- •Матеріали підготовки до пракичних занять з біонеорганічної хіміії для студентів відділення “Сестринська справа” Теоретичний матеріал до практичної роботи№ 1
- •1. Біогенні елементи. Макро- і мікро- та ультрамікроелементи.
- •2. Властивості та біологічна роль деяких s-елементів (калій -к, натрій- Na)
- •Дайте відповідь на питання:
- •Теоретичний матеріал до практичної роботи №2
- •Органогенні елементи, властивості та біологічна роль.
- •Лікарські засоби, що містять елементи органогени
- •Інші біологічно важливі р – елементи.
- •Контрольні питання
- •Теоретичний матеріал до практичної роботи № 3 Тема: Властивості та біологічна роль деяких d-елементів.
- •Контрольні питання
- •Теоретичний матеріал до практичної роботи № 4 Тема: «Комплексні сполуки»
- •2. Номенклатура комплексних сполук. Класифікація та ізомерія комплексних сполук.
- •3. Поведінка комплексних сполук у розчинах.
- •4. Використання комплексних сполук у медицині.
- •Приклади виконання типових завдань
- •Контрольні питання.
- •Ступінь окиснення елементів
- •Поняття про окисно-відновні реакції
- •Складання рівнянь окисно-відновних реакцій
- •Метод електронного балансу
- •Окремі випадки складання рівнянь окисно-відновних реакцій
- •Складні окисно-відновні реакції
- •Іонно-електронний метод
- •Теоретичний матеріал до практичної роботи № 6 Тема: Розчини. Величини, що характеризують кількісний склад розчинів.
- •Нерозчинена речовина ↔ Речовина у розчині
- •Концентрація розчина – це кількість розчиненої речовини в певній кількості розчину або розчинника.
- •Формули перерахунку концентрацій:
- •Теоретичний матеріал до практичної роботи № 7 Тема: Електролітична дисоціація.
- •Йонні реакції обміну в розчинах електролітів
- •Йонний добуток води, рН розчинів
- •Теоретичний матеріал до практичної роботи № 8,9
- •Типи солей
- •2. Гідроліз солей, утворених сильною основою і слабкою кислотою
- •3. Гідроліз солей, утворених слабкими основами і сильними
- •4. Гідроліз солей, утворених слабкими кислотами і слабкими
- •Теоретичний матеріал до практичної роботи № 8,9
- •3. Буферна дія.
- •4. Буферна ємність.
- •Додаток д
3. Буферна дія.
Механізм буферної дії ацетатного буферного розчину на основі теорії електролітичної дисоціації. За рахунок часткової дисоціації кислоти та повної дисоціації солі в розчині будуть знаходитись одночасно іони СН3СОО-, Н+, Na+:
CH3COONa → CH3COO- + Na+
CH3COOH →CH3COO- + H+
Якщо до нього добавити сильної кислоти, то іони Гідрогену реагуватимуть з аніонами солі, утворюючи слабку ацетатну кислоту:
CH3COO- + H+ → CH3COOH (рКа = 4,75)
Сильна кислота заміняється еквівалентною кількістю слабкої кислоти і рівновага зміщується вліво. При добавлянні лугу до буферного розчину гідроксид-іони взаємодіятимуть з іонами Н+ ацетатної кислоти з утворенням молекул води:
CH3COOH + ОН- →CH3COO- + H2О
Вплив розведення на рН буферних систем.
Буферні розчини часто доводиться розбавляти водою, особливо у біохімічних дослідженнях при вимірюванні рН малих об'ємів біорідин, зокрема крові.
З рівняння
[H+] =Ka ∙Скислоти/Ссолі =Ка ∙0,1/0,1 =Ка ∙0,01/0,01 видно, що при розбавлянні розчину концентрації обох компонентів зменшуються однаковою мірою, тому їх співвідношення залишається сталим.
Проте незначні зміни рН середовища все-таки відбуваються, що пояснюють впливом розбавляння на ступінь дисоціації слабкої кислоти та на ступінь гідролізу.
Отже здатність буферних розчинів зберігати сталим значення рН при розбавлянні або при додаванні кислот є обмеженим.
Ацетатний буфер (діапазон рН 3,75 – 5,6)
Наприклад, концентрація кислоти та солі однакова.
CH3COONa → CH3COO- + Na+
CH3COOH →CH3COO- + H+
Ka=[CH3COO-] [H+]/[CH3COOH] звідси
[H+]=Ka[CH3COOH]/[CH3COO-],
тобто [H+]=Ka Скислоти/Ссолі,
тоді рН=рКа - lg Скислоти/Ссолі
Приклад: обчислити концентрацію іонів Гідрогену і рН буферного розчину, враховуючи, що в ньому Скислоти = Ссолі = 0,1 моль/л, а Ка(СН3СООН)= 1,75 ∙10-5
[H+] = 1,75*10-5 * 0,1/0,1= 1,75*10-5 моль/л
рН = -lg[H+] = -lg1.75*10-5 = 4.75
Рівняння Гендерсона-Гассельбаха
Рівняння Гендерсона-Гассельбаха дозволяє сформулювати ряд важливих висновків:
1. рН буферних розчинів залежить від негативної дії логарифма константи дисоціації слабкої кислоти р К а чи підстави р К в і від відношення концентрацій компонентів КО-пари, але практично не залежить від розбавлення розчину водою.
Слід зазначити, що сталість рН добре виконується при малих концентраціях буферних розчинів. При концентраціях компонентів вище 0, 1 моль / л необхідно враховувати коефіцієнти активності іонів системи.
2. Значення р К а будь-якої кислоти і р К в будь-якого небезпідставно можна обчислити за вимірюваним рН розчину, якщо відомі молярні концентрації компонентів.
Крім того, рівняння Гендерсона-Гассельбаха дозволяє розрахувати рН буферного розчину, якщо відомі значення р К а і молярні концентрації компонентів.
3. Рівняння Гендерсона-Гассельбаха можна використовувати і для того, щоб дізнатися, в якому співвідношенні потрібно узятий компоненти буферної суміші, щоб приготувати розчин з заданим значенням рН.
Механізми буферних систем:
1. Амонійний
NH3∙H2O↔NH4+ + OH-
NH4Cl→NH4+ + Cl-
a) HCl→H+ + Cl-
NH3∙H2O+HCl=NH4Cl+H2O
NH3∙H2O+H+=NH4++H2O
b) NaOH→Na++OH-
NH4Cl + NaOH=NH3∙H2O+NaCl
NH4+ +OH-=NH3∙H2O
2. Гідрокарбонати
CO2∙H2O↔H+ + HCO3-
NaHCO3→Na++HCO3-
a) HCl→ H+ + Cl-
NaHCO3+HCl=NaCl+CO2+ H2O
HCO3-+H+=CO2+ H2O
b) NaOH→ Na++OH-
CO2∙H2O+NaOH=NaHCO3+H2O
CO2∙H2O+OH-=HCO3-+H2O
3. Фосфатний
NaH2PO4→Na++ H2PO4-
Na2HPO4→2Na++ HPO42-
a) HCl→ H+ + Cl-
Na2HPO4+HCl→ NaH2PO4 +NaCl
HPO42-+H+= H2PO4-
b) NaOH→ Na++OH-
NaH2PO4+NaOH= Na2HPO4+H2O
H2PO4-+OH-= HPO42+H2O
4. Ацетатний
CH3COOH↔ CH3COO- +H+
CH3COONa→ CH3COO- +Na
a) HCl→ H+ + Cl-
CH3COONa+HCl= CH3COOH+NaCl
CH3COO- +H+= CH3COOH
b) NaOH→ Na++OH-
CH3COOH+NaOH= CH3COONa+H2O
CH3COOH+OH-= CH3COO-+ H2O
