14.3 Біологічно активні добавки – фізіологічно функціональні харчові інгредієнти

Фізіологічно функціональні харчові інгредієнти можуть бути внесені до продукту додатково у вигляді спеціальних препаратів – біологічно активних добавок.

Біологічно активні добавки (БАД) – це природні або аналогічні природним фармакологічні комплекси, необхідні для забезпечення фізіологічно оптимального функціонування організму людини, які людина в сучасних умовах не одержує з харчовими продуктами.

БАД за своєю природою можуть бути продуктами рослинного, тваринного, мінерального, мікробного походження або мати комбінований склад (рис.14.1). Вони здатні компенсувати дефіцитні сполуки в харчуванні сучасної людини і розширювати вміст в раціоні необхідних для організму вітамінів, мікроелементів, харчових волокон та інших інгредієнтів.

При використанні БАД людина одержує широкий комплекс нативних природних сполук, і вони діють на її організм набагато м'якіше і довше, ніж синтетичні або лікувальні речовини (табл.14,1).

Рис.14.1. Класифікація БАД за джерелами одержання

Вони абсолютно нетоксичні, краще переносяться організмом, не викликають ускладнень та алергічних реакцій. БАД часто знімають негативні наслідки, які виникають у наслідок застосування синтетичних лікарських речовин.

Вони не накопичуються в організмі (не кумулюються). Більшість речовин, що містяться у БАД, відіграють важливу роль у підсиленні всмоктування основних компонентів, регулюють їх метаболічну і терапевтичну ефективність.

В таблиці 14.1 наведені вагомі відмінності по біологічній дії між БАДами та лікарськими препаратами.

Відміна БАД від продуктів харчування полягає в тому, що вживання необхідних елементів з продуктами важко контролювати, оскільки в свіжих овочах, фруктах і ягодах може міститися достатня кількість необхідних компонентів, але при зберіганні й термічній обробці їх вміст значно зменшується.

Вміст необхідних людині компонентів у БАД суворо контролюється, відзначається відповідними технологічними інструкціями і при збереженні не змінюється.

Таблиця 14.1 – Відмінності в біологічній дії БАДів та ліків

Лікарські препарати	БАДи
Вузька направленість лікувальної дії	Широкий спектр біологічних та профілактичних властивостей
Висока вибірковість та спецефічнісь дії	Порівняно низька специфічність фізіологічних властивостей
Висока ефективність лікувальної дії	Висока ефективність профілактичної дії
Швидке досягнення лікувального ефекту	Відстрочність дії ефектів
Синтетичні продукти	Природні продукти
Наявність побічних ефектів	Відсутність побічних ефектів
Наявність протипоказань	Повна відсутність або вузький перечень протипоказань

Обов'язковою умовою при використанні БАД є відсутність будь-яких побічних ефектів. Збагачення харчових продуктів мікронутрієнтами – це серйозне втручання в традиційну структуру харчування людини, його необхідність продиктовано об'єктивними змінами стилю життя сучасної людини, набору та харчової цінності продуктів харчування, що використовуються.

Не слід змішувати БАД загального призначення з харчовими добавками, які є хімічними або природними сполуками, і які окремо не вживаються, а додаються в харчові продукти для покращення їх якісних показників та технологічних властивостей..

БАД розрізняють в залежності від джерела їх одержання (рис. 14.1) та поділяють на нутріцевтики та парафармацевтики.

Нутріцевтики – це БАД, що використовуються для функціонального харчування з метою ліквідації дефіціту есенціальних речовин в організмі. БАД-нутріцевтики містять незамінні нутрієнти, серед яких найбільш велике профілактично-лікувальне значення мають вітаміни та їх попередники (зокрема β-каротин); омега-3 і інші поліненасичені жирні кислоти; деякі мінеральні речовини і мікроелементи (Ферум, Кальцій, Селен, Цинк, Йод, Фтор); окремі амінокислоти; деякі моно- і дисахариди; харчові волокна та ін.

Використання нутриєнтів дозволяє ліквідувати дефіцит есенціальних харчових речовин, індивідуалізувати харчування конкретної людини в залежності від його потреб (статі, віку, інтенсивності фізичних навантажень, генетично обумовлених особливостей біохімічної конституції, його біоритмів, фізіологічного стану, екологічних умов проживання); крім того вони задовольняють змінені фізіологічні потреби в харчових речовинах хворої людини; підвищують стійкість організму до впливу несприятливих факторів навколишнього середовища; посилюють і прискорюють зв'язування і виведення з організму чужорідних і токсичних речовин; направлено змінюють обмін окремих речовин, зокрема токсикантів.

При застосуванні БАД-нутріцевтиків необхідно враховувати можливість передозування окремих компонентів. В середньому, протягом доби з БАД-нутріцевтиками повинна вживатись така кількість кожного компоненту, яка не перевищує б добових доз цього компоненту. Кількість таких вітамінів, як А, D, В₁, В₂, В₆, В₁₂, ніацину, фолієвої кислоти, пантотеновой кислоти, біотину не повинна перевищувати добову потребу більш, ніж у три рази, вітамінів С и Е – не більш, ніж у 10 разів.

Таким чином, БАД-нутріцевтики є ефективною формою первинної і вторинної профілактики, а також допоміжного лікування низки розповсюджених хронічних захворювань людини, особливо так званих "захворювань цивілізації".

БАД-нутріцевтики були першими БАД до їжі, в зв'язку з чим ця група є найбільш чисельною. Створено багато БАД-нутріцевтиків, які використовуються в промислових умовах. Клінічними дослідженнями підтверджено ефективність використання їх як в традиційних продуктах, так і в продуктах функціонального харчування.

Найпоширенішими є комплексні вітамінно-мінеральні БАД, які крім традиційних вітамінів, містять ессенціальні мінеральні речовини і мікронутрієнти в легкозасвоюваній формі.

Парафармацевтики – це БАД, що використовуються для регуляції у фізіологічних межах функціональної активності органів та систем організму, які виконують адаптогенні функції. Інтегральним показником їх біологічної дії є підвищення адаптаційних можливостей організму в екстремальних умовах. Це мінорні компоненти їжі, наприклад, органічні кислоти, біофлавоноїди, ферменти, кофеїн, біогенні аміни, пептиди, деякі олігосахариди і інші так звані натурпродукти. Дуже перспективною є група БАД-парафармацевтиків, яка забезпечує підтримку нормального складу і функціональної активності мікрофлори кишечнику.

За умови прийому БАД-парафармацевтика не менше двох разів на добу, добова доза парафармацевтичного засобу, що входить до його складу, не повинна перевищувати разову терапевтичну дозу, визначену при застосуванні цих речовин як лікарських засобів.

Регулярне споживання спеціально призначених для кожної людини БАД дозволяє:

– ліквідувати дефіцит незамінних харчових речовин;

– ^{задовольнити фізіологічні потреби у важливих харчових компонентах хворої людини;}

– підвищити стійкість організму до дії несприятливих факторів навколишнього середовища;

– прискорити виведення чужорідних і токсичних речовин із організму;

– цілеспрямовано змінювати обмін речовин в організмі людини, відновлювати порушений гомеостаз.

Застосування БАД (відповідно до фізіологічних вимог організму) є ефективною формою первинної і вторинної профілактики, а також допоміжним засобом у лікуванні багатьох гострих і хронічних захворювань (рис. 14.2).

Регулярне застосування біологічно активних добавок, які є не тільки безпечними, порівнюючи з ліками, але і природними для організму людини. Однак не слід приймати БАД у дозах, які перевищують рекомендовані. Заключною метою прийому профілактичних БАД є попередження розвитку захворювань, а також допомога при медикаментозному лікуванні основного захворювання

Основними категоріями функціонального харчування, які визначають характер і стратегію впливу на нормальну мікрофлору організму людини, є пробіотики, пребіотики та синбіотики

Пробіотики – живі мікроорганізми, які при вживанні в певній кількості забезпечують корисну для здоров'я дію. У випадку застосування пробіотиків, як компонентів функціональних продуктів, оздоровчий ефект спрямований на нормалізацію кишкової мікрофлори.

Мікроорганізми-пробіотики відбираються за чітко визначеними критеріями з урахуванням безпеки й з обов'язковими клінічними дослідженнями. Вони повинні відповідати таким основним вимогам:

– бути нормальними представниками ШКТ;

– бути непатогенними й нетоксигенними;

– бути метаболічно активними;

– мати здатність до адгезії;

– синтезувати антибіотичні речовини;

– запобігати розвитку патогенних мікроорганізмів;

– бути безпечними при використанні в продуктах і клініці;

– здійснювати чітко виражений і підтверджений клінічними дослідженнями позитивний вплив на здоров'я людини або тварин.

До складу пробіотиків можуть входити один, два або три мікроорганізмів. За кордоном популярні препарати, що складаються з 6…8 пробіотиків. У зв'язку з цим заявилися терміни «симбіотики» (від слова «симбіоз»), «мультипробіотики».

Лакто- й біфідобактерії. Молочні продукти є основними «постачальниками» пробіотичних мікроорганізмів в організм людини до них відносяться бактерії роду Lactobacillus, Lactococus та Bifidobacterium. Сьогодні – це визнані класичні пробіотики, які широко застосовуються як фармацевтичні препарати й біологічно активні компоненти в харчових продуктах.

\Рис. 14.2. Ефекти БАД при використанні їх у їжу