- •«Поема»
- •1. Літературно – художній та стилістичний аналіз
- •Короткі відомості про авторів музики та тексту, загальна характеристика їх творчого стилю.
- •«Пісня – душа народу»
- •Історія написання хорового твору. Співвідношення між літературним першоджерелом і використаним композитором текстом.
- •Художній аналіз твору
- •2. Музично – теоретичний аналіз
- •2.1. Форма твору
- •2.2. Ладо – тональний план та гармонічний аналіз
- •2.3 Метро – ритм:
- •2.4.Мелодика
- •2.5 Фактура
- •3.Напрями вокально – хорової роботи
- •Типи та види хору, їх специфічні художньо – виражальні можливості
- •Діапазон хорових партій, їх мелодичний амбітус
- •Загальний діапазон хору:
- •3.3. Теситурні умови, співвідношення теситурних умов у різних партіях
- •Розміщення тематичного матеріалу в хорових партіях, інструментальному супроводі та партії соліста, співвідношення тематичного рельєфу і фону.
- •3.5. Ритмічні особливості твору та пов’язані з ними виконавські труднощі
- •4. Виконавський аналіз
- •Трактування темпу та агогіки в зв’язку з образно – емоційною палітрою хорового твору.
- •Динамічний план твору
- •Звуковедення та його співвідношення з дикційними та динамічними особливостями.
- •4.5. Проблеми виконавсько – диригентської роботи.
- •Використаної літератури:
2.4.Мелодика
Будова, основний спосіб розгортання.
Мелодія – найважливіший засіб музичної виразності.
Мелодика є визначальною в ієрархії музично – виражальних засобів. Як явище безумовно синтетичне, виступає в тісній , нерозривній взаємодії усіх музично – виражальних засобів.
Мелодика твору – чи не найбільш яскравий показник композиторського стилю. В ній важливу роль відіграє не тільки висотне співвідношення звуків , але й ритм , динаміка , тембр та спосіб виконання. Мелодику твору можуть складати одна, або декілька мелодій , в яких виражається певна думка.
Мелодична лінія утворюється від сполучення плавного , поступеневого руху із висхідними та низхідними ходами , підйомами і спадами.
За основу для мелодії композитор бере тонічний тризвук і на його основі будує мелодію. Рух мелодичної лінії надзвичайно тісно пов’язаний з текстом , яскраво передає настрій та характер хорового твору.
Мелодика твору плавна , наспівна , душевна.
Зростання напруження мелодичного розвитку пов’язане з висхідним , стрибкоподібним і прямим напрямком та посиленням звучності , зменшення напруження з низхідним напрямком та динамічним заспокоєнням.
Гармонія твору проста , колоритна.
Домінуючий мелодичний рух у творі є мішаний: хвилеподібний і стрибкоподібний.
Хвилеподібний – цей тип створює враження моногонії.
Стрибкоподібний – це широкі ходи мелодії які звучать більш напружено,іноді досить різко виділяючись у мелодичному потоці.
Використана типова інтерваліка
Між партіями переважає різноманітна інтерваліка. Переважно між партіями тенорів голосів вузька, але при виконанні стрибків партії баса, інтерваліка широка. Між партіями чоловічих голосів інтерваліка широка, зустрічається стрибки не характерні для партії баса,також зрідка зустрічаються унісони. Наприклад(в 12 такті) у партії Баса інтерваліка широка , зустрічається в (14 такті) в.3,ч.5,ч.8,м.7.
2.5 Фактура
Типи викладу (гомофонний, поліфонічний та мішаний), щільність звукової тканини
Фактура – звукова матерія музичного твору, комплекс усіх звукових ліній та голосів, що виступають в ній у різних функціональних співвідношеннях і які утворюють єдине звукове ціле.
Функції супроводу. Співвідношення вокальної та інструментальної партії.
Фактура твору «Поема» - гармонічна (акордова, зустрічаються підголоски в окремих партіях , виконується з фортепіанним супроводом .
3.Напрями вокально – хорової роботи
Типи та види хору, їх специфічні художньо – виражальні можливості
Хоровий твір «Поема» написаний для чотирьох голосного чоловічого хору з супроводом фортепіано.
Діапазон хорових партій, їх мелодичний амбітус
Діапазон – це звуковий обсяг співочих голосів, який використовується в даному творі від нижнього до верхнього звуків.
Тенор:1
Тенор:2
|
|
|
|
Бас:1
|
|
|
|
Бас:2
