Дені Дідро та його «Енциклопедія»

«Якби я послухалася його, мені довелося б все перевернути у моїй імперії для того, щоб очистити місце для неможливих ідей», — говорила імператриця Катерина II. Вона мала на увазі Дені Дідро, який жив у Росії і давав поради, яких питала у нього Катерина.

Дені Дідро  (1713–1780) —  син  ремісника,  батько  обрав  для  нього кар’єру священика. Але характер Дідро, діяльний і незалежний, а також час, що змінився, коли ідеї Просвітництва потіснили середньовічні традиції,  змусили його проміняти  богослів’я на  світські науки. Тривалий час  Дідро  заробляв  кошти  то  уроками,  то  перекладами,  поповнював власні знання, вивчаючи мови та природні науки.

У 1750 р. він почав здійснювати свій задум — створювати багатотомну енциклопедію всіх досягнень століття: від ремесел до мистецтв.

Саме Дідро  став центром  кола  кращих  умів  епохи,  залучених  для  співпраці у створенні  «Енциклопедії».  Серед  енциклопедистів  були  математик Д’Аламбер, письменники Вольтер  і Монтеск’є, біолог Бюффон, мандрівники, лікарі, історики, хіміки, музиканти, філологи. Разом з науковими статтями Дідро помістив до «Енциклопедії» великі статті про сучасну  техніку,  різні  промислові  процеси,  тим  самим  дорівнюючи  за значенням практичну роботу тисяч людей до розумових занять учених, богословів, філософів.

«Зборищем  єретиків,  ворогів Бога, короля  і церкви» називали  енциклопедистів прихильники старого порядку. За наполяганням єзуїтів, два томи «Енциклопедії» були засуджені королівським указом, а через сім років -  заборона всього видання. З того часу до 1774 р., коли  були  готові  останні  томи,  «Енциклопедія»  виходила нелегально.

Основна частина колосальної праці — редагування та складання багатьох статей кожного тома — лягла на плечі Дідро. Тільки з його вражаючою працездатністю,  різнобічною  освітою  та  організаторським  талантом  можна  було  довести  справу  до  кінця.  Сучасники  називали «Енциклопедію» «величезним арсеналом, в якому гартувалася зброя для

штурму старої Франції».

«Енциклопедією»  не  обмежувалася  літературна  і  суспільна  діяльність  Дідро.  Він  писав:  «Головна  мета  держави  —  забезпечення  невід’ємних прав  громадян  та  їхнього щастя. Кращою формою  держави є та, яка забезпечує більш спокійне і тривале правління». Але в цілому він виступав за обмежену монархію 

Просвітителі	Основні ідеї навчання
Вольтер Франсуа-Марі Аруе 1694-1778)	Абсолютна монархія є рабством і тиранією. Ідеал суспільного устрою — освічена монархія на чолі з королем-філософом. Реформи, які проводить королівська влада, — ось шлях до «царства розуму», до суспільства, де пануватимуть свобода, рівність і власність. Необхідність знищення релігійного фанатизму і марновірств. Негативне ставлення до церкви поєднувалося  з упевненістю у необхідності релігії як засобу впливу на простих людей. Вважав за необхідне скасування всіх сеньйоріальних повинностей
Шарль Луї Монтеск’є (1689–1755)	Супротивник деспотизму, захисник свободи. Свобода — право робити те, що дозволене законом. Розробив вчення про розділення властей на три гілки влади: виконавчої, законодавчої та судової. Заперечення абсолютної монархії як форми правління і заміна її монархією конституційною (за зразком англійської). Засудження нещадної податкової системи, що розоряє народ. Захист недоторканності приватної власності та особистої свободи громадян
Жан-Жак Руссо (1712–1778)	Джерело нерівності й усіх бід у суспільстві — приватна власність. Народ — джерело влади. Ідеал суспільного устрою — демократична республіка дрібних власників. Необхідність зрівняти багатих і бідних
Дені Дідро	Енциклопедія містила статті, що пропагували нові політичні ідеї: невідчужуваність прав особи, необхідність народного представництва, несправедливість існування у суспільстві привілейованих станів, рівність всіх перед законом. Піддавав критиці абсолютну монархію та закликали до її повалення, викривав королівський двір. Виступав проти католицької церкви і релігії, захищав селянство, позбавлене землі і придушене податками. Виступав на захист приватної власності і свободи підприємництва, за розвиток промисловості та торгівлі