Висновки: контрольні запитання

1. Яку течію називають стаціонарною?

2. Як вимірюється тиск в об’ємі текучої рідини?

3. Яку рідину називають ідеальною?

4. За якої умови рівняння нерозривності течії і рівняння Бернуллі можна застосовувати і до руху газу?

5. Який фізичний зміст числа Рейнольдса?

Допуск до виконання роботи отримано ________________________________

(Дата та підпис викладача)

Роботу захищено ________________________________

(Дата та підпис викладача)

Л АБОРАТОРНА РОБОТА

ВИВЧЕННЯ ЗАКОНІВ КІНЕМАТИКИ І ДИНАМІКИ

ПОСТУПАЛЬНОГО РУХУ НА МАШИНІ АТВУДА

Мета роботи: засвоїти основні поняття тем “Кінематика” та “Закони динаміки”, експериментально визначити кінематичні характеристики поступального руху та перевірити II закон Ньютона.

Прилади та обладнання: машина Атвуда з набором тягарців різної маси, лічильник-секундомір, випрямляч.

КОРОТКІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ.

Кінематика – розділ механіки, який вивчає геометричні закономірності руху тіл без враху­вання їх мас і діючих на них сил. В залежності від властивостей об’єктів, кінематика поділяється на: кінематику точки, твердого тіла та кінематику неперервнозмінного середовища.

Для опису руху завжди вказують систему відліку: тіло або систему тіл відносно якого (яких) задається рух. Основна задача кінематики – за допомогою тих або інших математичних засобів задання руху тіла встановити кінематичні характеристики в будь який момент часу. Задати рух - означає встановити закон зміни положення досліджуваного тіла. Це рівноцінно заданню функції, яка називається рівнянням руху. Найпростішим прикладом механічного руху є рух матеріальної точки. Самостійно повторити означення понять: матеріальна точка, довжина шляху - l, вектор переміщення - , рівномірного прямолінійного та змінного рухів. Крім цього ми будемо користуватись поняттям швидкості та прискорення. Швидкість - вектор, чисельно рівний переміщенню за одиницю часу (для прямолінійного рівномірного руху). В загальному випадку швидкість - вектор, чисельно рівний першій похідній вектора переміщення по часу. Прискорення чисельно рівне першій похідній швидкості по часу , або . Рівняння рівномірного руху, де – початкова швидкість.

Динаміка - розділ механіки, який вивчає рух матеріальних тіл під дією прикладених до них сил. Класична динаміка базується на 3-х законах Ньютона. Для формулювання цих законів необхідно ввести поняття маси, сили та імпульсу.

Маса – кількісна міра інертних властивостей тіла.

Сила– кількісна міра взаємодії тіл, в результаті якої змінюється рух або здійснюється деформація, чи те і інше разом взяте.

Імпульс – фізична величина, яка чисельно дорівнює добутку маси тіла на його швидкість.

Тіло зберігає стан спокою або рівномірного і прямолінійного руху доти поки дія з боку інших тіл не спонукає його змінити цей стан (перший закон Ньютона - або закон інерції).

Прискорення, яке надається тілу, прямо пропорційне діючій силі і обернено пропорційне масі : ( другий закон Ньютона ).

Два взаємодіючих тіла діють один на одного з силами рівними за значенням і протилежними за напрямом( третій закон Ньютона ).

З другого закону Ньютона виходить :

де, величина – називається імпульсом.

Для замкнутої системи із двох тіл по третьому закону Ньютона. Тому . Це математичний запис закону збереження імпульсу:

у відсут­­нос­ті зовнішніх сил геометрична сума імпульсів всіх тіл замкнутої системи залишається сталою за величиною і за напрямком.