4 Вересня
ТЕМА: Процес виникнення фольклору. Багатство і розмаїття українського фольклору (повторення і узагальнення вивченого). Роль фольклору в житті українського народу, його місце в розвитку літератури
Українська пісня — одне з найцінніших надбань українського народу. Коли вона звучить, серце не може залишитися байдужим і холодним, бо в ній стільки тремтячої щирості, ніжності, відвертої довіри.
Наша країна надзвичайно багата і щедра на пісні, які виникли в сиву давнину. Вони відображають характер, звичаї, вірування, боротьбу за кращу долю, за визволення від поневолювачів та загарбників. У ній відтворились доброта, щирість, душевність, весела вдача українців, їх мрії, надії, сподівання.
2. Робота в зошиті. Багатство і розмаїття українського фольклору
2.1. Фольклор (анг. fоlк — народ, lоrе — знання, мудрість) — сукупність різних видів і форм масової словесної художньої творчості; усні народні твори
Процес виникнення фольклору
Із глибини віків до нас дійшли неперевершені зразки усної народної творчості українців — фольклору. Фольклор (з англ. folklore —народне слово, народна мудрість, народні знання) — це різножанрові твори, що виникли в сиву давнину в певному середовищі, які передавали з уст в уста. Авторів казок, пісень, легенд, прислів’їв здебільшого ніхто не знав. Талановиті оповідачі й співці передавали в усній формі відшліфовані фольклорні зразки, додаючи щось своє.
У той час байки, казки, перекази, пісні, балади, загадки зазнавали деяких змін: їх доповнювали або скорочували, уточнювали, уводили нових персонажів, слова, що вживалися на певній території, — діалектизми, адже фольклорні жанри створювали народною, розмовною мовою. Наявність багатьох варіантів свідчить про популярність фольклорних творів у народі, побутування в інших місцевостях.
Фольклор |
|||||
|
|||||
|
|
|
|
||
|
Епос |
|
Лірика |
|
Драма |
|
|
|
|
|
||
Казки, перекази, легенди, народні байки, анекдоти, усмішки |
|
Малі фольклорні, жанри (загадки, скоромовки, прислів'я, приказки), пісні |
|
Ігри, ігри-пісні, обряди, народні п'єси |
|
Художні прийоми фольклору: звертання, діалог порівняння, епітети, слова зі зменшувально-пестливими суфіксами, гіперболи, вислови-порівняння
Книга є альфою та омегою будь-якого знання, початком кожної науки. (С.Цвейг)
Прочитати десять тисяч книжок – усе одно, що зробити подорож за десять тисяч верст.
(Китайське прислів’я)
Аналіз твору в історичному та естетичному контекстах
Аналізуючи літературний твір, завжди зважають на історичний контекст — тобто епоху, коли його було написано, адже в такому разі читач сприймає твір із часових позицій: умови написання, історична епоха, національні пріоритети тощо. У дев’ятому класі ви прочитаєте твори різних епох — від найдавніших часів (біблійні легенди, «Повість минулих літ», козацькі літописи, твори Г. Сковороди) до останніх двох століть (твори І. Котляревського, Г. КвіткиОснов’яненка, М. Гоголя, Т. Шевченка, П.Куліша, Марка Вовчка, І. Багряного та ін.). Отже, ви вивчатимете українську літературу за
хронологічним (часовим) принципом.
Під час аналізу художнього твору важливим є й естетичний контекст. Поняття естетичного пов’язане передусім із красою, доладністю, витонченістю й довершеністю. Кожна літературна епоха має спільні й водночас відмінні пріоритети в естетичному осягненні дійсності. Скажімо, у середньовічній літературі оспівувалася краса божественна, духовна, в епоху Відродження надавалася перевага зовнішній красі, її гармонії з внутрішньою, довершеності ліній і форм, у ХІХ й ХХ ст. на перший план вийшла естетика людини як індивідуального й неповторного створіння. Ці естетичні уподобання поширювалися й на інші види мистецтв — архітектуру, музику й особливо живопис.