- •Розрахунок похибок та результатів вимірювань фізичних величин
- •Наближені обчислення
- •Правила округлення чисел
- •Математичні операції над наближеними числами
- •Абсолютні і відносні похибки
- •Приклад розрахунку похибки при малому числі прямих вимірювань
- •Порядок виконання роботи Частина і
- •Частина іі
- •Паралелепіпед
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота визначення густини твердих тіл і рідин методом пікнометра
- •Теоретичні відомості
- •П орядок виконанння роботи
- •Висновки: контрольні запитання
- •Лабораторна робота визначення густини твердих тіл і рідин методом гідростатичного зважування
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи Завдання 1. Визначаємо густину твердого тіла
- •Завдання 2. Визначаємо густину рідини
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота визначення швидкості польоту кулі за допомогою балістичного маятника
- •Теоретичні відомості.
- •Порядок виконання роботи.
- •Контрольні запитання
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Вивчення законів обертального руху
- •Теоретичні відомості.
- •Порядок виконання роботи.
- •9. Порівняти значення моментів інерції отриманих двома способами.
- •Висновки: контрольні запитання
- •Лабораторна робота визначення коефіцієнта тертя ковзання і коефіцієнта корисної дії похилої площини
- •Теоретичні відомості Завдання 1. Визначення коефіцієнта тертя ковзання μ матеріалів
- •Завдання 2. Визначення коефіцієнта корисної дії η площини
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота дослідження пружних деформацій розтягу твердих тіл
- •Короткі теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота визначення модулю юнга за прогином стержня
- •Короткі теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Теорія методу та опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота дослідження коливань пружинного маятника
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконаня роботи
- •II. Визначення логарифмічного декремента затухань пружинного маятника.
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота експериментальна перевірка рівняння бернуллі для стаціонарного потоку ідеальної рідини
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Висновки: контрольні запитання
- •П орядок виконання роботи.
- •1. Перевірка рівняння рівноприскореного руху
- •II. Перевірка другого закону Ньютона.
- •Контрольні запитання
Контрольні запитання
Що називається густиною? Яка розмірність густини речовини в СІ?
Від чого залежить густина речовини?
Які вимірювання називають прямими які непрямими?
Визначення похибок при прямих і не прямих вимірюваннях.
Який порядок зважування на технічних терезах?
Які є методи визначення об'єму тіла неправильної геометричної форми?
Допуск до виконання роботи отримано ________________________________
(Дата та підпис викладача)
Роботу захищено ________________________________
(Дата та підпис викладача)
Лабораторна робота визначення густини твердих тіл і рідин методом пікнометра
Мета роботи: 1) закріпити теоретичні відомості з теми “Закон Архімеда”; 2) оволодіти прийомами експериментального визначення густини твердих тіл і рідин методом пікнометра.
Прилади і матеріали: лабораторні терези з набором тягарців, пікнометри, дистильована вода, тверде тіло, досліджувана рідина, термометр, фільтрувальний папір.
Теоретичні відомості
Густиною тіла називається величина,
яка дорівнює відношенню маси тіла до
його об´єму
.
Густина тіла – це маса одиниці об´єму цієї речовини. Визначення густини зводиться до визначення маси і об´єму тіла.
Значення маси можна визначити безпосередніми вимірюваннями за допомогою зважування на терезах. Об´єм тіла визначається, як правило, непрямими вимірюваннями. Якщо тіло правильної геометричної форми, то об´єм знаходиться з розрахунків, після вимірювання лінійних розмірів тіла. Якщо тіло неправильної геометричної форми визначити його об´єм через безпосередні вимірювання неможливо. У цьому випадку використовують інші методи. Пікнометр ( від грецького «пікнос» - густий ), це посудина, виготовлена з скла, об´єм якої визначений дуже точно. Посудина має вузьке горло та глуху пробку для зменшення випаровування. Така конструкція дозволяє дуже точно визначити об´єм рідини.
Пікнометричний метод визначення густини тіл — один з найточніших (точність вимірювання може бути до шостого десяткового знаку).
Для визначення густини твердого тіла вказаним методом виконують три зважування:
1) досліджуваного тіла у повітрі; 2) пікнометра, наповненого дистильованою водою (або іншою еталонною рідиною відомої густини), у повітрі; 3) пікнометра, наповненого рідиною із зануреним у неї досліджуваним твердим тілом, у повітрі.
Умови рівноваги терезів при цих зважуваннях з урахуванням дії сили Архімеда такі:
,
(1)
,
(2)
,
(3)
де V0 — об’єм пікнометра до мітки; V΄ — об'єм скла пікнометра; V— об'єм досліджуваного тіла; т, М — відповідно маса порожнього пікнометра і маса тягарців, які зрівноважують тіло у повітрі; т1 і т2 — маси гир, що зрівноважують пікнометр із водою та зануреним в неї твердим тілом; ρт , ρп , ρв , ρг — відповідно густини досліджуваного тіла, повітря, дистильованої води та матеріалу, з якого виготовлено тягарці.
Усі величини відповідають температурі, при якій визначається густина твердого тіла.
Умова рівноваги при зважуванні порожнього пікнометра:
,
(4)
де т0 — маса тягарців, що зрівноважують пікнометр у повітрі.
Віднімаючи (4) від (2) та (3), дістанемо:
,
(5)
де ρр — густина рідини.
Підставивши V з рівняння (1) у (5), після перетворень одержимо робочу формулу
.
(6)
Для визначення густини рідини виконують три зважування:
1) порожнього пікнометра;
2) пікнометра, заповненого дистильованою водою до заданого рівня;
3) пікнометра, заповненого досліджуваною рідиною до такого самого рівня.
Якщо позначити через m3 масу тягарців, що зрівноважують пікнометр з досліджуваною рідиною, через ρc, ρр — густину скла і досліджуваної рідини, а інші позначення залишити попередніми, то умови рівноваги терезів з урахуванням дії сили Архімеда при цих зважуваннях відповідно будуть такими:
,
(7)
,
(8)
.
(9)
Віднімаючи від рівнянь (8) і (9) рівняння (7) і поділивши почленно виведені рівняння, після перетворень одержимо робочу формулу:
.
(10)
