- •Матеріали підготовки до пракичних занять з біонеорганічної хіміії для студентів відділення “Сестринська справа” Теоретичний матеріал до практичної роботи№ 1
- •1. Біогенні елементи. Макро- і мікро- та ультрамікроелементи.
- •2. Властивості та біологічна роль деяких s-елементів (калій -к, натрій- Na)
- •Дайте відповідь на питання:
- •Теоретичний матеріал до практичної роботи №2
- •Органогенні елементи, властивості та біологічна роль.
- •Лікарські засоби, що містять елементи органогени
- •Інші біологічно важливі р – елементи.
- •Контрольні питання
- •Теоретичний матеріал до практичної роботи № 3 Тема: Властивості та біологічна роль деяких d-елементів.
- •Контрольні питання
- •Теоретичний матеріал до практичної роботи № 4 Тема: «Комплексні сполуки»
- •2. Номенклатура комплексних сполук. Класифікація та ізомерія комплексних сполук.
- •3. Поведінка комплексних сполук у розчинах.
- •4. Використання комплексних сполук у медицині.
- •Приклади виконання типових завдань
- •Контрольні питання.
- •Ступінь окиснення елементів
- •Поняття про окисно-відновні реакції
- •Складання рівнянь окисно-відновних реакцій
- •Метод електронного балансу
- •Окремі випадки складання рівнянь окисно-відновних реакцій
- •Складні окисно-відновні реакції
- •Іонно-електронний метод
- •Теоретичний матеріал до практичної роботи № 6 Тема: Розчини. Величини, що характеризують кількісний склад розчинів.
- •Нерозчинена речовина ↔ Речовина у розчині
- •Концентрація розчина – це кількість розчиненої речовини в певній кількості розчину або розчинника.
- •Формули перерахунку концентрацій:
- •Теоретичний матеріал до практичної роботи № 7 Тема: Електролітична дисоціація.
- •Йонні реакції обміну в розчинах електролітів
- •Йонний добуток води, рН розчинів
- •Теоретичний матеріал до практичної роботи № 8,9
- •Типи солей
- •2. Гідроліз солей, утворених сильною основою і слабкою кислотою
- •3. Гідроліз солей, утворених слабкими основами і сильними
- •4. Гідроліз солей, утворених слабкими кислотами і слабкими
- •Теоретичний матеріал до практичної роботи № 8,9
- •3. Буферна дія.
- •4. Буферна ємність.
- •Додаток д
Окремі випадки складання рівнянь окисно-відновних реакцій
Описаний вище приклад належить до типу міжмолекулярних реакцій, у яких окисник, відновник і середовище являють собою різні речовини. Серед подібного типу реакцій трапляються такі, де окисник або відновник одночасно являють собою середовище. Наприклад, візьмемо реакцію взаємодії калій перманґанату з концентрованою хлоридною кислотою:
KMnO4+HCl→ MnCl2+Cl2+KCl + H2O
Оскільки НСІ є одночасно і відновником, і середовищем, у якому
Відбувається процес, то у рівнянні реакції доцільно формулу хлоридної
кислоти записати двічі, а саме:
+7 -1 +2 -1 0 -1
KMnO4+HCL + НСL→ MnCL2+CL2+KCl + H2O
+7 +2
M n +5e =Mn 5 2 – відновлення, окиснення KMnO4
10
2CL -2e =CL2 2 5 – окиснення, відновлення НСІ
+7 -1 +2 0
2Mn + 10CL = 2Mn + 5CL2
За числом атомівКалію у КМnО4знаходять число молекул КСІ (2), а за
числом атомів Хлору (6) у правійчастині, що не змінилиступеняокиснення,
коефіцієнт перед НСІ-середовищем (6), тобто
2KMnO4+10HCL + 6НСL→ 2MnCL2+5CL2+2KCl + H2O
Визначають число молекул води (8) й остаточно записують таке рівняння:
2KMnO4+16HCL→2MnCL2+5CL2+2KCl + 8H2O
До внутрішньо молекулярних реакцій належать такі, у яких змінюються ступені окиснення атомів водній і тій самій молекулі. Наприклад, це реакції
термічного розкладу:
+5 -1 0
2KCLO3 = 2KCL +3O2
-2 0
2 O - 4e =O2 4 3 - окиснення, відновник
+5 +1 12
CL + 6e = CL 6 2 – відновлення, окисник
+5 0 -1
6O-2 + 2CL = 3 O2+ 2CL
У реакціях диспропорціювання (самоокиснення – самовідновлення)
відбувається збільшення й зменшення ступеня окиснення одного й того самого елемента, а саме:
+3 +5 +2
3HNO2 = HNO3 +2NO + H2O
+3 +5
N – 2e = N 2 1 – окиснення, відновник HNO2
+3 +2 2
N + 1e = N 1 2 – відновлення, окисник HNO2
+3 +5 +2
3N = N+ 2N
Складні окисно-відновні реакції
Трапляються особливі випадки добору коефіцієнтів у рівняннях окисно-відновнихреакцій, коли ступінь окиснення змінюють не два, як у багатьох випадках, а три елементи. У цьому разі дотримуються такої послідовності дій:
1. Визначають ступені окиснення елементів, що входять до складу сполук вобох частинах рівняння окисно-відновної реакції, та виділяють елементи,ступені окиснення яких змінюються, тобто
+3 -2 +1 +5 -2 +1 -2 +1 +5 -2 +1 +6 -2 +2 -2
As2 S3+ HNO3+ H2 O = H3AsO4+ H2 SO4+ NO
2. Складають рівняння напівреакцій окиснення й відновлення, а саме:
+3 +5
2As– 4 е = 2As– окиснення
-2 +6
3S – 24е = 3S– окиснення
+5 +2
N + 3 е = 2N– відновлення
3. Підсумовують перше та друге рівняння окисненняAs+3та S-2, таким чином:
+3 -2 +5 +6
2As+3S – 28 е = 2As+ 3S
4. Об'єднують рівняння з рівнянням відновлення N+5і далі методом електронного балансу визначають коефіцієнти, а саме:
+3 -2 +5 +6
2 As+3S– 28е = 2As+ 3S 28 3 – окиснення, відновник As2S3 ;
+5 +2 84
N + 3 е = 2N 3 28 – відновлення, окисник 3 HNO ;
+3 -2 +5 +5 +6 +2
6As +9 S + 84e+28N+84e = 6As +9 S +28N
5. Переносять знайдені коефіцієнти у вихідне молекулярне рівняння з
урахуванням числа атоміву молекулах речовин, тобто
3As2S3+28HNO3+ H2O =6H3AsO4+9H2SO4+28NO
6. За кількістю атомівГідрогену, яка дорівнює 36 у правій частині
рівняння, визначають, що число молекул води в лівійчастинідорівнює 4, а
саме:
3As2S3+28 HNO3+ 4H2O =6H3AsO4+9 H2SO4+28NO
7. Правильність визначення коефіцієнтів перевіряють за рівністю атомів Оксигену, що становить 88 в обох частинах рівняння окисно-відновної реакції.
