.

Психічна діяльність організму здійснюється за допомогою спеціальних фізіологічних механізмів, що, об'єднуючись у певні структури, забезпечують сприймання і перероблення інформації, прийняття рішень і їх виконання, активізують поведінку. Ці механізми сформувалися в процесі еволюції живої матерії від примітивних одноклітинних організмів, що мали дуже обмежені відображальні можливості, до вищих тварин, у яких уже були спеціалізовані клітини, пристосовані для відображення сигналів лише певної модальності. Такі клітини називають рецепторами. Інші клітини, орієнтовані на виконання рухів і секрецію різних залоз, отримали назву ефекторів. Керування обома видами клітин здійснює спеціалізований орган — центральна нервова система, що діє як цілісність.

Будова нервової системи.

У всіх хребетних нервова система має однакову будову, її основними елементами є

нейрони — нервові клітини, що проводять збудження.

Нейрон складається з тіла клітини, коротких відростків — дендритів, що приймають збудження, і аксона — довгого відростка, який передає збудження іншим клітинам (рис. 1)

Місце з'єднання аксона з дендритами чи тілом іншої клітини називається синапсом. Він є своєрідним бар'єром, який повинно подолати збудження.

Частина нейронів проводить збудження від рецепторів до центральної нервової системи, інші — від центральної нервової системи до ефекторів. Однак більшість нейронів забезпечує зв'язок між різними ділянками цетральної нервової системи, яка складається з головного мозку і спинного мозку (у яких розташовані нервові клітини).

Мозок міститься всередині черепа і є складовою центральної нервової системи (ЦНС). Другою такою складовою є спинний мозок, знаходиться всередині хребетного стовпа. Нерви входять до ЦНС і виходять із неї. Якщо ці нерви лежать поза черепом або хребтом, вони стають складовою периферичної нервової системи.

Деякі компоненти периферичної нервової системи мають досить віддалені зв'язки з центральною нервовою системою. Багато вчених навіть вважають, що вони можуть функціонувати за досить обмеженого контролю з боку ЦНС.

Ці компоненти, які, вочевидь, працюють самостійно, складають автономну, або вегетативну, нервову систему.