- •Матеріали підготовки до пракичних занять з біонеорганічної хіміії для студентів відділення “Сестринська справа” Теоретичний матеріал до практичної роботи№ 1
- •1. Біогенні елементи. Макро- і мікро- та ультрамікроелементи.
- •2. Властивості та біологічна роль деяких s-елементів (калій -к, натрій- Na)
- •Дайте відповідь на питання:
- •Теоретичний матеріал до практичної роботи №2
- •Органогенні елементи, властивості та біологічна роль.
- •Лікарські засоби, що містять елементи органогени
- •Інші біологічно важливі р – елементи.
- •Контрольні питання
- •Теоретичний матеріал до практичної роботи № 3 Тема: Властивості та біологічна роль деяких d-елементів.
- •Контрольні питання
- •Теоретичний матеріал до практичної роботи № 4 Тема: «Комплексні сполуки»
- •2. Номенклатура комплексних сполук. Класифікація та ізомерія комплексних сполук.
- •3. Поведінка комплексних сполук у розчинах.
- •4. Використання комплексних сполук у медицині.
- •Приклади виконання типових завдань
- •Контрольні питання.
- •Ступінь окиснення елементів
- •Поняття про окисно-відновні реакції
- •Складання рівнянь окисно-відновних реакцій
- •Метод електронного балансу
- •Окремі випадки складання рівнянь окисно-відновних реакцій
- •Складні окисно-відновні реакції
- •Іонно-електронний метод
- •Теоретичний матеріал до практичної роботи № 6 Тема: Розчини. Величини, що характеризують кількісний склад розчинів.
- •Нерозчинена речовина ↔ Речовина у розчині
- •Концентрація розчина – це кількість розчиненої речовини в певній кількості розчину або розчинника.
- •Формули перерахунку концентрацій:
- •Теоретичний матеріал до практичної роботи № 7 Тема: Електролітична дисоціація.
- •Йонні реакції обміну в розчинах електролітів
- •Йонний добуток води, рН розчинів
- •Теоретичний матеріал до практичної роботи № 8,9
- •Типи солей
- •2. Гідроліз солей, утворених сильною основою і слабкою кислотою
- •3. Гідроліз солей, утворених слабкими основами і сильними
- •4. Гідроліз солей, утворених слабкими кислотами і слабкими
- •Теоретичний матеріал до практичної роботи № 8,9
- •3. Буферна дія.
- •4. Буферна ємність.
- •Додаток д
4. Буферна ємність.
Кількісною мірою стійкості буферних систем підтримувати стале значення рН є величина буферна ємність. Буферною ємністю називають кількість моль-еквівалентів сильної кислоти, яку необхідно долити до одного дециметра кубічного буферного розчину, щоб змінити його рН на одиницю.
В=C·V/∆pH·Vбуф,
де В – буферна ємність, С – концентрація кислоти або основи, V – об'єм даного електроліту, Vбуф – об'єм буферного розчину, ∆pH – зміна рН.
Буферна ємність залежить від:
1. Концентрації компонентів
2. Співвідношення компонентів
Найбільшу буферну ємність мають розчини з однаковою концентрацією компонентів буферної суміші.
Вк – буферна ємність за кислотою;
Вл – буферна ємність за лугом;
ΔрН – зміна рН буферної системи при додаванні кислоти (лугу)
Контрольні питання:
1. Наведіть приклади буферних розчинів утворених слабкою кислотою і її сіллю.
2. Наведіть приклади буферних розчинів утворених слабкою основою і її сіллю.
3. Наведіть приклади буферних розчинів утворених солями багатоосновних кислот.
4. Напишіть рівняння реакції дії на гідрокарбонатний буферний розчин кислоти, лугу.
5. Напишіть рівняння реакції дії на фосфатний буферний розчин кислоти, лугу.
6. Напишіть рівняння реакції дії на ацетатний буферний розчин лугу, кислоти.
7. Напишіть рівняння реакції дії на білковий буферний розчин кислоти, лугу.
8. Як розрахувати рН кислотного буферного розчину?
9. Як розрахувати рН основного буферного розчину?
10. Що таке буферний розчин? Фактори від яких залежить рН буферного розчину.
11.Як розрахувати рН буферного розчину?
Додаток д
Катіони |
Аніони |
|
||||||||||||||
H+ |
NH4+ |
Na+, K+ |
Ag+ |
Ba2+ |
Ca2+- |
Mg2+ |
Zn2+ |
Cu2+ |
Pb2+ |
Fe2+ |
Fe3+ |
Co2+, Ni2+ |
Al3+ |
Cr3+ |
||
|
- |
P |
P |
- |
P |
М |
М |
Н |
H |
Н |
Н |
Н |
H |
Н |
Н |
|
|
Р |
Р |
P |
P |
М |
М |
М |
Р |
Р |
М |
М |
Н |
Р |
М |
Р |
|
|
Р |
Р |
Р |
Н |
Р |
Р |
Р |
Р |
Р |
М |
Р |
Р |
Р |
Р |
Р |
|
|
Р |
Р |
Р |
Н |
Р |
Р |
Р |
Р |
Р |
М |
Р |
Р |
Р |
Р |
Р |
|
|
Р |
Р |
Р |
Н |
Р |
Р |
Р |
Р |
- |
М |
Р |
- |
Р |
Р |
Р |
|
|
Р |
- |
Р |
Н |
Р |
# |
# |
Н |
Н |
Н |
Н |
# |
Н |
# |
# |
|
|
Р |
Р |
P |
Н |
М |
М |
Р |
Р |
- |
М |
М |
- |
М |
- |
- |
|
|
Р |
Р |
Р |
М |
Н |
М |
Р |
Р |
Р |
М |
Р |
Р |
Р |
Р |
Р |
|
|
Р |
Р |
Р |
Р |
Р |
Р |
Р |
Р |
Р |
Р |
Р |
Р |
Р |
Р |
Р |
|
|
Р |
Р |
Р |
Н |
Н |
Н |
М |
Н |
# |
Н |
Н |
Н |
Н |
Н |
Н |
|
|
Р |
Р |
Р |
М |
Н |
Н |
М |
Н |
# |
Н |
Н |
- |
М |
- |
- |
|
|
Р |
Р |
Р |
Р |
Р |
Р |
Р |
Р |
Р |
Р |
Р |
- |
Р |
Р |
Р |
|
Умовні позначення: «Р» - розчинна речовина (розчинність понад 1 г речовини у 100г води); «М» - малорозчинна речовина (розчинність від 0,001 г до 1г у 100 г води); «Н» - нерозчинна речовина (розчинність менше 0,001 г у 100 г води); «-» - речовина не існує; «#» - речовина реагує з водою |
|
|||||||||||||||
Таблиця розчинності основ, кислот, солей у воді
