- •Розрахунок похибок та результатів вимірювань фізичних величин
- •Наближені обчислення
- •Правила округлення чисел
- •Математичні операції над наближеними числами
- •Абсолютні і відносні похибки
- •Приклад розрахунку похибки при малому числі прямих вимірювань
- •Порядок виконання роботи Частина і
- •Частина іі
- •Паралелепіпед
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота визначення густини твердих тіл і рідин методом пікнометра
- •Теоретичні відомості
- •П орядок виконанння роботи
- •Висновки: контрольні запитання
- •Лабораторна робота визначення густини твердих тіл і рідин методом гідростатичного зважування
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи Завдання 1. Визначаємо густину твердого тіла
- •Завдання 2. Визначаємо густину рідини
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота визначення швидкості польоту кулі за допомогою балістичного маятника
- •Теоретичні відомості.
- •Порядок виконання роботи.
- •Контрольні запитання
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Вивчення законів обертального руху
- •Теоретичні відомості.
- •Порядок виконання роботи.
- •9. Порівняти значення моментів інерції отриманих двома способами.
- •Висновки: контрольні запитання
- •Лабораторна робота визначення коефіцієнта тертя ковзання і коефіцієнта корисної дії похилої площини
- •Теоретичні відомості Завдання 1. Визначення коефіцієнта тертя ковзання μ матеріалів
- •Завдання 2. Визначення коефіцієнта корисної дії η площини
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота дослідження пружних деформацій розтягу твердих тіл
- •Короткі теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота визначення модулю юнга за прогином стержня
- •Короткі теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Теорія методу та опис установки
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота дослідження коливань пружинного маятника
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконаня роботи
- •II. Визначення логарифмічного декремента затухань пружинного маятника.
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота експериментальна перевірка рівняння бернуллі для стаціонарного потоку ідеальної рідини
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Висновки: контрольні запитання
- •П орядок виконання роботи.
- •1. Перевірка рівняння рівноприскореного руху
- •II. Перевірка другого закону Ньютона.
- •Контрольні запитання
Короткі теоретичні відомості
З різноманітних видів деформацій тіла найпростішими будуть деформації розтягу, стиску, згину, кручення та зсуву.
Фізичні властивості твердих тіл описує закон Гука, який встановлює прямо пропорційну залежність між деформацією та діючою силою, якщо не перейшли межі пружності.
Розглянемо спочатку деформацію розтягу. Нехай дротина завдовжки ℓ і площею поперечного перерізу S у напрямку, перпендикулярному до лінії дії сили F, під дією цієї сили видовжилась на Δℓ , тоді закон Гука матиме вигляд:
, (1
)
Коефіцієнт пропорційності k, що характеризує пружні властивості тіла, має назву коефіцієнта пружності, а величина, йому обернена, називається модулем Юнга Е :
,
(2 )
З формул (1) і (2) знаходимо:
.
(3)
Коли видовження Δ l дорівнює початковій довжині ℓ, то
.
(4)
Модуль Юнга – чисельно дорівнює силі розрахованій на одиницю площі, якщо перша змінює довжину тіла вдвічі. Тільки гуму можна розтягнути у 2 рази, для тіл, що виготовлених з інших матеріалів, при розтягуванні, перш ніж їх довжина збільшиться вдвічі, буде перейдено межу пружності і тіло розірветься. Проте модуль Юнга має велике значення у техніці через те, що він дає можливість порівняти пружні властивості різних тіл.
У випадку, якщо досліджуване тіло являє собою товстий стержень, модуль Юнга можна визначити за деформацією згину стержня.
У курсі "Опір матеріалів" докладно розглядається деформація згину і виводиться формула для визначення модуля Юнга:
,
(5)
де f – стріла прогину; k – коефіцієнт, що залежить від способу закріплення стержня; F – прикладена сила (навантаження); l – довжина стержня; h – товщина стержня; b – ширина стержня.
Стріла прогину вимірюється величиною прогину стержня під дією прикладеної сили:
Якщо один кінець стержня закріплено нерухомо, а другий – вільний (рис. 1), то
.
При вільному положенні стержня на двох опорах (рис. 2)
.Якщо обидва кінці закріплені нерухомо (рис. 3), то
.
З формули (5) знаходимо модуль Юнга для цих випадків:
;
;
.
(6)
Схему установки для визначення модуля Юнга за деформацією згину показано на рис 4.
Порядок виконання роботи
Мікрометром виміряти ширину і товщину стержня, масштабною лінійкою – відстань між опорними призмами:
h = |
b = |
ℓ = |
На стержень надіти хомутик із шалькою для важків. Покласти стержень на опорні призми і встановити хомутик так, щоб він був на однаковій віддалі від вершин опорних призм А і В.
Зробити відлік за шкалою індикатора f0 = ________________
Покласти на шальку тягар і знову зробити відлік за шкалою приладу. Очевидно, різниця цих відліків дасть значення стріли прогину Δf.
Виміряти всі величини тричі та обчислити похибки. Кінцевий результат подати у СІ. Результати занести до таблиці.
Таблиця 1
№ п/п |
Маса тягарця m, кг |
Навантажна сила F, Н |
Прогин стріли Δf, м |
Модуль Юнга E, Па |
Eсер, Па |
ΔЕ |
Е |
1. |
|
|
|
|
|
|
|
2. |
|
|
|
|
|
|
|
3. |
|
|
|
|
|
|
|
=
=
=
=
=
Висновок:
